«Щодо передачі в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою Рішення органу місцевого самоврядування про передачу в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою на підставі чинного (нескасованого)…»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування дотримуватися чинних на момент затвердження містобудівної документації процедур і державних будівельних норм Абзаци перший-четвертий пункту 3 розділу II Перехідних положень Закону України від 17 червня 2020 року № 711-ХІ «Про внесення змін до деяких…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Щодо належного способу захисту права власності у разі помилкового зазначення у правовстановлюючих документах адреси іншої земельної ділянки У разі якщо індивідуальний акт органу місцевого самоврядування та виданий на його підставі правовстановлюючий документ (свідоцтво про право власності) містять…»
«Щодо відсутності права на компенсацію вартості самочинного будівництва при його знесенні на вимогу власника земельної ділянки Власник самочинного будівництва не має права на компенсацію вартості такого майна у разі його знесення на вимогу власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне…»
«Щодо належного способу захисту права співвласника на доступ до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку ОСББ не вправі позбавляти співвласника доступу до допоміжних приміщень будинку (горища, підвалу). Належним способом захисту права співвласника на користування такими приміщеннями є…»
«Щодо правового режиму самочинного будівництва та умов його знесення на вимогу власника земельної ділянки Державна реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму та не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати захисту своїх прав. Якщо власник…»
«Щодо умов солідарної відповідальності подружжя за завдані збитки Для покладення солідарної відповідальності на подружжя за завдані збитки (упущену вигоду) необхідно встановити, що шкоду заподіяно спільними діями або бездіяльністю обох із них. Сам факт перебування у шлюбі, спільний статус майна чи…»
«Про застосування поняття «інтереси держави» в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування «Інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому…»
«Статус народного депутата не надає права на безперешкодний перетин державного кордону Норми права, що визначають повноваження / права народних депутатів України не містять положень, які встановлювали б, що до повноважень народного депутата України, як посадової особи, належить повноваження / право…»
«Щодо визнання дитини-сироти такою, що втратила право користування іпотечним житлом, закріпленим за нею органом опіки Дитина-сирота, за якою рішенням органу опіки та піклування закріплено право користування житловим приміщенням, що є предметом іпотеки, не може бути визнана такою, що втратила право…»
«Відступ! Відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на посадову особу вчинення нотаріальних дій, як підстава для кваліфікації нікчемним заповіту, посвідченого секретарем сільської ради Законодавець у ЦК України не передбачив таких підстав для кваліфікації нікчемним…»
«Про процедуру визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру. При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема, щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5918»
«Про порядок примусового знесення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію Закінчений будівництвом об`єкт, прийнятий в експлуатацію може бути примусово знесений в порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» згідно судового рішення, ухваленого за позовом визначеного цим Законом суб`єкта владних повноважень, однак, не підлягає демонтажу відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і розроблених на його виконання Правил благоустрою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4993»
«Порядок стягнення коштів за договором банківського вкладу, якими заволоділи працівники банку Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо стягнення коштів за договором банківського вкладу, якими заволоділи працівники банку, визначивши, що у разі пред`явлення позову про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, у тому числі відсотків та інфляційних втрат, які не були повернуті вкладнику внаслідок злочину (кримінального правопорушення), вчиненого службовими особами банку, застосуванню до спірних правовідносин між вкладником та банком підлягають норми цивільного законодавства, які регулюють договірні (стаття 625, 1058-1060 ЦК України), а не деліктні зобов`язання (стаття 1172, 1192 ЦК України), оскільки вчинення працівниками банку злочину (кримінального правопорушення) із заволодіння внесеними на депозит коштами не впливає на договірні правовідносини вкладника і банку, не спростовує їх існування та не припиняє їх Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5629»
«Обов’язок суду перевірити дотримання публічного порядку у справах за заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу Суд держави, у якій подане таке клопотання, зобов'язаний ex officio, згідно з природою власних повноважень та його правовим статусом у державі, перевірити за власною ініціативою та в обов'язковому порядку дотримання публічного порядку в кожному випадку, незалежно від того, чи посилається сторона, яка заперечує проти визнання та звернення до виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, на предмет існування названих перешкод для такого звернення і його задоволення судом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9560»
«Щодо відсутності обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном, право на користування яким мають діти, якщо власник не є одним із їх батьків або особою, яка їх замінює Аналіз законодавства дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, у разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх. Законодавством не передбачено обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном залежно від того, чи мають право на користування ним інші особи, зокрема малолітні, якщо власник не є їх батьком (матір’ю) або ж особою, яка замінює останніх. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5157»
«Необхідність нотаріального посвідчення згоди співвласника допоміжних приміщень для отримання містобудівних умов та обмежень на їх реконструкцію Сама по собі відсутність нотаріального посвідчення письмової згоди співвласника приміщення загального користування, а саме горища, не є підставою для скасування наказу про затвердження містобудівних умов та обмежень. ВП ВС відступила від висновку КАС ВС, викладеного у постанові від 13 вересня 2019 року у справі № 344/4760/15-а, щодо необхідності нотаріального посвідчення згоди співвласника допоміжних приміщень для отримання містобудівних умов та обмежень на їх реконструкцію. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5736»
«Нікчемність заповіту у випадку його нотаріального посвідчення нотаріусом поза межами свого нотаріального округу Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо нікчемності заповіту у випадку його нотаріального посвідчення нотаріусом поза межами свого нотаріального округу, визначивши, що положеннями ЦК України не встановлена нікчемність заповіту у випадку, коли нотаріус посвідчив заповіт особи не в межах свого нотаріального округу, чим порушив законодавство, яке регулює діяльність нотаріусів. Указане не впливає на форму правочину, волевиявлення заповідача і на ті вимоги про порядок його посвідчення, які закріплені в ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5721»
«Касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у забезпеченні позову та постанови апеляційного суду, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо неможливості оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у забезпеченні позову та постанови апеляційного суду, якою скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, визначивши, що у касаційному порядку можуть окрім інших переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції щодо забезпечення позову (тобто, як ухвали, якими задоволено заяву про забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у такому забезпеченні), а також постанови суду апеляційної інстанції, якими скасовано вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5726»
«Про підставу для скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки Підставою для скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки може бути істотне порушення містобудівного законодавства під час їх видачі за умови, що ухваленню рішення про скасування містобудівних умов та обмежень передувало винесення припису, яким суб’єкту містобудівної діяльності та органу, що їх видав, надавалась змога усунути виявлені порушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4827 Про значення конституційних положень у сфері захисту права власності у сфері будівництва Значення конституційних положень у сфері захисту права власності у сфері будівництва полягає в обов`язку суб`єктів містобудівної діяльності під час здійснення підготовчих та будівельних робіт неухильно дотримуватися вимог законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про благоустрій населених пунктів», вимог державних будівельних норм та стандартів, містобудівної документації на місцевому рівні з тим, щоб створення нових об`єктів будівництва (реконструкція існуючих об`єктів) здійснювалось з урахуванням прав та інтересів мешканців відповідного населеного пункту, включаючи необхідність створення (збереження) умов для відпочинку, занять фізкультурою та спортом, дитячих ігор та розваг, паркування транспортних засобів в межах прибудинкової території, тобто створення сприятливих умов для життя та здоров`я людини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4828 Про повноваження головних інспекторів будівельного нагляду Головні інспектори будівельного нагляду уповноважені скасовувати чи зупиняти дію рішень, ухвалених об`єктами нагляду відповідно до їх повноважень, лише у випадку виявлення порушень зі сторони об`єкта нагляду вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, допущених під час ухвалення таких рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4838»
«Відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про власника майна, щодо якого було заявлено клопотання про його спеціальну конфіскацію Сама лише відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про власника майна, щодо якого було заявлено клопотання про його спеціальну конфіскацію, не свідчить про те, що майно взагалі не має власника та є безхазяйним. Встановлення власника майна напряму пов’язане із можливістю застосування спеціальної конфіскації до такого майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6712»
«Про заміну боржника виконавчого провадження у справі, у якій відповідачем є пенсійний орган, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції З метою недопущення порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснення ефективного захисту та відновлення порушених прав громадян України, які є внутрішньо переміщеними особами, правонаступництво між пенсійними органами та заміна боржника виконавчого провадження у справі є виправданим та необхідним для виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постанові від 19.03.2019 у справі № 752/17978/16-а та інших, про відсутність правонаступництва між пенсійними органами у подібному спорі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4541»
«Про порядок задоволення вимог щодо відчуження для суспільних потреб житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень Порядок, який визначає Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», регламентує саме механізм відчуження земельної ділянки (її частини), а визначена ним процедура відчуження житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень є можливою лише у разі коли такі об`єкти нерухомості розміщені на земельній ділянці, що знаходиться у приватній власності юридичних чи фізичних осіб. У цьому Законі відсутні положення, які б регулювали правовідносин щодо окремого відчуження для суспільних потреб житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, а відтак вимоги про примусове відчуження житла з мотивів суспільної необхідності можуть бути задоволені лише одночасно із вимогою щодо відчуження відповідної земельної ділянки. Такий же порядок закріплений і в статті 267 КАС України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6089»
«Про порядок задоволення вимог щодо відчуження для суспільних потреб житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень Порядок, який визначає Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», регламентує саме механізм відчуження земельної ділянки (її частини), а визначена ним процедура відчуження житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень є можливою лише у разі коли такі об`єкти нерухомості розміщені на земельній ділянці, що знаходиться у приватній власності юридичних чи фізичних осіб. У цьому Законі відсутні положення, які б регулювали правовідносин щодо окремого відчуження для суспільних потреб житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, а відтак вимоги про примусове відчуження житла з мотивів суспільної необхідності можуть бути задоволені лише одночасно із вимогою щодо відчуження відповідної земельної ділянки. Такий же порядок закріплений і в статті 267 КАС України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6089»
«Вирішення в порядку виконання судових рішень питання виключення житла, що належить на праві власності засудженому, з переліку майна, на яке звертається стягнення Питання про виключення житла, що належить на праві власності засудженому, з переліку майна, на яке звертається стягнення, повинно вирішуватися в порядку виконання судових рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4548»
«Щодо можливості виселення з іпотечного житла, якщо за кредитні кошти було набуто частку в праві спільної часткової власності, а не житлове приміщення Аналіз глави 26 ЦК України дозволяє зробити висновок, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не є конкретною часткою майна. Тобто, частка в праві спільної часткової власності та жиле приміщення є окремим об`єктом цивільних прав. Тлумачення частини другої статті 109 ЖК УРСР, з урахуванням змісту статті 379, глави 26 ЦК України свідчить, що виселення без надання іншого житлового приміщення відбувається у тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти. У разі, якщо за кредитні кошти було набуто інший об`єкт цивільних прав (частку в праві спільної часткової власності), а не житлове приміщення, що передано в іпотеку, то виселення без одночасного надання іншого постійного житлого приміщення не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4398 Щодо можливості виселення без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення, якщо предмет іпотеки було придбано лише частково за кредитні кошти У разі купівлі предмета іпотеки частково за власні і частково за кредитні кошти виселення з такого предмета іпотеки без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5084»
«Виселення колишнього власника житлового будинку, який залишився проживати в ньому з усного дозволу нового власника після переходу права власності Виселення колишнього власника житлового будинку, який залишився проживати в ньому з дозволу нового власника після переходу права власності, є законним та пропорційним заходом захисту права власності законного власника спірного житлового будинку, враховуючи те, що усний дозвіл на тимчасове проживання не члена сім'ї власника не може бути підставою для виникнення сервітуту, а колишній власник забезпечений іншим житлом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4904»
«Про протиправність блокування коштів за договорами, нікчемність яких може бути встановлена в майбутньому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачені такі дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як блокування коштів за договорами, нікчемність яких може бути встановлена в майбутньому, при формуванні списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3621»
«Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) як підстава для позбавлення колишнього члена його сім’ї права користування займаним приміщенням При розгляді питання про припинення права користування колишнього члена сім`ї власника житла, суди мають приймати до уваги як формальні підстави, передбачені статтею 406 ЦК України, так і зважати на те, що сам факт припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням, та вирішувати спір з урахуванням балансу інтересів обох сторін. Положення статті 406 ЦК України у спорі між власником та колишнім членом його сім`ї з приводу захисту права власності на житлове приміщення, можуть бути застосовані за умови наявності таких підстав - якщо сервітут був встановлений, але потім припинився. Однак встановлення такого сервітуту презюмується на підставі статті 402, частини першої статті 405 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3834»
«Правові наслідки відсутності погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) у процедурі приватизації земельної ділянки Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов’язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/153»
«Про скасування або визнання нечинним акта суб`єкта владних повноважень У разі визнання акта протиправним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3889»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?