«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо недійсності договору дарування майна (фраудаторного правочину), вчиненого з метою уникнення його потенційної конфіскації у кримінальному провадженні Для кваліфікації договору дарування майна близькому родичу як фраудаторного правочину, спрямованого на приховування активів від конфіскації,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Ефективний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою Для ефективного захисту прав власника землі, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено…»
«Щодо неукладеності договору реструктуризації заборгованості за відсутності предмета реструктуризації Договір про реструктуризацію заборгованості є неукладеним, якщо заборгованість, що є предметом такого договору, встановлена судовим рішенням як відсутня. Оскільки за відсутності реального боргу…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
«Підстава для нарахування за договором купівлі-продажу природного газу пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, у випадку підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків Підставою для нарахування за договором пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат згідно зі статтею 625 ЦК України може бути наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків і несвоєчасно сплачена боржником за рахунок власних коштів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1719»
«Існування в Державному реєстрі прав спірного запису про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді Внесення до Державного реєстру прав запису про припинення іпотеки є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених чинним законодавством, але такий факт не створюється реєстраційною дією. При цьому існування в Державному реєстрі прав спірного запису про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2352 Ухвалення судом рішення про недійсність договору іпотеки, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину У разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який було виключено на підставі такого рішення суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2353»
«Суд може самостійно застосувати правові наслідки недійсності тільки нікчемного правочину Тлумачення абзацу 2 частини п`ятої статті 216 ЦК України свідчить, що суду надається можливість самостійно застосувати правові наслідки недійсності тільки нікчемного правочину, проте у статті 225 ЦК України не передбачено нікчемності правочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5459»
«Ініціатива подання заяви про застосування позовної давності Закон не встановлює з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними. Як правило, це відбувається за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів, поданням належних і допустимих доказів. Наведена заява (клопотання) може бути подана й іншими учасників судового процесу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2071»
«Визнання недійсним укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків Згідно зі ст. 203 ЦК України однією із вимог, додержання якої є необхідним для дійсності правочину, - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. А недотримання цієї вимоги є підставою для визнання правочину недійсним в силу ст. 215 ЦК України. Ст. 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Враховуючи вказані норми законодавства та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що укладений договір купівлі-продажу цінних паперів не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які полягають у набутті КП "Старе Кафе" права на цінні папери для здійснення господарської діяльності шляхом їх реалізації за вищою ціною, як про це зазначає колишній ліквідатор боржника - Юрченко А.А. , оскільки, по-перше, був укладений явно за ознак покладення на боржника завідомо не виконаного зобов`язання вже під час його неплатоспроможності, що підтверджується матеріалами справи; по-друге, вже за місяць, укладаючи оспорюваний договір факторингу, сторони оцінили вартість заборгованості боржника за цінними паперами лише у розмірі 150 000, 00 грн., тобто у 130 разів менше, ніж вартість цінних паперів за договором їх купівлі-продажу; по-третє, боржник не вчиняв дій щодо їх реалізації; і по-четверте, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів набуття боржником права на цінні папери на умовах та у відповідності до оспорюваного договору купівлі-продажу цінних паперів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2882»
«Наслідки підписання арбітражної угоди не уповноваженою на це особою Підписання угоди не уповноваженою на це особою саме по собі не свідчить про нікчемність укладеної між сторонами угоди та не може бути підставою для скасування арбітражного рішення відповідно до норм процесуального законодавства. Суд бере до уваги, що при розгляді спору в МКАС при ТПП України відповідач, висуваючи заперечення проти позову, не заперечував щодо дійсності укладеної між сторонами угоди, зокрема з підстав підписання її не уповноваженою на це особою з боку відповідача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9588»
«Щодо застосування положень ЦК України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору Положення Цивільного кодексу України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину не підлягають застосуванню для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору (контракту) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2009»
«Повернення іпотекодержателю поштових відправлень з вимогами щодо дострокового погашення заборгованості з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» свідчить про недобросовісність іпотекодавця Повернення іпотекодержателю поштових відправлень з вимогами щодо дострокового погашення заборгованості, направлених іпотекодавцю на адресу реєстрації місця проживання та місцезнаходженням предмета іпотеки, з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» свідчить про недобросовісність іпотекодавця та порушення прав іпотекодержателя в очікуванні добросовісних дій іпотекодавця (стаття 13 ЦК України). В такому випадку відсутність відомостей про отримання іпотекодавцем письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності не є підставою для скасування державної реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5075»
«Cплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи Позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2065»
«Існування в Державному реєстрі прав спірного запису про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді Внесення до Державного реєстру прав запису про припинення іпотеки є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених чинним законодавством, але такий факт не створюється реєстраційною дією. При цьому існування в Державному реєстрі прав спірного запису про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2352»
«Набуття іпотекодержателем права майнової вимоги на підставі іпотечного договору Іпотекодержатель набуває права майнової вимоги на підставі іпотечного договору з моменту його нотаріального посвідчення/державної реєстрації. Реалізація цього права іпотекодержателем (задоволення забезпеченої іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання відбувається шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2351»
«Юрисдикція спору щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки фермерського господарства, яка була передана засновником фермерському господарству в суборенду Спір щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, якщо засновник фермерського господарства (фізична особа) після отримання на підставі договору оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства, передала їх заснованому фермерському господарству в суборенду. Передача фізичною особою (засновником) в суборенду спірних земельних ділянок фермерському господарству свідчить про те, що вони не є землями фермерського господарства в розумінні статті 12 ЗУ «Про фермерські господарства», а тому їх користувачем є ця фізична особа, оскільки вони в установленому законом порядку в оренду фермерським господарством не набуті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5386»
«Визнання недійсними прилюдних торгів, якщо ціна майна визначена звітом про оцінку майна, який утратив чинність Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює і доведення такого порушення прав покладається на особу, яка оспорює прилюдні торги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/267»
«Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у частині першій статті 261 ЦК України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вчинення цього правочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2116»
«Користування земельною ділянкою, яка передана в оренду фермерському господарству, віднесеною до земель оборони, на якій діє спеціальний режим використання прикордонної смуги Земельною ділянкою, віднесеною до земель оборони, на якій діє спеціальний режим використання прикордонної смуги, можна користуватися для вирощування сільськогосподарських культур, випасання худоби лише за наявності відповідного погодження Державної прикордонної служби та з дозволу військової частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3373»
«Юрисдикція спору про визнання недійсним кредитного договору, укладеного між юридичними особами та одночасно про визнання недійсним договору поруки, укладеного на його забезпечення, за яким поручителем виступає фізична особа Cпір про визнання недійсним кредитного договору, укладеного між юридичними особами та одночасно про визнання недійсним договору поруки, укладеного на його забезпечення, за яким поручителем виступає фізична особа, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4280»
«Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим права власності Після введення процедури ліквідації до арбітражного керуючого (ліквідатора) переходить правомочність власника та керівника боржника; вибуття майна з володіння власника (банкрута) відбувається не за його волевиявленням, а за прямою вказівкою спеціального закону. Обмежуючи таким чином права власника на володіння майном, законодавець одночасно зобов'язує ліквідатора діяти добросовісно, розсудливо, обґрунтовано, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством про банкрутство. Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, що встановлені Законом про банкрутство (проведення аукціону з порушенням вимог цього Закону), не є вираженням волі власника майна (банкрута) на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави для повернення майна володільцю шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів у порядку частини першої статті 388 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4865 Належні способи захисту прав та інтересів у правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство ВП ВС відступила від власного висновку, сформульованого у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, щодо неефективності вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу як способу захисту прав та інтересів позивача у справі про банкрутство, зазначивши, що у правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема: − якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред’явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону; - якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред’явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону); − якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред’явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України У цій справі на момент звернення позивачів із заявами про визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону та укладених за його наслідком договорів купівлі-продажу майна боржника спірне майно належало на праві власності переможцю аукціону, з яким боржник уклав договори купівлі-продажу цього майна. Тож, на думку Великої Палати ВС, обраний спосіб захисту у вигляді вимог про визнання недійсними результатів оспорюваного аукціону й договору купівлі-продажу майна боржника і застосування реституції відповідає критерію ефективності та змісту порушеного права позивачів. Правовим наслідком задоволення судом позовних вимог щодо визнання результатів аукціону з реалізації майна та договору купівлі-продажу майна боржника недійсними є повернення відчуженого з порушенням вимог Закону про банкрутство майна до ліквідаційної маси боржника, навіть у випадку заявлення такої вимоги позивачем, який не є стороною договору. Водночас задоволення судом вимоги про повернення відчуженого на аукціоні майна до ліквідаційної маси боржника передбачає також стягнення з боржника на користь переможця аукціону одержаних за правочином коштів. Таке стягнення є не задоволенням окремої позовної вимоги, а необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції, хоч і сформульованої позивачем в усіченому вигляді, який охоплює тільки ту частину, яка стосується повернення відчуженого боржником майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10323 Щодо витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на нього в межах справи про банкрутство Здійснення ліквідатором – арбітражним керуючим розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, що передбачені Законом про банкрутство (в редакції від 14.05.1992), а саме проведення аукціону з порушенням вимог цього Закону, не є вираженням волі власника майна (банкрута) на вибуття такого майна з його володіння, що дає підстави для повернення майна володільцю шляхом його витребування у відповідачів як добросовісних набувачів у порядку частини першої статті 388 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14891»
«Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, законом вона не передбачена. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2299»
«Нікчемність договору банківського вкладу у разі видання працівниками банку документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору Велика Палата Верховного Суду конкретизувала правовий висновок Верховного Суду України щодо дотримання письмової форми правочину банківського вкладу, зазначивши, що недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/374 Нікчемність договору банківського вкладу у разі необлікування банком коштів, залучених на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту) Необлікування банком коштів, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/375»
«Підстави для визнання одностороннього правочину недійсним відповідно до статті 225 ЦК України Підставою для визнання одностороннього правочину недійсним на підставі статті 225 ЦК України може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. За наслідками проведеної судово-психіатричної експертизи не встановлено категоричну неспроможність позивача розуміти значення своїх дій та керувати ними на момент видачі довіреності а лише зазначено, що позивач за своїм психічним станом не міг у повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними. У зв’язку з цим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3447»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?