«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
Стаття 215 ЦК України: судова практика Верховного Суду
Стаття 215. Недійсність правочину
Правові позиції Верховного Суду
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо недійсності договору дарування майна (фраудаторного правочину), вчиненого з метою уникнення його потенційної конфіскації у кримінальному провадженні Для кваліфікації договору дарування майна близькому родичу як фраудаторного правочину, спрямованого на приховування активів від конфіскації,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Ефективний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою Для ефективного захисту прав власника землі, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено…»
«Щодо неукладеності договору реструктуризації заборгованості за відсутності предмета реструктуризації Договір про реструктуризацію заборгованості є неукладеним, якщо заборгованість, що є предметом такого договору, встановлена судовим рішенням як відсутня. Оскільки за відсутності реального боргу…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 215
РІШЕННЯ Велика Палата Верховного Суду у справі № 819/353/16
«Можливість оскарження наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання нікчемним договору банківського вкладу Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання нікчемним договору банківського вкладу не підлягає судовому розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/947 Юрисдикція спору щодо надання інформації про вкладника, який має право на відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Спір щодо надання інформації про вкладника, який має право на відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, належить до юрисдикції адміністративного суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/948»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/3581/17
«Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи За змістом статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд має з’ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це подано заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв’язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Отже, не відповідає вимогам закону відмова в задоволенні позову у зв’язку з відсутністю порушеного права із зазначенням про сплив позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2089»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/2756/17
«Початок перебігу позовної давності у правовідносинах, де суб'єктом прав є держава Визначаючи початок перебігу позовної давності у спорі, слід враховувати, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний позивач або прокурор. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2107»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 905/1552/16
«Обов'язок щодо попереднього або наступного набуття суб'єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на які вони мають бажання встановити тимчасові споруди Законодавством України не передбачено обов'язку щодо попереднього або наступного набуття суб'єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на які вони мають бажання встановити тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності. Отримання паспорта прив'язки тимчасової споруди на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на її розміщення, а також наявність належним чином укладеного договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою є підставою для встановлення такої тимчасової споруди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/294»
РІШЕННЯ Велика Палата Верховного Суду у справі № 305/1180/15-ц
«Недійсність договору іпотеки у випадку визнання неукладеним кредитного договору За умови визнання кредитного договору неукладеним оспорюваний договір іпотеки, який укладався на забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, є недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/73»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/73/17
«Правові наслідки внесення нотаріусом до реєстру запису про припинення іпотеки Внесення нотаріусом до реєстру запису про припинення іпотеки є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених положеннями чинного законодавства, але такий факт не створюється реєстраційною дією нотаріуса. Існування спірного запису в реєстрі про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4656»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 285/1055/16-ц
«Щодо визначення складу спадщини при спадкуванні за заповітом Тлумачення частини першої та четвертої статті 1236 ЦК України дозволяє зробити висновок, що заповітом може бути охоплено: (а) ті права і обов'язки, які належать спадкодавцю на момент його складення; не тільки права і обов'язки, які належать спадкодавцю на момент його складення, а й ті, що виникнуть у спадкодавця після складання заповіту. Заповідач, як власник, може на свій розсуд як набувати права на майно, так і припиняти їх. Наявність заповіту не обмежує заповідача в тому, щоб майно, вказане в заповіті, продати, подарувати або укласти щодо нього договір довічного утримання тощо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5981»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 564/1226/16-ц
«Щодо визнання недійсним заповіту у зв'язку із завчасним виготовленням секретарем сільської ради його тексту Виготовлення секретарем сільської ради тексту заповіту заздалегідь не є підставою для визнання його недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8539»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 757/45133/15-ц
«Відмова постачальника електричної енергії від укладення договору з новим власником приміщення з підстав наявності нерозірваного договору з попереднім Відмова постачальника електричної енергії від укладення договору з новим власником приміщення з підстав наявності нерозірваного договору з попереднім власником (споживачем) не ґрунтується на вимогах закону Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/489 Невиконання постачальником електричної енергії зобов'язання з укладення договору про постачання електричної енергії, який відповідає типовому договору У разі невиконання постачальником електричної енергії зобов'язання з укладення договору про постачання електричної енергії, який відповідає типовому договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом зобов'язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1375 Юрисдикція спору за позовом фізичної особи – власника нерухомого майна до постачальника електричної енергії зобов'язання укласти договір про користування електроенергією Позов фізичної особи – власника нерухомого майна про зобов'язання укласти договір про користування електроенергією та підключення нежилого об’єкту нерухомого майна до електропостачання має розглядатися в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1384»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 920/590/17
«Передача (вилучення) земельних ділянок державної власності за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні у фермерського господарства Передача (вилучення) земельних ділянок державної власності за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні у фермерського господарства, відбувається шляхом прийняття відповідного рішення власника землі за погодженням із користувачем. Оскільки, встановлено, що спірна земельна ділянка у передбачений законом спосіб шляхом прийняття уповноваженим органом відповідного рішення не вилучалася, це є підставою для визнання незаконним та скасування розпорядження про передачу відповідачу земельних ділянок та визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3228»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 439/212/14-ц
«Юрисдикція спору за позовом фізичних осіб-власників нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування про продаж земельної ділянки Cпір за позовом фізичних осіб-власників нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування про продаж земельної ділянки, яка перебувала у правомірному користуванні позивачів, та визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1173»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/13411/17
«Визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів як укладеного з введенням в оману Положеннями статей 203, 215, 228, 229 ЦК України передбачено недійсність правочинів з вадами волі, коли волевиявлення учасника правочину не відповідає його внутрішній волі, у тому числі якщо внутрішня воля сторони сформувалася неправильно під впливом обману. При цьому обман відбувається, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Однак для визнання недійсним правочину як укладеного під впливом обману необхідно, щоб сторона була введена в оману саме щодо обставин, які мають істотне значення. До таких обставин належать відомості щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Тобто особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману та наявність умислу в діях її контрагента, а й істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Під час розгляду справ щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів господарські суди виходили з того, що позивач відповідно до вимог ГПК України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. У разі недоведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства суд не має підстав для задоволення відповідного позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2881»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/2688/17
«Рішення загальних зборів товариства не є правочином чи договором, а є актом органу управління юридичної особи Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актом органу управління юридичної особи, а не одностороннім правочином, оскільки приймається загальними зборами учасників, які не є ні суб'єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є рішення загальних зборів учасників господарського товариства і договором, тому що приймається не за домовленістю всіх учасників товариства, а більшістю їх голосів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14482»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/12294/16
«Нікчемність правочину та правова природа наказу уповноваженої особи ФГВФО про визнання такого правочину нікчемним Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін відповідно до вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку, а тому не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб унаслідок прийняття такого рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/950»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 826/1106/14
«Про неможливість оскарження акта щодо неможливості проведення зустрічної звірки Акт про неможливість проведення зустрічної звірки, складений відповідно до податкового законодавства та внутрішніх методичних документів контрольного органу, не є актом індивідуальної дії, що створює правові наслідки для платника, тому не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства, оскільки не порушує права чи законні інтереси платника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13008»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 725/3212/16-ц
«Юрисдикційність спорів про оскарження прилюдних торгів Юрисдикційність спорів про оскарження прилюдних торгів визначається з огляду на склад сторін договору, укладеного за результатами торгів. Якщо набувачем майна є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2193»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/25312/14
«Правонаступництво при реорганізації державного підприємства шляхом приєднання При реорганізації державного підприємства шляхом приєднання до правонаступника не переходять ті права та обов'язки державного підприємства, які не були передані правонаступнику та які не належать державному підприємству на момент внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про припинення державного підприємства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1291»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 911/436/17
«Набуття земельної ділянки державної або комунальної власності у користування після державної реєстрації фермерського господарства Набуття земельної ділянки державної або комунальної власності у користування після державної реєстрації фермерського господарства здійснюється шляхом проведення земельних торгів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3180»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 925/1121/17
«Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, законом вона не передбачена. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2299»
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 278/1679/13-ц
«Щодо наслідків неповідомлення боржника, який не виконує грошове зобов’язання, про уступку права вимоги новому кредитору Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов’язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язань Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3736»
Пов'язані норми права
Інструменти та матеріали за темою справи
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?