«Щодо передачі в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою Рішення органу місцевого самоврядування про передачу в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою на підставі чинного (нескасованого)…»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування дотримуватися чинних на момент затвердження містобудівної документації процедур і державних будівельних норм Абзаци перший-четвертий пункту 3 розділу II Перехідних положень Закону України від 17 червня 2020 року № 711-ХІ «Про внесення змін до деяких…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Щодо належного способу захисту права власності у разі помилкового зазначення у правовстановлюючих документах адреси іншої земельної ділянки У разі якщо індивідуальний акт органу місцевого самоврядування та виданий на його підставі правовстановлюючий документ (свідоцтво про право власності) містять…»
«Щодо відсутності права на компенсацію вартості самочинного будівництва при його знесенні на вимогу власника земельної ділянки Власник самочинного будівництва не має права на компенсацію вартості такого майна у разі його знесення на вимогу власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне…»
«Щодо належного способу захисту права співвласника на доступ до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку ОСББ не вправі позбавляти співвласника доступу до допоміжних приміщень будинку (горища, підвалу). Належним способом захисту права співвласника на користування такими приміщеннями є…»
«Щодо правового режиму самочинного будівництва та умов його знесення на вимогу власника земельної ділянки Державна реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму та не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати захисту своїх прав. Якщо власник…»
«Щодо умов солідарної відповідальності подружжя за завдані збитки Для покладення солідарної відповідальності на подружжя за завдані збитки (упущену вигоду) необхідно встановити, що шкоду заподіяно спільними діями або бездіяльністю обох із них. Сам факт перебування у шлюбі, спільний статус майна чи…»
«Про застосування поняття «інтереси держави» в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування «Інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому…»
«Статус народного депутата не надає права на безперешкодний перетин державного кордону Норми права, що визначають повноваження / права народних депутатів України не містять положень, які встановлювали б, що до повноважень народного депутата України, як посадової особи, належить повноваження / право…»
«Щодо визнання дитини-сироти такою, що втратила право користування іпотечним житлом, закріпленим за нею органом опіки Дитина-сирота, за якою рішенням органу опіки та піклування закріплено право користування житловим приміщенням, що є предметом іпотеки, не може бути визнана такою, що втратила право…»
«Відступ! Відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на посадову особу вчинення нотаріальних дій, як підстава для кваліфікації нікчемним заповіту, посвідченого секретарем сільської ради Законодавець у ЦК України не передбачив таких підстав для кваліфікації нікчемним…»
«Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів Аналіз положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. До таких позовів поширюється положення стаття 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб’єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2958»
«Можливість визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражу про стягнення коштів з державного підприємства, яке має стратегічне значення для оборони держави, на користь зареєстрованої в державі-агресорі юридичної особи У разі застосування до стягувача санкцій, передбачених Законом України «Про санкції», суд не вправі надати дозвіл на визнання та виконання рішення арбітражу про стягнення коштів з державного підприємства, яке має стратегічне значення для оборони держави, на користь зареєстрованої в державі-агресорі юридичної особи, оскільки виконання арбітражного рішення порушуватиме правила України про публічний порядок. Обмежувальні заходи (санкції), вжиті Україною щодо стягувача, не припиняють зобов'язання боржника, як і не унеможливлюють виконання ним на території України арбітражного рішення після зняття санкцій зі стягувача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9569»
«Юрисдикція спору за позовом юридичної особи – нового власника майна до податкового органу про скасування податкової застави нерухомого майна, накладеної як забезпечення сплати податкового зобов’язання іншої юридичної особи-попереднього власника Спір за позовом юридичної особи – нового власника майна до податкового органу про скасування податкової застави нерухомого майна, накладеної як забезпечення сплати податкового зобов’язання іншої юридичної особи - попереднього власника, що перешкоджає новому власнику у реєстрації права власності на таке майно, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/807»
«Право спадкоємця, який прийняв у спадщину нерухоме майно, на його витребування від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України ще до його державної реєстрації У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/773»
«Набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 1 січня 2013 року, право оренди за яким зареєстроване після 1 січня 2013 року Проведення після 1 січня 2013 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, укладеного до 01 січня 2013 року, не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі. Якщо орендар до 1 січня 2013 року не здійснив державну реєстрацію самого договору оренди землі, але після 1 січня 2013 року здійснив державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки на підставі договору, то вважається, що такий договір чинності не набрав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2803»
«Належний спосіб захисту переважного права наймача (орендаря) на купівлю орендованого нерухомого майна у разі продажу речі, переданої у найм (оренду) Належним способом захисту переважного права наймача (орендаря) на купівлю орендованого нерухомого майна, який належним чином виконує свої обов`язки відповідно до умов договору та закону, у разі продажу речі, переданої у найм (оренду), є переведення на наймача (орендаря) прав та обов`язків покупця відповідної речі. За змістом частини другої статті 777 Цивільного кодексу України переважне право наймача на придбання предмета найму (оренди) існує щодо тієї ж самої речі, яка передана йому в найм (оренду). Тобто предмет найму (оренди), що використовується особою на підставі відповідного договору найму (оренди), та предмет, який планується до продажу власником речі, мають бути ідентичними Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/335»
«Порядок повернення коштів, розміщених недержавним пенсійним фондом в банківській установі, щодо якої розпочату процедуру ліквідації Велика Палата Верховного Суду частково відступила від правового висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо порядку повернення коштів, розміщених недержавним пенсійним фондом в банківській установі, щодо якої розпочату процедуру ліквідації, визначивши, що активи недержавних пенсійних фондів (пенсійні активи), які були проінвестовані до 11 липня 2014 року, не повинні були включатись до ліквідаційної маси банку та мали повертатись банками недержавним пенсійним фондам під час проведення тимчасової адміністрації або ліквідації такого банку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/526»
«Перехід права власності на земельну ділянку у випадку переходу права власності на об’єкт нерухомості (ст. 120 ЗК України у редакції, чинній у період із 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року ), розміщений на земельній ділянці Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 120 ЗК України (у редакції, чинній у період із 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року), визначивши, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об’єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об’єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об’єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об’єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/524»
«Про припинення виплати пенсії за власним бажанням Отримання призначеної пенсії є правом, а не обов`язком особи, вона має право відмовитись від отримання пенсії або перейти на інший вид пенсії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2248»
«Про порядок та реалізацію повноважень суб`єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди Порядок та реалізація повноважень суб`єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди залежить від виду об`єкта, що підлягає демонтажу. Орган місцевого самоврядування має повноваження приймати рішення про демонтаж об`єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою. Якщо об`єкт не є тимчасовою спорудою, його може бути примусово знесено в порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», за судовим рішенням, ухваленим за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4938»
«Право спадкоємця, який прийняв у спадщину нерухоме майно, на його витребування від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України ще до його державної реєстрації У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/773»
«Належний спосіб захисту прав власника, який не може зареєструвати своє право на об`єкт нерухомості, оскільки наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності Належним способом захисту прав власника, який не може зареєструвати своє право на об`єкт нерухомості, оскільки наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно (зокрема, тоді, коли з документа вбачається право власності особи, але не випливає однозначно, що майно є саме нерухомістю) є позов про визнання права власності відповідно до статті 392 ЦК України, але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою. Належним відповідачем в такому випадку є власник земельної ділянки, на якій така будівля, споруда розташована. Якщо така реєстрація здійснена, то належним способом захисту є віндикаційний позов, а не позов про визнання права власності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/447»
«Про підстави скасування режиму рибогосподарської експлуатації водосховища, що перебуває на праві постійного користування у суб’єкта господарювання Подання про скасування режиму рибогосподарської експлуатації може подаватися Державним агентством рибного господарства України виключно з підстав неодноразового невиконання приписів або неодноразового порушення користувачем вимог законодавства або режиму. Неодноразовість полягає у систематичному невиконанні користувачем приписів або порушенні вимог законодавства або режиму; відповідні факти мають бути зафіксовані документально шляхом попереднього здійснення відповідного державного нагляду (контролю) та застосування заходів впливу до порушника, зокрема у формі винесення відповідного припису. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2790»
«Про процедуру визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру. При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема, щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5918»
«Конфіскація предметів, що були безпосереднім об’єктом правопорушення у справі про адміністративне правопорушення (порушення митних правил) Питання конфіскації предметів, що були безпосереднім об’єктом правопорушення у справі про адміністративне правопорушення (порушення митних правил), має вирішуватися в межах адміністративно-деліктної відповідальності за адміністративний проступок і не може окремо вирішуватися за правилами адміністративного судочинства в порядку, встановленому КАС України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/541»
«Відсутність повноважень у суду застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке є спільною сумісною власністю, вирішуючи при цьому спір щодо належності такого майна Суд у межах кримінального провадження не має повноважень застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке є спільною сумісною власністю, вирішуючи при цьому спір щодо належності такого майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/648»
«Знесення об’єкта самочинного будівництва у випадку державної реєстрації права власності на нього Державна реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, та не виключає можливість знесення такого об`єкту нерухомості в порядку, встановленому для самочинно побудованих об`єктів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/446 Правові наслідки державної реєстрації права власності на нерухоме майно Законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має. Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4651»
«Відчуження нерухомого майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, на публічних торгах без згоди іншого з подружжя Факт реєстрації нерухомого майна, придбаного у період шлюбу, на ім’я одного з подружжя не означає, що воно належить лише особі на ім’я якої зареєстроване. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому, відчуження цього майна на публічних торгах без згоди іншого з подружжя порушує право останнього як співвласника на вільне користування і розпорядження нерухомим майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1433»
«Про необхідність дотримання процедури можливого погодження питання щодо примусового відчуження об’єктів з мотивів суспільної необхідності з власником Звернення до суду з вимогами про примусове відчуження об’єктів з мотивів суспільної необхідності без попередньої процедури можливого погодження питання з власником є незаконним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3713 Про дотримання процедури можливого погодження з власником питання відчуження об’єктів права приватної власності для суспільних потреб Вказівка на «...неотримання згоди власника... з викупом цих об’єктів для суспільних потреб...» стверджує визнану закономірність цієї категорії справ: суб’єкт владних повноважень має право звернутися до суду, але після встановленої законом процедури вирішення цього спору в досудовому порядку. Тобто звернення одразу до суду з вимогами про примусове відчуження об’єктів із мотивів суспільної необхідності, оминаючи попередню процедуру можливого погодження питання з власником, є незаконним, якими б нагальними обставинами воно не обґрунтовувалося. Непроходження етапу погодження між власником відповідної земельної ділянки та суб’єктом, який сформував своє волевиявлення щодо одержання такого об’єкта у власність, свідчить про недотримання вимог, встановлених частиною шостою статті 4 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», а отже й про неможливість продовження застосування такої процедури у відповідних правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4680»
«Відсутність підстав для витребування земельної ділянки у випадку придбання її у особи, яка мала право її відчужувати Позбавлення особи власності, набутої за договором купівлі-продажу, укладеним з особою, якій на підставі судового рішення було видано державний акт на спірну земельну ділянку, є втручанням держави у право власника на мирне володіння його майном. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/127»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?