«Щодо способу захисту прав позичальника-військовослужбовця щодо припинення нарахування процентів за кредитним договором Вимога боржника (позичальника-військовослужбовця) про зобов’язання кредитора припинити нарахування процентів, здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та…»
«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо порядку передання в оренду під час воєнного стану невитребуваних паїв та нерозподілених земельних ділянок Нерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Застосування ст. 232 ЦК України до правочину, вчиненого керівником юридичної особи внаслідок зловмисної домовленості з представником іншої сторони Правочин, вчинений керівником юридичної особи внаслідок зловмисної домовленості з представником іншої сторони, може бути визнаний недійсним на підставі частини першої статті 232 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/177»
«Щодо визнання недійсним договору, укладеного представником з перевищенням повноважень Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог повинен зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони, та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Позов про визнання недійсним правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Відповідно до абзацу 3 частини п'ятої статті 59 Закону України "Про акціонерні товариства" голова колегіального виконавчого органу має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства. Інший член колегіального виконавчого органу в порядку, визначеному законодавством України, також може бути наділений цими повноваженнями, якщо це передбачено статутом товариства. Водночас наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4376 Щодо відмінностей між договором уступки права вимоги та договором факторингу Якщо право вимоги відступається "за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні (ч. 3 ст. 656 ЦК України). Суттєвою відмінністю договору уступки права вимоги є те, що відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу або ж без такої компенсації взагалі. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16. Враховуючи вищевикладене, ОП КГС ВС вбачає підстави для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 922/2391/17 про те, що відступлення права вимоги за "номінальною вартістю" без стягнення додаткової плати є відносинами факторингу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4377»
«Юрисдикція спору щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень про передачу земельних ділянок фізичним особам, якщо на момент пред’явлення позову власниками таких ділянок є юридичні особи Велика Палата Верховного Суду відступила від власних висновків щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у сфері земельних відносин, зазначивши, що спір про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов’язки, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, незалежно від того, чи є така особа власником спірної земельної ділянки на момент пред’явлення позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1206»
«Щодо недопустимості укладення шлюбного договору через представника за довіреністю та незастосування позовної давності до вимог про визнання його недійсним Сімейні майнові відносини подружжя є тісно пов’язаними з особою, а тому шлюбний договір може укладатися виключно особисто подружжям (нареченими) і не може бути вчинений через представників на підставі довіреності. Укладення шлюбного договору представниками суперечить вимогам статті 92 СК України та частини другої статті 238 ЦК України і є підставою для визнання такого правочину недійсним. При цьому відповідно до статті 20 СК України на вимоги про визнання шлюбного договору недійсним позовна давність не поширюється Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15253»
«Щодо підстав та наслідків односторонньої відмови замовника від договору підряду відповідно до частин другої та четвертої статті 849 ЦК України ОП КГС ВС, здійснивши правовий аналіз частин другої та четвертої статті 849 ЦК України, дійшла висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови. Для правильного вирішення спорів про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови замовника від договору підряду необхідно достовірно з'ясовувати обставини того, на підставі якої саме частини статті 849 ЦК України чи умови договору замовник відмовився від договору підряду. Якщо на підставі частини другої статті 849 ЦК України, то чи доведена фактична наявність визначених у ній підстав для такої односторонньої відмови, оскільки обставини наявності або відсутності порушення умов договору підряду зі сторони підрядника мають безпосереднє значення для правильного вирішення спору. У випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника законність відмови замовника від договору на підставі частини другої статті 849 ЦК України не може «виправдовуватись» безумовним його правом відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої цієї статті. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування частин другої, четвертої статті 849 ЦК України, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 916/1591/17 та від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, оскільки предмет, підстави позову, правове регулювання та предмет доказування у цих справах (про повернення авансового платежу за результатами розірвання договору підряду) є відмінними від даної, що не може свідчити про різне застосування норм права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4374»
«Щодо права державного органу на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого внаслідок використання позивачем приватно-правового інструментарію, зокрема позову про визнання договору недійсним, не для захисту цивільних прав та інтересів Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин. При цьому, у разі використання приватно-правового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин, судове рішення стосується прав, інтересів та (або) обов`язків відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах. Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 10 жовтня 2018 року у справі № 640/8804/17 (провадження № 61-396св17). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3435»
«Щодо правових наслідків укладення нового договору оренди земельної ділянки до закінчення строку дії попереднього договору оренди Для визнання недійсним договору оренди землі необхідним є встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду, у зв’язку з укладенням оспорюваного договору. Саме по собі укладення другого договору оренди тієї самої земельної ділянки, коли був чинним інший договір оренди цієї ж земельної ділянки, не свідчить про наявність порушеного (невизнаного або оспорюваного) права чи інтересу позивача як власника земельної ділянки та орендодавця Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10115»
«Щодо ефективного способу захисту права у разі відмови енергопостачальної організації чи споживача укласти договір про постачання електричної енергії, який відповідає вимогам типового договору У разі відмови енергопостачальної організації чи споживача укласти договір про постачання електричної енергії, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії. У такому спорі позивачу необхідно доводити умови, на яких сторони зобов'язані укласти такий договір Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1995»
«Підстави та порядок призначення судом додаткової експертизи Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що неможливо усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні, заслухавши експерта. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих установах, у тому числі працівники інших установ, органів виконавчої влади тощо. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або має непевний, неконкретний характер. Згідно вимог частини першої статті 107 ГПК України неповнота експертного висновку є достатньою підставою для призначення додаткової експертизи у справі. В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту. Слід враховувати, що судова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4481»
«Щодо підстав для визнання недійсним безвідплатного договору (договору дарування), вчиненого для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5153»
«Щодо обов’язку виконавця послуг із водопостачання здійснювати своєчасну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води, встановленого у квартирі споживача Обов’язок здійснювати своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі споживача, його обслуговування і ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, покладений на виконавця послуг із водопостачання Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1939»
«Щодо наявності чи відсутності підстав для визнання правочину фіктивним (недійсним) та застосування наслідків його недійсності Фіктивний правочин є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, у тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторони не вчиняли ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то такий правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. При вирішенні спорів щодо фіктивності правочину предмет доказування у кожній конкретній справі складає певну сукупність фактів, які мають матеріально-правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного та обґрунтованого рішення у справі. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду. Сам лише факт складання та підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у таких документах. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування статті 234 ЦК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/23722/17, оскільки, незважаючи на тотожність предмета та підстав позову у справах, рішення прийняті за різних встановлених судами обставин справи, що не може свідчити про різне застосування цієї норми права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4412»
«Визнання фіктивним (ст. 234 ЦК України) договору дарування нерухомого майна, укладеного між близькими родичами з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 234 ЦК України у спорах, що виникли із договорів дарування нерухомого майна, укладених сторонами, які є близькими родичами, визначивши, що договір дарування нерухомого майна, укладений між близькими родичами з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, може бути визнано фіктивним на підставі статті 234 ЦК України. Особа вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом, та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/631»
«Щодо відсутності обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном, право на користування яким мають діти, якщо власник не є одним із їх батьків або особою, яка їх замінює Аналіз законодавства дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, у разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх. Законодавством не передбачено обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном залежно від того, чи мають право на користування ним інші особи, зокрема малолітні, якщо власник не є їх батьком (матір’ю) або ж особою, яка замінює останніх. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5157»
«Спадкування усиновленим і його нащадками майна усиновлювача і його родичів У разі спадкування за законом усиновлений і його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі, з другого, прирівнюються до його родичів за походженням, тому вони спадкують один після одного. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8563»
«Компетенція суду щодо визнання поважності причин подання позову з пропуском строку позовної давності Закон не містить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2072»
«Підстава для нарахування за договором купівлі-продажу природного газу пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, у випадку підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків Підставою для нарахування за договором пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат згідно зі статтею 625 ЦК України може бути наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків і несвоєчасно сплачена боржником за рахунок власних коштів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1719»
«Існування в Державному реєстрі прав спірного запису про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді Внесення до Державного реєстру прав запису про припинення іпотеки є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених чинним законодавством, але такий факт не створюється реєстраційною дією. При цьому існування в Державному реєстрі прав спірного запису про припинення іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права доводити обставини дійсності такої іпотеки в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2352 Ухвалення судом рішення про недійсність договору іпотеки, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину У разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який було виключено на підставі такого рішення суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2353»
«Ініціатива подання заяви про застосування позовної давності Закон не встановлює з чиєї ініціативи суд визнає причини пропуску позовної давності поважними. Як правило, це відбувається за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів, поданням належних і допустимих доказів. Наведена заява (клопотання) може бути подана й іншими учасників судового процесу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2071»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?