«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо недійсності договору дарування майна (фраудаторного правочину), вчиненого з метою уникнення його потенційної конфіскації у кримінальному провадженні Для кваліфікації договору дарування майна близькому родичу як фраудаторного правочину, спрямованого на приховування активів від конфіскації,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Ефективний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою Для ефективного захисту прав власника землі, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено…»
«Щодо неукладеності договору реструктуризації заборгованості за відсутності предмета реструктуризації Договір про реструктуризацію заборгованості є неукладеним, якщо заборгованість, що є предметом такого договору, встановлена судовим рішенням як відсутня. Оскільки за відсутності реального боргу…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
«Щодо необхідності дотримання критеріїв (принципів) правомірного позбавлення майна У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовані три критерії, які слід оцінювати для того, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно. Задоволення позову про визнання правочину недійсним та повернення одержаного за цим правочином майна у будь-якому разі не повинно суперечити загальним принципам і критеріям правомірного позбавлення майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2524»
«Відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, якщо укладення договору банківського вкладу (рахунка) й зарахування на нього коштів відбулись до початку віднесення банку до категорії неплатоспроможних Якщо укладення договору банківського вкладу (рахунка) й зарахування на нього коштів відбулись до початку віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації, то позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/960»
«Юрисдикція спору про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна, і підлягає розгляду у порядку цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1015 Юрисдикція спору за позовом орендаря (юридична особа) про скасування державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між орендодавцем (фізичні особи) з третьою особою (юридична особа) Спір за позовом орендаря (юридична особа) про скасування державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між орендодавцем (фізичні особи) з третьою особою (юридична особа), підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5383»
«Недійсність договору іпотеки у випадку укладення договору іпотеки без згоди іншого з подружжя Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо наслідків укладення договору іпотеки без згоди іншого з подружжя, визначивши, що відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення договору іпотеки позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до частини і надає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності. При цьому, закон не пов'язує наявність чи відсутність згоди усіх співвласників на укладення договору ні з добросовісністю того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, ні третьої особи-контрагента за таким договором і не ставить питання оскарження договору в залежність від добросовісності сторін договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/72»
«Обов’язкові передумови для встановлення сервітуту за рішенням суду Судове встановлення земельного сервітуту є можливим лише у разі попереднього звернення до власника земельної ділянки з пропозицією укласти договір про встановлення сервітуту та недосягнення домовленості щодо його умов. Позивач зобов’язаний довести факт вчинення дій для встановлення сервітуту за домовленістю та відсутність згоди власника ділянки саме на умовах, заявлених у позові. Відсутність звернення з пропозицією про укладення договору на заявлених умовах є підставою для відмови в задоволенні позову. Земельний сервітут повинен здійснюватися найменш обтяжливим способом для власника. Якщо сторони попередньо погодили певну площу сервітуту, а позивач вимагає більшу площу без обґрунтування необхідності та без доведення недосягнення домовленості щодо збільшеної площі, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15318»
«Щодо права заінтересованих осіб на оспорення правочину Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції наділено не лише сторону (сторони) цього правочину, а й інших осіб, статус яких чинним законодавством визначено як "заінтересовані особи”. Власний інтерес такої заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2525»
«Про оцінку судом обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6117 Обов'язок позивача доводити необхідність забезпечення позову Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог. Недоведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову, а також недотримання у разі застосування конкретних заходів забезпечення зазначених критеріїв співрозмірності та збалансованості інтересів сторін є підставою для відмови у задоволенні заяви учасника справи про забезпечення позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13657»
«Захист права власності передбачає встановлення факту порушення цього права Захист права власності шляхом застосування статей 387, 388 ЦК України передбачає встановлення факту порушення цього права, що полягає у вибутті майна з володіння власника або законного володільця (позивача) та його перебуванні в особи, не наділеної правомочностями щодо цього майна (відповідача). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2528»
«Про обов’язкову умову для отримання відшкодування фізичною особою коштом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Для отримання відшкодування фізичною особою коштом Фонду має бути дотримана обов’язкова умова: особа має бути вкладником і мати вклад – кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або внаслідок видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4261»
«Відступлення фізичною особою права вимоги за договором банківського вкладу (депозиту) іншим особам Чинним законодавством не передбачено обмежень стосовно передачі фізичною особою (вкладником) своїх прав за договором банківського вкладу (депозиту) іншим особам (відступлення права вимоги), у тому числі й щодо розпорядження грошовими коштами (їх частиною), розміщеними на належному їй вкладному (депозитному) рахунку за відповідним договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/666»
«Щодо можливості внесення змін до договору стосовно умов розпорядження майном (грошовими коштами) Зміна визначених у відповідному договорі умов є по суті розпорядженням відповідним майном на інших умовах, ніж було визначено раніше вчиненим правочином. І якщо зазначені зміни не стосуються конкретної частини майна (частини грошових коштів), то вони визначають долю усього майна в сукупності. Відтак ВС вважає, що внесення змін до договору щодо умов розпорядження майном (грошовими коштами) може здійснюватися лише тією особою, яка має повноваження на укладення такого договору, незалежно від того, чи стосується відповідна зміна безпосередньо розміру майна (суми грошових коштів). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5686»
«Визнання недійсним договору дарування з мотивів його вчинення під впливом помилки у частині одного обдаровуваного Закон не передбачає визнання недійсним договору дарування з мотивів його вчинення під впливом помилки у частині одного обдаровуваного у випадку передачі майна (дарунка) у власність одразу кільком обдаровуваним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6972»
«Про відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали в такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2934»
«Наслідки дострокового зняття оголошеної працівнику догани, яка оскаржується ним в судовому порядку Дострокове зняття оголошеної працівнику догани, яка оскаржується позивачем і проти чого заперечує відповідач, не свідчить про те, що догана була оголошена правомірно й зазначене не вказує на відсутність спору. Відсутністю предмета спору було б не зняття догани, а скасування роботодавцем свого ж наказу як незаконного. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7562»
«Перебіг 3-річного строку позовної давності за вимогою про оплату робіт Право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання з оплати виконаної роботи виникає з наступного дня після прийняття робіт за кожен місяць окремо, а отже, враховуючи приписи абзацу другого частини п'ятої статті 261 ЦК України і частини першої статті 854 ЦК України, перебіг трирічного строку позовної давності за вимогою про оплату виконаних робіт за вересень 2005 року (місяць їх остаточної здачі) розпочався 01.10.2005 та, відповідно, закінчився 30.09.2008. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2121»
«Щодо неможливості зміни порядку обрахування початку перебігу позовної давності залежно від будь-яких обставин Частина перша статті 261 ЦК України не встановлює можливості зміни порядку обрахування початку перебігу позовної давності залежно від будь-яких обставин, зокрема у зв’язку з визнанням недійсним правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Подібна зміна початку перебігу позовної давності породжує режим юридичної невизначеності стосовно строку від моменту виникнення боргу до укладення правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2115»
«Нікчемність правочину та правова природа наказу уповноваженої особи ФГВФО про визнання такого правочину нікчемним Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін відповідно до вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку, а тому не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття такого рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/950»
«Визнання договору дарування недійсним на підставі статті 233 ЦК України у зв’язку з його укладенням з метою збереження майна від можливої конфіскації Укладення договору дарування з метою збереження майна від можливої конфіскації у зв'язку з порушенням та розглядом кримінальної справи стосовно дарувальника не є тяжкою обставиною, яка згідно зі статтею 233 ЦК України може бути підставою для визнання недійсним договору дарування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6975»
«Відмежування договору факторингу від правочину про відступлення права вимоги. Наслідки порушення вимог до договору факторингу Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб'єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/875 Ефективний спосіб захисту у разі оскарження договору щодо нерухомого майна, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/876»
«Щодо належного повідомлення іпотекодавця про заборгованість за кредитним договором у разі отримання відповідної вимоги за місцем його реєстрації іншим іпотекодавцем Якщо вимога про погашення боргу за кредитним договором, адресована і направлена позивачу-іпотекодавцю, повернулася «за закінченням встановленого терміну зберігання», але така вимога була отримана іншим іпотекодавцем за місцем реєстрації проживання позивача, то останній вважається таким, що отримав вимогу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5077»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?