«Щодо способу захисту прав позичальника-військовослужбовця щодо припинення нарахування процентів за кредитним договором Вимога боржника (позичальника-військовослужбовця) про зобов’язання кредитора припинити нарахування процентів, здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та…»
«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо порядку передання в оренду під час воєнного стану невитребуваних паїв та нерозподілених земельних ділянок Нерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Предметом спадкового договору може бути частка у праві спільної часткової власності Аналіз статті 361 ЦК України дозволяє зробити висновок, що об'єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не тотожне розпорядження частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна. Тлумачення положень глави 90 ЦК України свідчить, що предметом спадкового договору може бути будь-яке майно, що належить відчужувачу. Зазвичай таким майном є саме нерухомість. Проте не виключається домовленості сторін спадкового договору про те, що предметом спадкового договору буде частка у праві спільної часткової власності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5778»
«Перехід права на земельну ділянку у зв'язку з набуттям іншими особами права власності на частину будівель військового майна Набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, які належали до військового майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об'єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу правочину з придбання військового майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об'єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою, на якій розміщене придбане ним нерухоме майно та яка необхідна для обслуговування цього майна, незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/293»
«Визнання в судовому порядку недійсним розірваного договору Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо можливості визнання в судовому порядку недійсним розірваного договору, визначивши, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/326 Недійсність договору оренди приміщень, за яким навчальний заклад передав в оренду приміщення для їх використання, не пов'язаного з навчально-виховним процесом Майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень. Проте надання в оренду таких приміщень, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов'язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. Надання навчальним закладом таких приміщень в оренду для діяльності, не пов’язаної з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, є підставою для визнання відповідного договору оренди недійсним на підставі Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/327»
«Недійсність договору іпотеки у випадку укладення договору іпотеки без згоди іншого з подружжя Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо наслідків укладення договору іпотеки без згоди іншого з подружжя, визначивши, що відсутність нотаріально посвідченої згоди іншого зі співвласників (другого з подружжя) на укладення договору іпотеки позбавляє співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень на укладення договору про розпорядження спільним майном. Укладення такого договору свідчить про порушення його форми і відповідно до частини і надає іншому зі співвласників (другому з подружжя) право оскаржити договір з підстав його недійсності. При цьому, закон не пов'язує наявність чи відсутність згоди усіх співвласників на укладення договору ні з добросовісністю того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, ні третьої особи-контрагента за таким договором і не ставить питання оскарження договору в залежність від добросовісності сторін договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/72»
«Юрисдикція спору за позовом юридичної особи (продавця) до іншої юридичної особи (покупця), і фізичної особи – теперішнього власника нежитлових будівель про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна (до 15 грудня 2017 року) Спір за позовом юридичної особи як сторони договору відчуження майна (продавцем), заявлений до 15 грудня 2017 року, до іншої юридичної особи, яка є стороною договору купівлі-продажу (покупця), і фізичної особи – теперішнього власника нежитлових будівель про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння можуть бути об’єднані в одне провадження і розглянуті у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1643»
«Обов’язкові передумови для встановлення сервітуту за рішенням суду Судове встановлення земельного сервітуту є можливим лише у разі попереднього звернення до власника земельної ділянки з пропозицією укласти договір про встановлення сервітуту та недосягнення домовленості щодо його умов. Позивач зобов’язаний довести факт вчинення дій для встановлення сервітуту за домовленістю та відсутність згоди власника ділянки саме на умовах, заявлених у позові. Відсутність звернення з пропозицією про укладення договору на заявлених умовах є підставою для відмови в задоволенні позову. Земельний сервітут повинен здійснюватися найменш обтяжливим способом для власника. Якщо сторони попередньо погодили певну площу сервітуту, а позивач вимагає більшу площу без обґрунтування необхідності та без доведення недосягнення домовленості щодо збільшеної площі, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15318»
«Щодо права заінтересованих осіб на оспорення правочину Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції наділено не лише сторону (сторони) цього правочину, а й інших осіб, статус яких чинним законодавством визначено як "заінтересовані особи”. Власний інтерес такої заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2525»
«Відступлення фізичною особою права вимоги за договором банківського вкладу (депозиту) іншим особам Чинним законодавством не передбачено обмежень стосовно передачі фізичною особою (вкладником) своїх прав за договором банківського вкладу (депозиту) іншим особам (відступлення права вимоги), у тому числі й щодо розпорядження грошовими коштами (їх частиною), розміщеними на належному їй вкладному (депозитному) рахунку за відповідним договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/666»
«Щодо можливості внесення змін до договору стосовно умов розпорядження майном (грошовими коштами) Зміна визначених у відповідному договорі умов є по суті розпорядженням відповідним майном на інших умовах, ніж було визначено раніше вчиненим правочином. І якщо зазначені зміни не стосуються конкретної частини майна (частини грошових коштів), то вони визначають долю усього майна в сукупності. Відтак ВС вважає, що внесення змін до договору щодо умов розпорядження майном (грошовими коштами) може здійснюватися лише тією особою, яка має повноваження на укладення такого договору, незалежно від того, чи стосується відповідна зміна безпосередньо розміру майна (суми грошових коштів). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5686»
«Поширення приписів частини другої статті 625 ЦК України на позадоговірні грошові зобов’язання щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей Положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов’язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов’язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому в разі прострочення виконання зобов’язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1628 Умови відступлення права нарахування (вимоги) інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суму коштів, розміщених на депозитному рахунку цедента за договором банківського депозиту, укладеним між цедентом та банком (боржником) У разі коли умови договору відступлення є чітко визначеними та унеможливлюють нерозуміння або виникнення сумнівів щодо предмета відступлення (зокрема, зазначено, що предметом відступлення є право вимоги сплатити три проценти річних від простроченої суми та інфляційних втрат), а законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, то цедентом відступлено цесіонарію дійсне право на нарахування за майбутній період і стягнення з банку (боржника) трьох процентів річних та інфляційних втрат. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1630»
«Наслідки дострокового зняття оголошеної працівнику догани, яка оскаржується ним в судовому порядку Дострокове зняття оголошеної працівнику догани, яка оскаржується позивачем і проти чого заперечує відповідач, не свідчить про те, що догана була оголошена правомірно й зазначене не вказує на відсутність спору. Відсутністю предмета спору було б не зняття догани, а скасування роботодавцем свого ж наказу як незаконного. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7562»
«Перебіг 3-річного строку позовної давності за вимогою про оплату робіт Право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання з оплати виконаної роботи виникає з наступного дня після прийняття робіт за кожен місяць окремо, а отже, враховуючи приписи абзацу другого частини п'ятої статті 261 ЦК України і частини першої статті 854 ЦК України, перебіг трирічного строку позовної давності за вимогою про оплату виконаних робіт за вересень 2005 року (місяць їх остаточної здачі) розпочався 01.10.2005 та, відповідно, закінчився 30.09.2008. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2121»
«Визнання договору дарування недійсним на підставі статті 233 ЦК України у зв’язку з його укладенням з метою збереження майна від можливої конфіскації Укладення договору дарування з метою збереження майна від можливої конфіскації у зв'язку з порушенням та розглядом кримінальної справи стосовно дарувальника не є тяжкою обставиною, яка згідно зі статтею 233 ЦК України може бути підставою для визнання недійсним договору дарування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6975»
«Відмежування договору факторингу від правочину про відступлення права вимоги. Наслідки порушення вимог до договору факторингу Договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб'єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/875 Ефективний спосіб захисту у разі оскарження договору щодо нерухомого майна, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав Рішення суду про визнання недійсним договору не є підставою для внесення запису про скасування прав на нерухоме майно без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію прав. У разі визнання недійсним договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним Цивільним кодексом України право власності виникає з моменту його реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/876»
«Юрисдикція спору щодо оскарження акціонером/учасником товариства договору про відчуження майна цього товариства Якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги про визнання недійсним договору про відчуження майна цього товариства порушенням останнім в ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір підвідомчий господарським судам незалежно від того, чи є іншим відповідачем у справі як сторона оспорюваного договору фізична особа. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/981»
«Державна реєстрація права оренди яка була здійснена після спливу терміну, на який цей договір укладався, не матиме жодної юридичної сили Державна реєстрація права оренди за спірним договором, яка була здійснена після спливу терміну, на який цей договір укладався, не матиме жодної юридичної сили, оскільки такий договір оренди взагалі не розпочав свою дію у зв’язку з ненастанням обставини, з якою закон пов’язує його дію Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2967»
«Щодо визнання недійсним договору про передачу в іпотеку майнових прав Сам по собі факт того, що на час укладення спірних договорів іпотеки стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки не може свідчити про його недійсність, оскільки головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює зазначені договори. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4346»
«Підстави визнання недійсним договору, укладеного представником юридичної особи з перевищенням повноважень Для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов'язки за цією довіреністю. Для визнання недійсним такого договору необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/101»
«Стягнення коштів у разі розірвання договору про надання послуг, якщо за домовленістю сторін кошти повертаються за принципом черговості Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін. Якщо у випадку розірвання договору кошти повертаються за принципом черговості, то вирішуючи спір про стягнення коштів, суд повинен установити, зокрема: чи розірвано таку угоду та чи настала черга позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2697»
«Початок перебігу позовної давності у правовідносинах, де суб'єктом прав є держава Визначаючи початок перебігу позовної давності у спорі, слід враховувати, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний позивач або прокурор. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2107»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?