«Щодо способу захисту прав позичальника-військовослужбовця щодо припинення нарахування процентів за кредитним договором Вимога боржника (позичальника-військовослужбовця) про зобов’язання кредитора припинити нарахування процентів, здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та…»
«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо порядку передання в оренду під час воєнного стану невитребуваних паїв та нерозподілених земельних ділянок Нерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо моменту набрання чинності договором оренди земельної ділянки, зазначивши, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб’єктів речових прав, технічні характеристики об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об’єктів нерухомого майна, з якими закон пов’язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб’єктивних прав та обов’язків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/203 Спосіб захисту прав власника земельної ділянки (орендодавця), якщо договір оренди землі зареєстрований орендарем через декілька років після його підписання Власник земельної ділянки (орендодавець) не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про розірвання договору оренди у разі, якщо є об`єктивні обставини, що вказують на наявність значної міри позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки, зокрема: чи мав орендодавець можливість контролювати дії орендаря з державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, оскільки передача земельної ділянки відбулася у день підписання договору оренди, а державна реєстрація лише через чотири роки, та чи мав орендодавець підстави розраховувати, що строк дії договору оренди закінчиться саме у 2017 році. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2956»
«Порядок звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, визначивши, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об’єктом цивільних прав, яка може бути об’єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об’єкта нерухомого майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/261 Визнання прилюдних торгів недійсними у випадку вчинення порушень державним виконавцем у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/262»
«Юрисдикція спорів у справах, які виникають з корпоративних відносин між учасниками товариства Спори у справах, які виникають з корпоративних відносин між учасниками товариства, у тому числі й тими, які вибули, щодо визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, змін до статуту товариства, а також договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства є господарсько-правовими і підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/114»
«Одночасне пред’явлення віндикаційного і негаторного позовів Одночасне пред’явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов) є неможливим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/448 Спосіб захисту прав особи, порушених невиконанням зобов’язання за договором купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване нерухоме майно Права особи, порушені невиконанням зобов’язання за договором купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване нерухоме майно, повинні захищатися за допомогою норм інституту зобов’язального права, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків. Позовні вимоги про визнання права власності осіб, які володіють майновими правами на новозбудоване нерухоме майно є неналежним способом захисту прав такої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/449 Умови застосування віндикаційного та негаторного позовів Одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4590»
«Щодо дійсності договору управління нерухомим майном, обтяженим іпотекою та укладеним без згоди іпотекодержателя Здійснивши системний аналіз положень частини першої статті 1 та абзацу 4 частини третьої статті 9 Закону України "Про іпотеку", ОП КГС ВС дійшла висновку, що законодавцем передбачено перелік договорів, укладення яких прямо заборонено без згоди іпотекодержателя та визначено наслідки їх недійсності згідно з частиною третьою статті 12 цього Закону. Договір управління не включено до такого переліку, незважаючи на те, що положення управителя завжди до якоїсь міри пов'язані з переданням предмета управління – майна установника управління у користування управителя. Отже, законодавцем допускається передання власником-іпотекодавцем належного йому нерухомого майна, що є предметом договору іпотеки, в управління третій особі на підставі договору управління майном в силу частини першої статті 1039 ЦК України з обов'язком щодо попередження управителя про правовий режим майна, яке передається в управління, як такого, що є предметом обтяження (частина друга статті 1039 ЦК України) та з врахуванням обсягу обмеження прав власника за договором іпотеки. З огляду на викладене ОП КГС ВС не вважає за необхідне відступати від висновку, викладеного Верховним Судом у справах № 916/144/18 та № 916/145/18 про відсутність правових підстав для визнання нікчемним (недійсним) договору управління нерухомим майном саме з підстав, передбачених частиною третьою статті 12 Закону України "Про іпотеку". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4447»
«Припинення банком банківської діяльності поза межами порядку, передбаченого ЗУ «Про банки і банківську діяльність Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Перехід прав та обов’язків від банку до наступних осіб, які заявили про своє правонаступництво, не може відбуватися лише на підставі виключення цим банком із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своє діяльності «банківської діяльності» без дотримання процедури, встановленої Законом України «Про банки і банківську діяльність». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/657 Припинення управління банком Фондом у випадку скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом. Управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4607 Перехід прав та обов’язків від банку до наступних осіб у випадку виключення цим банком із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своє діяльності «банківської діяльності» Перехід прав та обов’язків від банку до наступних осіб, які заявили про своє правонаступництво, не може відбуватися лише на підставі виключення цим банком із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своє діяльності «банківської діяльності» без дотримання процедури, встановленої Законом України «Про банки і банківську діяльність». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4608»
«Наслідки розірвання виконаного повністю або частково договору та закінчення строку дії гарантії щодо права сторони звернутися з позовом до суду про визнання такого договору недійсним Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Закінчення строку дії гарантії є підставою для припинення зобов'язання гаранта перед кредитором. Водночас така обставина не позбавляє сторони права на звернення з позовом про визнання такого договору недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3394»
«Способи захисту корпоративних прав учасника товариства, порушених внаслідок укладення директором товариства договору Учасник товариства, який вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок укладення директором товариства договору, має право (разом з іншими учасниками) ініціювати питання щодо скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про звернення товариства з відповідним позовом до суду. Належним способом захисту корпоративних прав учасника товариства також може бути подання ним (зокрема, разом з іншими учасниками, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства) позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи. Якщо частки такого учасника недостатньо для цього з огляду на вимоги частини першої статті 54 ГПК України, то такий учасник вправі вийти з товариства і вимагати виплати йому вартості частки, а також подати позов до самого товариства та/або його учасників, якщо він вважає, що рішенням загальних зборів учасників товариства щодо відчуження майна йому було завдано збитки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/102 Визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого діяв директор Для визнання недійсними договорів, укладених виконавчим органом товариства з третьою особою, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом у судовому порядку визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого виконавчий орган діяв на момент укладення цих договорів. Такі договори можуть бути визнані недійсними із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що контрагент юридичної особи за договором діяло недобросовісно і нерозумно, тобто знало або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могло не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3058 Юрисдикція спору за позовом фізичної особи щодо оскарження договору іпотеки нерухомого майна, укладеного між двома юридичними особами (до 15 грудня 2017 року) Спір за позовом фізичної особи щодо оскарження договору іпотеки нерухомого майна, укладеного між двома юридичними особами, ініційований до 15 грудня 2017 року, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4184 Порядок визначення юрисдикційності спору Питання юрисдикційності спору вирішується при відкритті провадження у справі, а вирішальним моментом при цьому є час, коли подано позов. Тобто, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд з`ясовує, у порядку якого судочинства мала розглядатися справа станом на час подання позову до цього суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4560»
«Правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, набуває ознак фраудаторного правочину Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора. Відтак будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3391»
«Умови чинності гарантії, які не можуть бути погоджені в договорі банківської гарантії Погодження в договорі банківської гарантії таких умов чинності гарантії, що залежать від дій боржника (тому об`єктивно можуть не наступити), суперечить правовій природі гарантії, сутність якої полягає в тому, що банк гарант приймає на себе зобов`язання зі сплати обумовленої договором суми у разі настання гарантійного випадку незалежно від сплати таких сум боржником. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, водночас порядок покриття боржником вказаних сум встановлений в ст. 569 ЦК України, яка передбачає право гаранта на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3395»
«Можливість укладення платником аліментів правочинів, спрямованих на відчуження належного йому майна Обов’язок сплати аліментів не є перешкодою для укладення платником аліментів правочинів, спрямованих на відчуження належного йому майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6924»
«Щодо застосування положень ЦК України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору Положення Цивільного кодексу України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину не підлягають застосуванню для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору (контракту) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2009»
«Щодо права представника за довіреністю на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору, укладеного від імені його довірителя на підставі оспорюваної довіреності, виданої іншій особі Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права. Таким чином, представник за довіреністю, заступаючи місце особи, яку він представляє і від імені якої виступає «Alter ego» (друге «я», мій представник) має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору, укладеного на підставі оспорюваної довіреності, виданої іншій особі у разі, якщо такий правочин суперечить його волевиявленню як представника власника майна, відчуженого за таким договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3448»
«Обов’язки сторін правочину в разі визнання його недійсним Недійсність правочину зобов’язує повернення від однієї сторони іншій у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення – відшкодування вартості того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8585»
«Підстава для визнання договору дарування недійсним на підставі статті 225 ЦК України Підставою для визнання договору дарування недійсним згідно зі статтею 225 ЦК України, що передбачає можливість визнати недійсним правочин, вчинений дієздатною фізичною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути лише абсолютна неспроможність дарувальника в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6979»
«Щодо переважного права автора сорту на набуття майнових прав інтелектуальної власності та обов`язку суб`єкта майнових прав інтелектуальної власності на сорт повідомляти автора сорту про їх передачу іншій особі На рівні Конституції України та закону не передбачено можливості Міністерства аграрної політики України приймати нормативні акти, які встановлюють переважне право автора сорту на набуття майнових прав інтелектуальної власності та обов`язок суб`єкта майнових прав інтелектуальної власності на сорт повідомляти автора сорту про їх передачу іншій особі. Натомість в нормах ЦК України, Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не закріплено переважного права автора сорту на набуття майнових прав інтелектуальної власності на сорт та обов`язку суб`єкта майнових прав інтелектуальної власності на сорт повідомляти автора сорту про їх передачу іншій особі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5143 Правові наслідки відмови від майнового права інтелектуальної власності на сорт рослин та передачі таких майнових прав Законодавець розмежовує конструкції «відмова від майнового права» і «передача майнового права». Правовим наслідком відмови від майнового права інтелектуальної власності на сорт рослин є те, що цей сорт стає суспільним надбанням і його може вільно використовувати будь-яка особа. Тобто, при відмові від майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин не відбувається їх передачі іншому суб`єктові. Натомість при укладенні договору про передачу майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин відбувається передача (перехід) від одного суб`єкта до іншого. Відмінність правових конструкцій «відмова від майнового права» і «передача майнового права» впливає і на вибір правових норм, які регулюють відносини при відмові від майнового права і при передачі (переході) майнового права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5747»
«Щодо відсутності обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном, право на користування яким мають діти, якщо власник не є одним із їх батьків або особою, яка їх замінює Аналіз законодавства дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, у разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх. Законодавством не передбачено обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном залежно від того, чи мають право на користування ним інші особи, зокрема малолітні, якщо власник не є їх батьком (матір’ю) або ж особою, яка замінює останніх. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5157»
«Недопущення до участі фермерського господарства у земельних торгах з продажу права оренди на земельну ділянку з підстав порушення приписів статті 137 ЗК України Недопущення фермерського господарства до участі у земельних торгах саме з підстав порушення приписів статті 137 ЗК України є неправомірним у разі, коли фермерським господарством виконано усі належні дії щодо надання документів для реєстрації його як учасника земельних торгів, а виконавцем торгів видано довідку, що свідчить про результат перевірки на належність та достатність документів для подачі заяви про участь фермерського господарства у торгах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3221»
«Оцінка та перевірка заяви громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства щодо доводів заявника, наведених в обгрунтування розміру земельної ділянки Розглядаючи заяву громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування, а в разі переданого на судовий розгляд спору – суд, повинен дати оцінку зазначеним у заяві обставинам і фактам, перевірити доводи заявника, наведені в обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив розвитку фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду – виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3184»
«Застосування ст. 232 ЦК України до правочину, вчиненого керівником юридичної особи внаслідок зловмисної домовленості з представником іншої сторони Правочин, вчинений керівником юридичної особи внаслідок зловмисної домовленості з представником іншої сторони, може бути визнаний недійсним на підставі частини першої статті 232 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/177»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?