«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо недійсності договору дарування майна (фраудаторного правочину), вчиненого з метою уникнення його потенційної конфіскації у кримінальному провадженні Для кваліфікації договору дарування майна близькому родичу як фраудаторного правочину, спрямованого на приховування активів від конфіскації,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Ефективний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою Для ефективного захисту прав власника землі, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено…»
«Щодо неукладеності договору реструктуризації заборгованості за відсутності предмета реструктуризації Договір про реструктуризацію заборгованості є неукладеним, якщо заборгованість, що є предметом такого договору, встановлена судовим рішенням як відсутня. Оскільки за відсутності реального боргу…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
«Визнання недійсним укладеного батьками неповнолітньої дитини договору дарування житла, в якому вона проживає, без попереднього дозволу органу опіки та піклування Укладення батьками малолітньої (неповнолітньої) дитини договору дарування, предметом якого є житло, в якому вони проживають, без попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» заборону, але не є безумовною підставою для визнання цього договору недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6978»
«Можливість застосування статті 1212 ЦК України у разі наявності між сторонами договору, який є нікчемним або який визнано недійсним Наявність між сторонами договору, який є нікчемним або який визнано недійсним, виключає можливість стягнення переданих на його виконання коштів на підставі статті 1212 ЦК України. Якщо договір між сторонами не був укладений, тобто правової підстави передачі коштів у момент їх передачі немає, до правовідносин застосовується стаття 1212 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7923»
«Юрисдикція спору про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна, і підлягає розгляду у порядку цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1015 Недійсність договору оренди земельної ділянки, укладеного у період дії іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки Укладення орендодавцем договору оренди земельної ділянки з новим орендарем в період дії іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки є підставою для визнання договору, укладеного з новим орендодавцем недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2962»
«Про застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до договорів банківського вкладу Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне та виняткове право управляти банком відповідно до закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Закон визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам коштом Фонду не здійснюється. Пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може застосовуватися до договорів, укладених між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський», між позивачем та ТОВ до транзакцій щодо переведення коштів від ТОВ на рахунок позивача, оскільки на підставі цих правочинів у позивача не виникли переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих правочинів не передбачають обов’язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4265»
«Недійсним може бути визнано лише укладений правочин Згідно зі статтями 203 та 215 ЦК України недійсним можна визнати тільки правочин, який вчинено, тобто той, що був укладений з досягненням згоди щодо всіх його істотних умов. Установлення фактичних обставин недосягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов правочину унеможливлює визнання його недійсним. Тому не може бути визнано недійсним правочин, який не вчинено. Водночас визначення договору як неукладеного може відбуватися на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Тож якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо його відповідності вимогам закону, з урахуванням спеціальних вимог законодавства щодо укладення певних видів договорів, зокрема договорів купівлі-продажу цінних паперів. За відсутності доказів фактичного виконання оспорюваного договору його не можна визнавати недійсним з підстави непідписання стороною, оскільки немає належних доказів його укладення (досягнення згоди щодо всіх істотних умов, яка виражається у підписанні договору). Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2883»
«Щодо права покупця вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми у випадку істотного порушення вимог щодо якості товару Тлумачення пункту 1 частини другої статті 678 ЦК України свідчить, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми лише за умови, якщо він відмовився від договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5992»
«Щодо обов'язковості договору та можливості зміни учасниками цивільних віносин правових наслідків лише оспорюваного правочину Реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії. по своїй юридичній сутності договір страхування, за загальним правилом, є реальним договором. В статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). Тлумачення статей 215 та 216 ЦК України свідчить, що учасники цивільних відносин не можуть на рівні того чи іншого договору здійснювати його кваліфікацію як недійсного (нікчемного чи оспорюваного), визначати правові наслідки нікчемності правочину. За домовленістю сторін можуть змінюватися тільки правові наслідки оспорюваного правочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4129»
«Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові за наявності аргументів для витребування майна від добросовісного набувача До позовних вимог про витребування майна на підставі статей 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. При цьому за наявності правових підстав для витребування майна від добросовісного набувача відповідно до статей 387, 388 ЦК України мають застосовуватися положення статті 267 цього Кодексу, згідно з якими сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2108 Дії органу місцевого самоврядування щодо розпорядження майном мають відповідати вимогам законодавства та інтересам територіальної громади Воля власника − територіальної громади − може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2554»
«Поважність причин пропущення позовної давності Питання поважності причин пропущення позовної давності (наявність обставин, які з об'єктивних, незалежних підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову) вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Під час вирішення питання про захист порушеного права у разі пропущення позовної давності суд: а) у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які обґрунтовують поважність причин пропущення позовної давності; б) вирішує це питання у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; в) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2069»
«Про правові наслідки рішення про нікчемність правочинів Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймає особа, що здійснює повноваження органу управління банку, воно не створює жодних обов’язків для третіх осіб (зокрема боржників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу. Сфера застосування внутрішнього документа банку обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи. Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором про розірвання договору іпотеки, тобто не може бути розглянута в судовому порядку (зокрема в адміністративних, цивільних, господарських судах). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4255»
«Визнання недійсним заповіту щодо майна, вказаного у спадковому договорі, який в подальшому було розірвано в судовому порядку Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Заповіт щодо майна, вказаного у спадковому договорі, складений і посвідчений під час дії спадкового договору, який в подальшому було розірвано в судовому порядку, не може бути визнаний недійсним на підставі частини другої статті 1307 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1754»
«Застосування загальної позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення, ухваленого особою, яка не є акціонером За своєю правовою суттю рішення, прийняте особою, яка на час його ухвалення не була акціонером АТ, не є рішенням акціонера, і до визнання його недійсним не застосовується встановлений ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» строк звернення до суду. До зазначених вимог застосовується загальна позовна давність у три роки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14440»
«Юрисдикція спорів за позовами учасників товариства, у тому числі й тих, які вибули, щодо оскарження рішення загальних зборів учасників товариства, змін до статуту товариства, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства Спори у справах, які виникають з корпоративних відносин між учасниками товариства, у тому числі й тими, які вибули, щодо визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, змін до статуту товариства, а також договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства є господарсько-правовими і підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/985»
«Витребування майна, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого Майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, що є підставою для застосування спірних правовідносин приписів статті 388 ЦК України щодо витребування такого майна від останнього набувача Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/415»
«Щодо відшкодування доходів, одержаних особою від використання майна без достатньої правової підстави Окрім повернення майна особа, яка набула або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана також відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли така особа дізналася чи могла дізнатися про безпідставність свого володіння. З цього ж часу така особа відповідає і за допущене нею погіршення майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2671»
«Перехід права на земельну ділянку у зв'язку з набуттям іншими особами права власності на частину будівель військового майна Набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, які належали до військового майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об'єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу правочину з придбання військового майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об'єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою, на якій розміщене придбане ним нерухоме майно та яка необхідна для обслуговування цього майна, незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/293»
«Захист прав власника у випадку зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України має розглядатися як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5071»
«Визнання в судовому порядку недійсним розірваного договору Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо можливості визнання в судовому порядку недійсним розірваного договору, визначивши, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/326 Недійсність договору оренди приміщень, за яким навчальний заклад передав в оренду приміщення для їх використання, не пов'язаного з навчально-виховним процесом Майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень. Проте надання в оренду таких приміщень, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов'язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. Надання навчальним закладом таких приміщень в оренду для діяльності, не пов’язаної з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, є підставою для визнання відповідного договору оренди недійсним на підставі Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/327»
«Щодо необхідності дотримання критеріїв (принципів) правомірного позбавлення майна У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовані три критерії, які слід оцінювати для того, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям одночасно. Задоволення позову про визнання правочину недійсним та повернення одержаного за цим правочином майна у будь-якому разі не повинно суперечити загальним принципам і критеріям правомірного позбавлення майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2524»
«Відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, якщо укладення договору банківського вкладу (рахунка) й зарахування на нього коштів відбулись до початку віднесення банку до категорії неплатоспроможних Якщо укладення договору банківського вкладу (рахунка) й зарахування на нього коштів відбулись до початку віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації, то позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/960»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?