«Щодо способу захисту прав позичальника-військовослужбовця щодо припинення нарахування процентів за кредитним договором Вимога боржника (позичальника-військовослужбовця) про зобов’язання кредитора припинити нарахування процентів, здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та…»
«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо порядку передання в оренду під час воєнного стану невитребуваних паїв та нерозподілених земельних ділянок Нерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Способи захисту порушеного права у спорах, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень З 16.01.2020 такий спосіб захисту як скасування запису про проведену державну реєстрацію права вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки статтю цього 26 Закону відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» викладено в новій редакції, згідно з якою виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2341»
«Звернення прокурора у разі наявності декількох уповноважених органів При визначенні органу, в інтересах якого пред’являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2861»
«Щодо обов’язку опікуна недієздатної особи з повернення суми кредиту, отриманого такою недієздатною особою за нікчемним кредитним договором Опікун недієздатної особи зобов’язаний повернути суму кредиту, отриманого такою недієздатною особою за нікчемним кредитним договором, однак підстави для стягнення з опікуна заборгованості за відсотками за кредитом та штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3715»
«Порядок і строки подання доказів позивачем Всі докази, які підтверджують заявлені позовні вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить проте, що докази,якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме напозивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (ут.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад ,якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4429»
«Визначення ціни майна в договорі купівлі-продажу, який укладається за результатами реалізації майна боржника на електронних торгах У договорі купівлі-продажу, який укладається за результатами реалізації майна боржника на електронних торгах, ціна майна (предмета договору) визначається у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4221»
«Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів Аналіз положень статей 256, 257, 261, 267 ЦК України дає підстави для висновку про те, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. До таких позовів поширюється положення стаття 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб’єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2958»
«Відсутність у заповідача паспорта громадянина України як підстава для визнання заповіту недійсним Відсутність у заповідача паспорта громадянина України не може бути підставою для визнання заповіту недійсним у зв’язку з тим, що в цьому випадку визначальним для нотаріуса було саме встановлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1752»
«Щодо зловживання іпотекодавцем цивільними правами з метою виключення можливості звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі дії мораторію Відчуження іпотекодавцем належних йому на праві власності об’єктів нерухомого майна, які не є предметом іпотеки, з метою умисного створення обставин, які б виключили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі дії мораторію, передбаченого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», є зловживанням цивільними правами. За наявності такого зловживання положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті» не підлягають застосуванню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5104»
«Відсутність підстав для визнання електронних торгів недійсними, якщо дії державного виконавця не стосуються правил проведення електронних торгів Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/168»
«Визначення ставки судового збору за подання заяви про визнання правочину недійсним та зобов’язання повернути у ліквідаційну масу майно (грошові кошти) боржника за наслідком укладення недійсного правочину в процедурі банкрутства Вимога про повернення майна боржника до ліквідаційної маси є за своєю правовою природою різновидом спростування попередніх майнових дій боржника у справі про банкрутство, а тому, звертаючись із позовом про витребування спірного рухомого майна з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство, особа повинна сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому у п.п. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12231»
«Щодо можливості укладення договору оренди земельної ділянки особою, якій належать майнові права на земельну ділянку За загальним правилом саме власник тієї або іншої речі, реалізовуючи право власності, укладає договір найму. Він може це здійснювати безпосередньо або ж за допомогою представника. Проте, не виключається укладення договору найму й особою, якій належать майнові права на предмет найму. Для визначення того, хто може бути орендодавцем в договорі оренди земельної ділянки, не виключається застосування положень частини першої статті 761 ЦК України (особа, яка має майнові права). Аналіз частини першої статті 761 ЦК України свідчить, що до особи, якій належать майнові права, відноситься також спадкоємець, який прийняв спадщину у вигляді права власності на земельну ділянку, але не отримав свідоцтво про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6024»
«Право спадкоємця, який прийняв у спадщину нерухоме майно, на його витребування від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України ще до його державної реєстрації У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/773»
«Способи захисту порушеного права у спорах, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень З 16.01.2020 такий спосіб захисту як скасування запису про проведену державну реєстрацію права вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки статтю цього 26 Закону відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» викладено в новій редакції, згідно з якою виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2341»
«Щодо наслідків включення до довіреності нікчемної умови про її безвідкличність Включена до довіреності нікчемна умова щодо її безвідкличності не є підставою для визнання недійсною довіреності в цілому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3446»
«Підстава для визнання договору дарування недійсним на підставі статті 225 ЦК України Підставою для визнання договору дарування недійсним згідно зі статтею 225 ЦК України, що передбачає можливість визнати недійсним правочин, вчинений дієздатною фізичною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути лише абсолютна неспроможність дарувальника в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6979»
«Належний спосіб захисту власника земельної ділянки, яка знаходиться у фактичного користувача за непідписаним договором оренди Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо визнання недійсним непідписаного орендодавцем договору оренди землі, визначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/238»
«Врахування добросовісності сторін правочину, укладеного без згоди одного із співвласників, при вирішенні питання про визнання його недійсним Відсутність згоди одного із співвласників є підставою визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним. При цьому закон не пов`язує наявність чи відсутність згоди усіх співвласників на укладення договору ні з добросовісністю того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, ні третьої особи - контрагента за таким договором і не ставить питання оскарження договору в залежність від добросовісності сторін договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/107 Визнання договору про розпорядження спільним сумісним майном подружжя, укладеного без згоди іншого з подружжя, недійсним в цілому Якщо об’єкт належить на праві спільної сумісної власності кільком особам, то право власності кожного із співвласників у спільній сумісній власності поширюється на весь об`єкт, відтак передати у власність можна лише об`єкт в цілому. Договір дарування спільного сумісного майна подружжя, укладений без згоди іншого з подружжя, є недійсним в цілому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/108»
«Щодо вирішення спорів за позовами до органів державної виконавчої служби внаслідок визнанням недійсними торгів Вирішуючи питання про те, хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором, необхідно виходити з умов відповідного договору, що укладається між органом Державної виконавчої служби та спеціалізованою організацією. Боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Резолютивна частина рішень у зазначених спорах не повинна містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4219»
«Щодо вимог, яким має відповідати зміст правочину Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із цивільно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у цивільно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних нормах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5145»
«Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, законом вона не передбачена. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2299»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?