«Щодо ухилення від проведення повторної судово-генетичної експертизи у справі про встановлення батьківства Проведення судово-генетичної експертизи без особистого відбору ДНК-зразків у батька може викликати обґрунтований сумнів у її висновку та бути підставою для призначення повторної експертизи.…»
«Щодо встановлення факту батьківства після смерті особи За наявності сукупності належних доказів утримання дитини та визнання батьківства за життя померлої особи факт батьківства може бути встановлений судом і за відсутності судово-генетичної експертизи. Висновок ДНК-дослідження біологічної…»
«Щодо відсутності підстав для відібрання дитини від батька без позбавлення батьківських прав у разі відсутності небезпеки для її життя та виконання ним військового обов’язку у складі ЗСУ Об’єктивна відсутність батька за місцем проживання через проходження ним військової служби у складі Збройних Сил…»
«Щодо відсутності у відповідача підстав для скасування ухвали про залишення позову без розгляду, якщо позивач згоден із таким процесуальним рішенням Процесуальна поведінка позивача, який утримався від оскарження судових рішень про залишення його позову без розгляду, свідчить про його згоду з…»
«Щодо безпідставності висновку про ухилення особи від експертизи, якщо повідомлення про явку надіслано судом після дати її проведення Неявка позивача до експертної установи не може розцінюватися як умисне ухилення від участі в молекулярно-генетичній експертизі, якщо супровідні повідомлення суду про…»
«Щодо повернення зустрічного позову з мотивів пропуску строку за обставин, що не залежали від волі відповідача Якщо несвоєчасне надходження зустрічної позовної заяви до судді, у провадженні якого перебуває справа, зумовлене помилковою передачею документів канцелярією суду іншому судді, тобто…»
«Аванс підлягає обов'язковому поверненню у випадку неукладення основного договору Домовленість між сторонами справи про укладення попереднього договору купівлі-продажу, а згодом – договору купівлі-продажу земельної ділянки та розміщених на ній споруд свідчить про те, що передані за розпискою…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Визначення розміру реальних збитків іпотекодавця при продажу предмета іпотеки за заниженою ціною Різниця між ринковою вартістю предмета іпотеки, встановленою на підставі висновку судової експертизи, та ціною, за якою іпотекодержатель фактично реалізував іпотечне майно в порядку статті 38 Закону…»
«Неприпустимість формального підходу у спорах щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною У справах щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим; суд зобов'язаний детально дослідити всю…»
«Невирішення судом клопотання належним чином повідомленого учасника справи про відкладення розгляду справи як підстава для скасування судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 411 ЦПК України Якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але суд не розглянув її…»
«Заволодіння земельними ділянками лісогосподарського призначення Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо заволодіння земельними ділянками лісогосподарського призначення, визначивши, що заволодіння земельними ділянками є неможливим лише в разі, якщо на такі ділянки за жодних умов не може виникнути право власності. Водночас приватні особи можуть мати земельні ділянки лісогосподарського призначення на праві власності. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння особою такими землями, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) і далі належатиме власникові. Інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6675 Наслідки зайняття земельних ділянок фактичним користувачем Велика Палата Верховного Суду відступила шляхом уточнення від власного правового висновку щодо наслідків зайняття земельних ділянок фактичним користувачем, визначивши, що зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов’язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6676 Спосіб захисту права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення Велика Палата Верховного Суду підтвердила власний правовий висновок щодо способу захисту права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення, визначивши, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6677 Належний спосіб захисту прав власника у випадку заволодіння його нерухомим майном Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо належного способу захисту прав власника у випадку заволодіння його нерухомим майном, визначивши, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6678 Розмежування віндикаційного та негаторного позовів Велика Палата Верховного Суду частково відступила шляхом уточнення від власного правового висновку щодо розмежування віндикаційного та негаторного позовів, визначивши, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном. Відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6679»
«Щодо недопустимості визнання недійсним договору про поділ майна подружжя на підставі статті 229 ЦК України через наступну зміну ставлення до його наслідків чи незнання закону Незнання закону, помилка внаслідок власного недбальства або зміна особою свого ставлення до правових наслідків правочину після його укладення не є підставою для визнання договору про поділ спільного майна подружжя недійсним як вчиненого під впливом помилки (стаття 229 ЦК України). Якщо під час нотаріального посвідчення договору сторони усвідомлювали його зміст, правову природу та наслідки припинення права спільної сумісної власності, наступне виникнення між колишнім подружжям спору щодо користування житлом чи ризик виселення не свідчать про наявність істотної помилки в момент вчинення правочину Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15246»
«Підстави для відмови у позові про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім’єю не менш ніж п’ять років до часу відкриття спадщини Відсутність доказів спільного проживання з особою, а саме: ведення спільного господарства, пов’язаності осіб спільним побутом, наявності взаємних прав та обов’язків, а також факт перебування спадкодавцем на соціальному обслуговуванні держави як одинокої, самотньої і такої, що потребує надання соціальних послуг, особи є підставою для відмови в задоволенні позову про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме проживання зі спадкодавцем однією сім’єю не менш ніж п’ять років до часу відкриття спадщини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8565»
«Поняття спадкування за законом Спадкування за законом – черговість кола осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8564»
«Систематичне невиконання обов’язків в розумінні пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6291»
«Обставини, які підлягають встановленню при розгляді позову співвласника про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від іншого співвласника грошової компенсації Виходячи з аналізу положень статті 364 ЦК України, з урахуванням закріплених в пункті 6 статті 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі у справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5658»
«Щодо наслідків вчинення наступного нікчемного заповіту (ч. 4 ст. 1254 ЦК України) Положення частини четвертої статті 1254 ЦК України щодо відновлення дії попереднього заповіту є винятком із загального правила про наслідки недійсності правочину й не регулює правові наслідки нікчемності заповіту. Вчинення наступного нікчемного заповіту не може скасовувати попередній заповіт. Суд не може зобов’язати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8544»
«Щодо наслідків повторної неявки позивача, участь якого у засіданні визнана протокольною ухвалою суду обов'язковою, та який подав заяву про розгляд справи за його відсутності Повторна неявка належним чином повідомленого позивача, участь якого у засіданні визнана протокольною ухвалою суду обов`язковою для дачі особистих пояснень, може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду за правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, навіть якщо від нього (його представника) надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4908»
«Невиконання мирової угоди не може бути нововиявленою обставиною в розумінні статті 423 ЦПК України Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність обставин, невідомих раніше, які однак могли б призвести до іншого результату судового розгляду. Обставини, які могли бути встановлені в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. У зв’язку з цим невиконання мирової угоди, укладеної сторонами і затвердженої судом, не може бути нововиявленою обставиною в розумінні положень статті 423 ЦПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5294»
«Щодо спростування інформації шляхом її вилучення (видалення) як спосіб захисту у справі про захист честі, гідності та ділової репутації Якщо інформація про особу розміщена у відкритому реєстрі, є дійсною та достовірною, а також містить дані, що є загальнодоступними, така інформація не порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, а позовні вимоги щодо спростування інформації шляхом її вилучення (видалення) з відкритого реєстру у мережі Інтернет не підлягають задоволенню, оскільки такий спосіб судового захисту не відповідає змісту позовних вимог і по суті, є цензурою діяльності щодо певної особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5131»
«Розподіл обов'язків із доказування (тягаря доказування) між сторонами у справі про оспорювання батьківства З урахуванням вимог частини третьої статті 12 ЦПК України у справі про оспорювання батьківства та виключення з актового запису відомостей про батька дитини на позивача покладається тягар доказування, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач у момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5162»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?