«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
Стаття 215 ЦК України: судова практика Верховного Суду
Стаття 215. Недійсність правочину
Правові позиції Верховного Суду
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо недійсності договору дарування майна (фраудаторного правочину), вчиненого з метою уникнення його потенційної конфіскації у кримінальному провадженні Для кваліфікації договору дарування майна близькому родичу як фраудаторного правочину, спрямованого на приховування активів від конфіскації,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Ефективний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою Для ефективного захисту прав власника землі, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено…»
«Щодо неукладеності договору реструктуризації заборгованості за відсутності предмета реструктуризації Договір про реструктуризацію заборгованості є неукладеним, якщо заборгованість, що є предметом такого договору, встановлена судовим рішенням як відсутня. Оскільки за відсутності реального боргу…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 215
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 397/1396/19
«Наявність технічних помилок (описок) у заповіті як підстава для визнання заповіту недійсним Наявність технічних помилок (описок) у заповіті не свідчить про порушення його форми та/або порядку посвідчення, а тому не є підставою для визнання заповіту недійсним, якщо волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8543»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 465/1520/16-ц
«Право співвласника на розпорядження своєю часткою у спільному майні без її виділу в натурі Аналізуючи поняття права спільної часткової власності, йдеться про виокремлення та належність співвласнику лише частки в праві власності, а не частки в майні. Тому співвласнику належить не конкретно визначена частина майна (певна кімната), а лише визначена арифметично (у простих дробах) частина в праві власності на це майно, яким має право розпоряджатися співвласник, зокрема шляхом дарування цієї частини і без виділу в натурі частки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6915»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 0940/1547/18
«Визначення суб'єкта, відповідального за порушення вимог земельного законодавства Суб`єктом, який має відповідати за вчинення правопорушення у сфері земельного законодавства, є особа, яка володіє земельною ділянкою на підставі одного з правових титулів, перелік яких визначається у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Вказана норма пов`язує можливість застосування заходів відповідальності за вчинення відповідного правопорушення з наявністю однієї з таких умов: 1) відсутність рішення виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу в оренду або у власність землі; 2) відсутність правочину щодо такої земельної ділянки. Тобто йдеться про те, що суб`єктом скоєння такого правопорушення є фактичний володілець земельної ділянки, який володіє нею, не набувши майнові права на таку земельну ділянку, на підставі одного з правових титулів, вичерпний перелік яких закріплено у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Особа, яка уклала правочин щодо виконання робіт на спірній земельній ділянці з фактичним володільцем такої ділянки, не може бути суб`єктом, до якого застосовуються заходи відповідальності за скоєння самовільного зайняття земельної ділянки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8449»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 303/3765/16-ц
«Недійсність договору поруки, укладеного спадкоємцем для забезпечення виконання зобов’язань померлого позичальника (спадкодавця) За вимогами ЦК України боржником і поручителем не може бути одна й та сама особа. Адже призначення договору поруки, що породжує акцесорне (додаткове) зобов'язання, полягає в забезпечувальному характері по відношенню до основного зобов’язання. За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. При цьому відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. У зв’язку з цим є підстави для визнання недійсним договору поруки, укладеного спадкоємцем для забезпечення виконання зобов’язань позичальника (спадкодавця), що на момент укладення договору поруки помер. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4512»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 759/22877/19
«Умови, за яких недійсність паспорта сторони договору купівлі-продажу не є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 215 ЦК України Недійсність паспорта сторони договору купівлі-продажу не є підставою для визнання договору недійсним відповідно до статті 215 ЦК України, якщо при укладанні договору його сторони не мали сумніву в ідентичності особи кожної з них, знали про наявність дефекту паспорту однієї із сторін, договір купівлі-продажу вчинили за взаємною згодою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3443»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/920/19
«Визнання недійсними правочинів, укладених директором товариства, за позовом учасника цього товариства Підписання генеральним директором договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав позивача як учасника товариства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1174»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 607/1570/19
«Визнання недійсним договору дарування майна, укладеного під час дії заборони на його відчуження Договір дарування майна, на яке було накладено заборону відчуження, може бути визнано судом недійсним незалежно від того, чи було зареєстроване таке обтяження на час укладення договору, за умови, що про встановлену заборону дарувальнику було відомо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6980»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 591/3176/17
«Щодо встановлення неустойки (штрафу чи пені) для забезпечення виконання зобов'язання По своїй суті неустойка - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов`язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). У статті 549 та в § 2 глави 49 ЦК України регулювання неустойки відбувається тільки з позицій забезпечення виконання зобов`язання. Неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов`язання. При цьому навіть визначення неустойки дозволяє констатувати, що законодавець пов`язує її стягнення саме з порушенням зобов`язання. Це підтверджується застосуванням таких понять та словосполучень, як «забезпечення зобов`язання», «порушення зобов'язання». Тому недопустимим є встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов`язання або односторонню відмову від договору». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5701»
РІШЕННЯ Велика Палата Верховного Суду у справі № 638/22396/14-ц
«Порядок наступного відступлення права грошової вимоги за договором факторингу. Можливість укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою Якщо договорами факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб'єктним складом його сторін (стаття 1079 ЦК України), і не може здійснюватися шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою. Наступне відступлення права грошової вимоги шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою є підставою для визнання такого договору недійсним Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/766»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 285/1940/18
«Визнання недійсним договору дарування, укладеного з метою отримання взаємної винагороди Відсутність у особи під час укладення договору дарування волевиявлення на безоплатну передачу майна у власність обдаровуваного й передача його за умови вчинення на користь дарувальника будь-якої дії майнового або немайнового характеру, усупереч вимогам статті 717 ЦК України, є підставою для визнання договору дарування недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6971»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/12787/17
«Спосіб захисту права особи на звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого вона не є Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов’язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1246»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 916/2303/19
«Переважне право учасників товариства на придбання частки у статутному капіталі при відступленні іншим учасником такої частки іншим способом, відмінним від продажу При відступленні учасником товариства своєї частки у статутному капіталі іншим способом, відмінним від її продажу, зокрема шляхом дарування, переважне право на її придбання у інших учасників товариства не виникає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1171»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 757/13243/17
«Направлення іпотекодавцю одним документом вимоги про усунення порушення основного зобов’язання (ст. 35 ЗУ «Про іпотеку») та повідомлення про обраний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 38 ЗУ «Про іпотеку») У разі направлення іпотекодержателем іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов`язання відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» з одночасним повідомленням про обраний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» (одним документом) слід виходити з пріоритету дотримання саме частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2163 Наслідки невиконання вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя Невиконання вимог статті 38 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з будь-якою особою-покупцем не має наслідком настання нікчемності такого правочину та не є підставою для визнання такого договору недійсним (за умови дотримання інших вимог закону щодо такого виду правочину) у разі дотримання іпотекодержателем вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання, однак може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю завданих збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2164 Письмове повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення зобов'язання Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12479»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 497/1085/16-ц
«Позовні вимоги про виизнання в судовому порядку дій банку неправомірними у зв’язку з вчиненням банком одностороннього правочину щодо прощення боргу є неналежним способом захисту Аналіз статті 605 ЦК свідчить, що під прощенням боргу розуміють звільнення кредитором боржника від виконання обов`язку, що на ньому лежить, повністю або частково. За загальним правилом, прощенням боргу втілюється в односторонньому правочині. Хоча сторони договору не позбавлені можливості укласти договір про прощення боргу. У справі, що переглядається, прощення боргу втілене в односторонньому правочині кредитора. Недійсність такого одностороннього правочину законом прямо не встановлена, а тому в аспекті положень частини першої статті 204 ЦК України такий правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, він може бути оспорений лише в судовому порядку і належним способом захисту в такому разі має бути визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України). Спроба позивача використати такий спосіб захисту, як визнання дій банку неправомірними, не відповідає засадам презумпції правомірності правочину. За таких обставин вимоги про визнання дій банку неправомірними щодо анулювання у 2015 році кредитного боргу та списання заборгованості, як безнадійної підлягають залишенню без задоволення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5733»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/5367/20
«Підстави для представництва інтересів держави в суді прокурором у випадку бездіяльності компетентного органу Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок та висновки Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/436 Обґрунтування наявності підстав відповідними доказами для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором У випадку якщо прокурор, звертаючись з позовом, посилається на обставини, які можуть бути підставою для здійснення представництва інтересів держави в суді, однак не надає суду обґрунтування наявності цих підстав з відповідними доказами, суд залишає позовну заяву без руху для усунення цих недоліків. У тому ж випадку, якщо прокурор не посилається на такі обставини або обставини, на які він посилається, не можуть бути підставою для здійснення представництва, і, відповідно, їх обґрунтування і підтвердження доказами не має значення, суд згідно з пунктом 4 частини п’ятої статті 174 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2869 Процесуальні наслідки недотримання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5056»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 185/2052/19
«Недійсність заповіту, посвідченого на тимчасово окупованій території України Заповіт, посвідчений (виданий) службовою особою (нотаріусом) на тимчасово окупованій території, на якій органи державної влади, посадові та службові особи України не здійснюють свої повноваження, є недійсним і не створює правових наслідків, тобто є нікчемним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/826»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 923/449/18
«Звернення прокурора у разі наявності декількох уповноважених органів При визначенні органу, в інтересах якого пред’являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2861»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 286/798/19
«Щодо обов’язку опікуна недієздатної особи з повернення суми кредиту, отриманого такою недієздатною особою за нікчемним кредитним договором Опікун недієздатної особи зобов’язаний повернути суму кредиту, отриманого такою недієздатною особою за нікчемним кредитним договором, однак підстави для стягнення з опікуна заборгованості за відсотками за кредитом та штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3715»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 903/744/19
«Визначення ціни майна в договорі купівлі-продажу, який укладається за результатами реалізації майна боржника на електронних торгах У договорі купівлі-продажу, який укладається за результатами реалізації майна боржника на електронних торгах, ціна майна (предмета договору) визначається у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4221»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/19932/17
«Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів Аналіз положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. До таких позовів поширюється положення стаття 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб’єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2958»
Пов'язані норми права
Інструменти та матеріали за темою справи
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?