«Щодо недопустимості неконкретизованої заборони використання земельної ділянки як заходу забезпечення позову Забезпечення позову шляхом заборони особі вчиняти будь-які дії щодо використання земельної ділянки у спорі про визнання недійсним договору оренди землі є неконкретизованим, суперечить вимогам…»
«Щодо передачі в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою Рішення органу місцевого самоврядування про передачу в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою на підставі чинного (нескасованого)…»
«Щодо встановлення факту батьківства після смерті особи За наявності сукупності належних доказів утримання дитини та визнання батьківства за життя померлої особи факт батьківства може бути встановлений судом і за відсутності судово-генетичної експертизи. Висновок ДНК-дослідження біологічної…»
«Щодо обчислення строку на апеляційне оскарження з дня доставки судового рішення до електронного кабінету Днем вручення судового рішення в електронній формі є дата його доставки до електронного кабінету особи в системі ЄСІТС. Якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з цієї дати, скаржник…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо оскарження ухвал суду першої інстанції, які не передбачені статтею 294 КАС України Ухвали суду першої інстанції, які відсутні в переліку статті 294 КАС України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, якщо перешкоджають подальшому провадженню у справі…»
«Щодо процесуального правонаступництва у справах про стягнення аліментів та умов заміни сторони виконавчого провадження до видачі виконавчого листа Особа набуває процесуального статусу стягувача лише з моменту видачі судом виконавчого документа, а не автоматично після ухвалення судового рішення на…»
«Щодо недійсності договору дарування майна (фраудаторного правочину), вчиненого з метою уникнення його потенційної конфіскації у кримінальному провадженні Для кваліфікації договору дарування майна близькому родичу як фраудаторного правочину, спрямованого на приховування активів від конфіскації,…»
«Щодо належного способу захисту прав територіальної громади у разі помилкової реєстрації права власності на тимчасову споруду У разі помилкової державної реєстрації права власності на тимчасову споруду, яка не є об'єктом нерухомості, пред'явлення міською радою позову про припинення права власності є…»
«Відкриття апеляційного провадження за скаргою особи, яка не брала участі у справі Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого…»
«Щодо повернення зустрічного позову з мотивів пропуску строку за обставин, що не залежали від волі відповідача Якщо несвоєчасне надходження зустрічної позовної заяви до судді, у провадженні якого перебуває справа, зумовлене помилковою передачею документів канцелярією суду іншому судді, тобто…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Визначення дати виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця Дата смерті військовослужбовця є визначальною обставиною для визначення дати виникнення у відповідних осіб права на отримання одноразової грошової допомоги. Закон України «Про…»
«Можливість вкладників банку звернутися з позовом про відшкодування шкоди, завданої власником істотної участі Вкладники та інші кредитори банку не мають права вимоги до боржників банку і не можуть розглядатися як особи, яким заподіяно збитки боржниками банку, які не сплатили заборгованість банку, у тому числі за вимогами із заподіяння банку шкоди (зокрема, збитків). Право вимоги до боржників банку, в тому числі про повернення кредитів, стягнення процентів, про відшкодування шкоди, завданої банку (зокрема, збитків), належить банку, а не кредиторам банку, а несплата банку коштів боржниками банку не може розцінюватися як завдання шкоди кредиторам банку. Після запровадження тимчасової адміністрації на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважену особу Фонду законом покладені повноваження органів та посадових осіб неплатоспроможного банку, включаючи повноваження заявляти від імені банку будь-які позови до суду, зокрема і позови про відшкодування шкоди. Фонд та уповноважена особа Фонду, дізнавшись про заподіяння банку шкоди та встановивши її розмір, не тільки уповноважені, а й зобов`язані звернутися до суду від імені банку про відшкодування шкоди. Кредитори банку мають право оскаржити до господарського суду дії (бездіяльність) Фонду, зокрема в особі уповноваженої особи Фонду, щодо формування ліквідаційної маси банку, у тому числі щодо трансформації майна банку у грошову форму. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6523»
«Щодо реалізації права військовослужбовців, які мають вислугу 20 і більше років, на отримання житла Військовослужбовці, які мають вислугу 20 років і більше, мають право на отримання житла, а отже, і на залишення на обліку до його отримання, в тому числі у разі звільнення в запас чи відставку (зокрема після закінчення контракту). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6233»
«Право члена сім’ї наймача на звернення до суду за захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням Із урахуванням положень статті 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України, статей 64, 65, 71, 72 ЖК Української РСР, враховуючи те, що особа, яка на законних підставах вселилися в жиле приміщення як член сім`ї наймача та зареєстрована у ньому, набула рівного права із наймачем на користування жилим приміщенням, несе тягар його утримання, така особа має право на звернення до суду захистом своїх прав, зокрема і з позовом про визнання іншої особи (зокрема й наймача) такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6041»
«Порядок закриття провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв’язку з відсутністю предмета спору Предмет спору - це об’єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред’явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5657»
«Неврегульованість цивільних процесуальних правовідносин не може обмежувати право на судовий захист Неврегульованість цивільних процесуальних правовідносин не може тлумачитись проти заявників і обмежувати їх право на судовий захист, у тому числі у справах окремого провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6231»
«Щодо об’єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства Порушення правил об’єднання позовних вимог у разі, якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз’єднає позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з огляду на пункт 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України. При цьому роз’єднання позовних вимог можливе лише в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз’єднав позовні вимоги Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10126»
«Щодо порядку реалізації членом КСП права на земельну частку (пай) у випадку відсутності його прізвища у додатку до державного акта на право колективної власності на землю Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку (чи виключено з нього), що додається до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. У разі недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку. У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) у КСП. При цьому право на такий позов у члена КСП виникає з моменту видачі КСП державного акта на землю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5293»
«Щодо порушення порядку направлення копії судового рішення у справі у зв’язку з надісланням судового рішення на електронну адресу учасника справи Згідно з ч. 11 ст. 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Крім того, пунктом 16 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. У цій справі апеляційний суд не врахував, що станом на день ухвалення рішення судом першої інстанції та на день постановлення ухвали судом апеляційної інстанції ЄСІТС не розпочала функціонування, а сторона не заявляла вимогу щодо надіслання копій прийнятих судових рішень лише на електронну адресу. Також у матеріалах справи відсутні докази вжиття апеляційним судом заходів повідомлення скаржника про недоліки апеляційної скарги за телефоном, який зазначено в апеляційній скарзі. Враховуючи зазначене, надіслання судом копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання строку для усунення недоліків на електронну адресу скаржника за відсутності доказів направлення такої ухвали засобами поштового зв`язку є порушенням порядку направлення копії судового рішення у справі та свідчить про передчасність повернення апеляційної скарги скаржнику на підставі ч. 2 ст. 357 ЦПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6276»
«Про нормативно-правове регулювання порядку відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води При вирішенні питання порядку відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води мають застосовуватись положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими передбачено право окремих споживачів відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а не підзаконного нормативно-правового акта - Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4, оскільки вказаний закон має вищу юридичну силу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5957»
«Умови, необхідні для визнання правочину недійсним Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4960»
«Визначення частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлою особою є неможливим Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5002»
«Необхідний обсяг прав та обов’язків щодо володіння та користування земельною ділянкою як підстава для звернення до суду з позовом про усунення порушень прав на землю При розгляді справ про усунення порушень прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння, слід враховувати приписи частини другої статті 152 ЗК України, відповідно до яких лише власник земельної ділянки або землекористувач може звертатися з відповідними позовами. Тобто, позивач повинен мати необхідний обсяг прав та обов`язків щодо володіння та користування спірною земельною ділянкою для того, щоб звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права. Відповідного обсягу прав будь-який член територіальної громади, на території якої знаходиться спірна земельна ділянка, не має, тому і стороною спору щодо припинення права постійного користування відповідною земельною ділянкою бути не може. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5167 Щодо розподілу витрат за надану професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5168»
«Виписка з рахунка в цінних паперах як належний і допустимий доказ права власності на акції Відповідно до вимог спеціального закону, що визначає порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними, належним та допустимим доказом на підтвердження наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами у особи покупця таких акцій є виписка з рахунка в цінних паперах такої особи, яка видається її депозитарною установою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14475»
«Порушення корпоративного права як первинна обставина у вирішенні корпоративного спору У корпоративному спорі за позовом акціонера (учасника, члена) суд зобов'язаний з'ясувати, яке саме корпоративне право чи охоронюваний законом інтерес позивача порушено на момент звернення з позовом та яким чином, а не обмежуватись лише посиланням на наявність суб'єктивного матеріального права. З'ясування порушеного корпоративного права є первісним по відношенню до перевірки дотримання відповідачем порядку вчинення оспорюваних дій, а за відсутності встановленого факту порушення права суд не має підстав для задоволення позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14362»
«Щодо оскарження рішення органу опіки та піклування, яким визначено місце проживання дитини Оскарження рішення органу опіки та піклування, яким визначено місце проживання дитини, є неналежним способом захисту, оскільки позивач може звернутися за вирішенням спору про визначення місця проживання дитини безпосередньо до суду, який відповідно до статті 159 СК України може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4955»
«Щодо ефективного способу захисту права особи на спадкування права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства Позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, якщо відповідна земельна ділянка була надана спадкодавцю в постійне користування для ведення селянських (фермерських) господарств, є неефективним способом захисту прав спадкоємця. Право постійного користування зазначеною земельною ділянкою входить до складу спадщини та може бути успадкованим, якщо спадкодавець до своєї смерті не створив (зареєстрував) селянське (фермерське) господарство, та лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4898»
«Щодо забезпечення житлом постраждалих, квартири яких стали непридатними для проживання внаслідок надзвичайної ситуації Забезпечення житлом постраждалих, квартири яких стали непридатними для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, здійснюється у порядку, передбаченому Кодексом цивільного захисту населення України. Положеннями частини другої статті 86 цього Кодексу визначено, що закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали в будинках державного або комунального житлового фонду, здійснюється за рахунок державних коштів, виділених на зазначені цілі, з урахуванням площі жилих (нежилих) приміщень та кількості кімнат, якими володів постраждалий. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4400»
«Обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про наявніть у особи з інвалідністю з дитинства права на обов’язкову частку у спадковому майні Визначаючи, чи є особа з інвалідністю з дитинства такою, яка має право на обов’язкову частку у спадковому майні, необхідно враховувати не сам лише факт установлення особі інвалідності уповноваженим державним органом, а момент її настання, оскільки чинне законодавство пов’язує набуття особою інвалідності з дитинства не з відповідним висновком такого компетентного органу, а зі стійким розладом функцій організму особи, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7797»
«Неповідомлення учасників про зміну часу судового засідання по причині надходження інформації щодо замінування приміщення суду як обов`язкова підстава для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд Факт непроведення судом судового засідання у конкретно визначений час по причині повідомлення про замінування приміщення суду та зміна часу судового засідання, про що всупереч вимогам частини першої статті 8, частини третьої статті 368 ЦПК України не було повідомлено учасників справи, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4903»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?