«Щодо ухилення від проведення повторної судово-генетичної експертизи у справі про встановлення батьківства Проведення судово-генетичної експертизи без особистого відбору ДНК-зразків у батька може викликати обґрунтований сумнів у її висновку та бути підставою для призначення повторної експертизи.…»
«Щодо встановлення факту батьківства після смерті особи За наявності сукупності належних доказів утримання дитини та визнання батьківства за життя померлої особи факт батьківства може бути встановлений судом і за відсутності судово-генетичної експертизи. Висновок ДНК-дослідження біологічної…»
«Щодо відсутності підстав для відібрання дитини від батька без позбавлення батьківських прав у разі відсутності небезпеки для її життя та виконання ним військового обов’язку у складі ЗСУ Об’єктивна відсутність батька за місцем проживання через проходження ним військової служби у складі Збройних Сил…»
«Щодо відсутності у відповідача підстав для скасування ухвали про залишення позову без розгляду, якщо позивач згоден із таким процесуальним рішенням Процесуальна поведінка позивача, який утримався від оскарження судових рішень про залишення його позову без розгляду, свідчить про його згоду з…»
«Щодо безпідставності висновку про ухилення особи від експертизи, якщо повідомлення про явку надіслано судом після дати її проведення Неявка позивача до експертної установи не може розцінюватися як умисне ухилення від участі в молекулярно-генетичній експертизі, якщо супровідні повідомлення суду про…»
«Щодо повернення зустрічного позову з мотивів пропуску строку за обставин, що не залежали від волі відповідача Якщо несвоєчасне надходження зустрічної позовної заяви до судді, у провадженні якого перебуває справа, зумовлене помилковою передачею документів канцелярією суду іншому судді, тобто…»
«Аванс підлягає обов'язковому поверненню у випадку неукладення основного договору Домовленість між сторонами справи про укладення попереднього договору купівлі-продажу, а згодом – договору купівлі-продажу земельної ділянки та розміщених на ній споруд свідчить про те, що передані за розпискою…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Визначення розміру реальних збитків іпотекодавця при продажу предмета іпотеки за заниженою ціною Різниця між ринковою вартістю предмета іпотеки, встановленою на підставі висновку судової експертизи, та ціною, за якою іпотекодержатель фактично реалізував іпотечне майно в порядку статті 38 Закону…»
«Неприпустимість формального підходу у спорах щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною У справах щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим; суд зобов'язаний детально дослідити всю…»
«Невирішення судом клопотання належним чином повідомленого учасника справи про відкладення розгляду справи як підстава для скасування судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 411 ЦПК України Якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але суд не розглянув її…»
«Щодо процесуальних дій суду у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову Законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі. Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно. Першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5163»
«Правові наслідки повернення у зв’язку з неотриманням адресатом судового рішення про вчинення відповідної процесуальної дії, яке було направлено судом за належною адресою Сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв’язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об’єктивними причинами, а суб’єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5169»
«Допущені судом процесуальні порушення, що призвели до позбавлення відповідача можливості подання доказів, є підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін. Хоча представництво інтересів відповідача в засіданні апеляційного суду було забезпечено, він був позбавлений можливості подання доказів, що заперечували позовні вимоги, оскільки апеляційний суд відхилив клопотання представника відповідача про дослідження нових доказів. При тому, що подати такі докази в суді першої інстанції відповідач не міг через невиконання судом першої інстанції вимог процесуального закону. У зв’язку з цим суди не забезпечили змагальність процесу та в порушення принципів, закладених у статтях 2, 12 ЦПК України, ухвалили рішення, що ґрунтувалося на доказах наданих лише позивачем. Зазначене є підставою для скасування рішень першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4970»
«Щодо особливостей визнання недостовірною інформації, поширеної на персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook» У справах про захист честі і гідності, ділової репутації шляхом визнання поширеної на персональній сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» інформації недостовірною, обов’язок по доведенню, що дана персональна сторінка у соціальній мережі «Фейсбук» належить саме відповідачу і він є автором відповідного інформаційного матеріалу, покладається на позивача. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет, проте доменне ім`я facebook.соm не належить до адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, адміністрування цих доменних імен в Україні не здійснюється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4889»
«Порушення процесуальних прав інших учасників справи як підстава для скасування рішення Розгляд справи за відсутності відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, може бути підставою для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд, лише якщо безпосередньо цей учасник справи обґрунтовує свою скаргу такою підставою. Не направлення відповідачу копії ухвали про відмову у відкритті провадження та копії позовної заяви не можуть бути підставами для скасування судового рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4902»
«Обставини, які підлягають дослідженню судом при вирішенні питання про відшкодування стороні витрат, пов`язаних із прибуттям до суду Вирішуючи питання про відшкодування стороні витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалася особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4964»
«Неповідомлення учасників про зміну часу судового засідання по причині надходження інформації щодо замінування приміщення суду як обов`язкова підстава для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд Факт непроведення судом судового засідання у конкретно визначений час по причині повідомлення про замінування приміщення суду та зміна часу судового засідання, про що всупереч вимогам частини першої статті 8, частини третьої статті 368 ЦПК України не було повідомлено учасників справи, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4903»
«Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо підстав перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, визначивши, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5738»
«Перебування на утриманні платника аліментів непрацездатних батьків як підстава для зменшення розміру аліментів на дитину Перебування на утриманні платника аліментів батьків, які є непрацездатними за віком та потребують утримання та лікування, самі по собі не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів на дитину без підтвердження погіршення майнового стану платника аліментів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4314»
«Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, якщо таку заяву не було подано у зв’язку з необізнаністю спадкоємця-особи з інвалідністю про смерть спадкодавця Позов про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини підлягає задоволенню, якщо спадкоємець – особа з інвалідністю, через необізнаність про смерть спадкодавця не звертався до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7796»
«Нарахування банком заборгованості за здійснення операцій за кредитним рахунком клієнта, які він не замовляв і не оформляв, є підставою для розірвання кредитного договору відповідно до статті 651 ЦК України Факт здійснення операцій за кредитним рахунком власника кредитної картки, які ним не замовлялися та не оформлялися, що завдало йому істотної шкоди у вигляді нарахування додаткової заборгованості, яку він має погашати, та нарахування банком плати у великому розмірі за послугу «Миттєва розстрочка» за кредитні кошти, які ним не отримувались, а сама послуга не замовлялась, є підставою для розірвання кредитного договору відповідно до статті 651 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4646»
«Визнання договору дарування недійсним у зв’язку з суперечностями між дарувальником та обдаровуваним щодо умов використання майна Виникнення суперечностей і конфліктів між дарувальником та обдаровуваним щодо умов використання майна, що було предметом договору дарування, після укладення договору не може бути підставою для визнання договору недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6981»
«Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) як підстава для позбавлення колишнього члена його сім’ї права користування займаним приміщенням При розгляді питання про припинення права користування колишнього члена сім`ї власника житла, суди мають приймати до уваги як формальні підстави, передбачені статтею 406 ЦК України, так і зважати на те, що сам факт припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням, та вирішувати спір з урахуванням балансу інтересів обох сторін. Положення статті 406 ЦК України у спорі між власником та колишнім членом його сім`ї з приводу захисту права власності на житлове приміщення, можуть бути застосовані за умови наявності таких підстав - якщо сервітут був встановлений, але потім припинився. Однак встановлення такого сервітуту презюмується на підставі статті 402, частини першої статті 405 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3834»
«Визначення заборгованості за аліментами згідно із частиною другою статті 195 СК України непрацюючій працездатній особі, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю та оримує відповідну грошову допомогу Оскільки відсутні підстави для визначення заборгованості за аліментами згідно із частиною першою статті 195 СК України за відсутності доходу у боржника, державний виконавець правильно застосував порядок обчислення заборгованості за аліментами, визначений положенням частини другої статті 195 зазначеного Кодексу. Той факт, що непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи, підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, а час догляду за особою з інвалідністю І групи зараховується до стажу роботи, не свідчить про неправомірність дій державного виконавця щодо нарахування скаржнику заборгованості за аліментами». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3090 Визначення розміру щомісячних платежів за аліментами у випадку, коли платник аліментів не працює У випадку, коли платник аліментів не працює, розмір щомісячних платежів встановлюється за приписами статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та частини другої статті 195 СК України, згідно з якими не передбачено зменшення суми середньомісячного заробітку у даній місцевості на суму видатків, що зазвичай сплачуються із фактично отриманого доходу платника, як це встановлено для платників за приписами частини першої статті 70 цього Закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3091»
«Щодо визнання недійсним договору, укладеного представником власника майна з перевищенням повноважень Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником власника майна з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що представник такої особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе позивач. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4333»
«Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Саме такий правовий висновок про застосування статей 1046, 1047 ЦК України міститься в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 та від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3182»
«Факт набуття позивачем права на пенсію на пільгових умовах не свідчить про те, що він є непрацездатною особою у розумінні статті 1241 ЦК України Факт набуття позивачем права на пенсію на пільгових умовах не свідчить про те, що він є непрацездатною особою у розумінні статті 1241 ЦК України і має право на обов`язкову частку у спадщині. Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, що діяла на час смерті спадкодавця) непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону. Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійний вік для чоловіків встановлений 60 років при стажі роботи не менше 25 років. Розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в частині першій статті 1241 ЦК України щодо права на обов`язкову частку у спадщині, Конституційний Суд України у Рішенні від 11 лютого 2014 року № 1-рп/2014(справа про право на обов`язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця) виходив із положень частини третьої статті 75 СК України, яка відносить до категорії «непрацездатні» інвалідів I, II та III групи, а також положень пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття «непрацездатний». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3194»
«Умови для встановлення земельного сервітуту Обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб. Тобто, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що обслуговування та користування будинковолодінням є неможливим без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3215»
«Наявність технічних помилок (описок) у заповіті як підстава для визнання заповіту недійсним Наявність технічних помилок (описок) у заповіті не свідчить про порушення його форми та/або порядку посвідчення, а тому не є підставою для визнання заповіту недійсним, якщо волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8543»
«Стягнення витрат на професійну правничу допомогу на підставі інформації яка міститься в акті приймання правничої допомоги Інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6613 Наслідки неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6614»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?