«Щодо способу захисту прав позичальника-військовослужбовця щодо припинення нарахування процентів за кредитним договором Вимога боржника (позичальника-військовослужбовця) про зобов’язання кредитора припинити нарахування процентів, здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та…»
«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо порядку передання в оренду під час воєнного стану невитребуваних паїв та нерозподілених земельних ділянок Нерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не…»
«Щодо ознак удаваності договору позики при наявності взаємопов’язаних розписок та критеріїв приховування правочину Удаваний правочин характеризується свідомою невідповідністю зовнішнього волевиявлення сторін їхній дійсній внутрішній волі. Сама по собі наявність двох взаємопов’язаних розписок (про…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
«Щодо витребування майна від добросовісного набувача у разі вибуття майна з володіння власника поза його волею на підставі підробленої довіреності Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі довіреності, яку він не підписував, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи, таке…»
«Непідписання анкети-заяви клієнта, яка є додатком до кредитного договору, не є підставою для визнання такого договору недійсним, якщо він містить всі основні умови Апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним кредитного договору у зв`язку з недоведеністю заявлених позовних вимог Права та обов`язки сторін, як позикодавця так і позичальника, виникли не на підставі анкети-заяви, а на підставі укладеного між ними кредитного договору, який містить всі основні умови кредитування, зокрема, розмір кредиту та відсотків за користування ним, строк дії договору, порядку погашення заборгованості, забезпечення виконання зобов`язання, відповідальності за порушення зобов`язання, а також права та обов`язки сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3192»
«Щодо визнання договору недійсним на підставі статті 229 ЦК, якщо мала місце помилка щодо обставин, які мають істотне значення Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України). Апеляційний суд надав правильну оцінку аргументам позивачки про те, що вона вважала, що укладає договір довічного утримання, оскільки за приписами статті 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. У цій справі не можна говорити про помилку при укладенні договору дарування між сторонами, обґрунтовуючи це тим, що позивач думала, що укладає договір довічного утримання, оскільки такого довічного утримання потребувала не позивач, а її мати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3186»
«Обставини, які підлягають доведенню у справі про визнання договору дарування недійсним на підставі ст. 229 ЦК України у зв’язку з наявністю наміру укласти договір довічного утримання Договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди. Ураховуючи наведене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення дійсно було і має істотне значення. Такими обставинами є: вік позивача, його стан здоров`я та потреба у зв`язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарування дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживати у спірному житловому будинку після укладення договору дарування. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 14 листопада 2012 року у справі № 6-133цс12, від 16 березня 2016 року у справі № 6-93цс16. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3203»
«Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману Під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України). Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2014 року у справі № 3-11гс14 та у постанові Верховного Суду від 11 січня 2020 року у справі № 761/22687/17 (провадження № 61-6502св19) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3193»
«Щодо права учасника вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства Учасник товариства до прийняття Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на підставі положень ЦК України був наділений правами вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства, учасником якого він є. До того ж стаття 41 зазначеного Закону, на підставі якої товариство звернулося із запитом про проведення перевірки, не містить жодних застережень та обмежень періоду проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6304»
«Щодо підстав для визнання приватизаційних договорів недійсними та повернення приватизованого майна державі Порушення, допущені органами публічної влади при визначенні умов та порядку приватизації, не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними та повернення приватизованого майна державі на порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1954»
«Визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У цьому випадку важливо врахувати, що звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору спрямоване направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов'язаних із вчиненням такого правочину. Тому, в разі оскарження правочину заінтересованою особою необхідно надати оцінку діям сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами спрямованого, зокрема, на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4809»
«Наявність технічних помилок (описок) у заповіті як підстава для визнання заповіту недійсним Наявність технічних помилок (описок) у заповіті не свідчить про порушення його форми та/або порядку посвідчення, а тому не є підставою для визнання заповіту недійсним, якщо волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8543»
«Право співвласника на розпорядження своєю часткою у спільному майні без її виділу в натурі Аналізуючи поняття права спільної часткової власності, йдеться про виокремлення та належність співвласнику лише частки в праві власності, а не частки в майні. Тому співвласнику належить не конкретно визначена частина майна (певна кімната), а лише визначена арифметично (у простих дробах) частина в праві власності на це майно, яким має право розпоряджатися співвласник, зокрема шляхом дарування цієї частини і без виділу в натурі частки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6915»
«Недійсність договору поруки, укладеного спадкоємцем для забезпечення виконання зобов’язань померлого позичальника (спадкодавця) За вимогами ЦК України боржником і поручителем не може бути одна й та сама особа. Адже призначення договору поруки, що породжує акцесорне (додаткове) зобов'язання, полягає в забезпечувальному характері по відношенню до основного зобов’язання. За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. При цьому відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. У зв’язку з цим є підстави для визнання недійсним договору поруки, укладеного спадкоємцем для забезпечення виконання зобов’язань позичальника (спадкодавця), що на момент укладення договору поруки помер. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4512»
«Визначення суб'єкта, відповідального за порушення вимог земельного законодавства Суб`єктом, який має відповідати за вчинення правопорушення у сфері земельного законодавства, є особа, яка володіє земельною ділянкою на підставі одного з правових титулів, перелік яких визначається у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Вказана норма пов`язує можливість застосування заходів відповідальності за вчинення відповідного правопорушення з наявністю однієї з таких умов: 1) відсутність рішення виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу в оренду або у власність землі; 2) відсутність правочину щодо такої земельної ділянки. Тобто йдеться про те, що суб`єктом скоєння такого правопорушення є фактичний володілець земельної ділянки, який володіє нею, не набувши майнові права на таку земельну ділянку, на підставі одного з правових титулів, вичерпний перелік яких закріплено у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Особа, яка уклала правочин щодо виконання робіт на спірній земельній ділянці з фактичним володільцем такої ділянки, не може бути суб`єктом, до якого застосовуються заходи відповідальності за скоєння самовільного зайняття земельної ділянки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8449»
«Умови, за яких недійсність паспорта сторони договору купівлі-продажу не є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 215 ЦК України Недійсність паспорта сторони договору купівлі-продажу не є підставою для визнання договору недійсним відповідно до статті 215 ЦК України, якщо при укладанні договору його сторони не мали сумніву в ідентичності особи кожної з них, знали про наявність дефекту паспорту однієї із сторін, договір купівлі-продажу вчинили за взаємною згодою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3443»
«Визнання недійсними правочинів, укладених директором товариства, за позовом учасника цього товариства Підписання генеральним директором договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав позивача як учасника товариства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1174»
«Визнання недійсним договору дарування майна, укладеного під час дії заборони на його відчуження Договір дарування майна, на яке було накладено заборону відчуження, може бути визнано судом недійсним незалежно від того, чи було зареєстроване таке обтяження на час укладення договору, за умови, що про встановлену заборону дарувальнику було відомо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6980»
«Щодо встановлення неустойки (штрафу чи пені) для забезпечення виконання зобов'язання По своїй суті неустойка - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов`язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). У статті 549 та в § 2 глави 49 ЦК України регулювання неустойки відбувається тільки з позицій забезпечення виконання зобов`язання. Неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов`язання. При цьому навіть визначення неустойки дозволяє констатувати, що законодавець пов`язує її стягнення саме з порушенням зобов`язання. Це підтверджується застосуванням таких понять та словосполучень, як «забезпечення зобов`язання», «порушення зобов'язання». Тому недопустимим є встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов`язання або односторонню відмову від договору». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5701»
«Порядок наступного відступлення права грошової вимоги за договором факторингу. Можливість укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою Якщо договорами факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб'єктним складом його сторін (стаття 1079 ЦК України), і не може здійснюватися шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою. Наступне відступлення права грошової вимоги шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою є підставою для визнання такого договору недійсним Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/766»
«Визнання недійсним договору дарування, укладеного з метою отримання взаємної винагороди Відсутність у особи під час укладення договору дарування волевиявлення на безоплатну передачу майна у власність обдаровуваного й передача його за умови вчинення на користь дарувальника будь-якої дії майнового або немайнового характеру, усупереч вимогам статті 717 ЦК України, є підставою для визнання договору дарування недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6971»
«Юрисдикція спору за позовом спадкоємця учасника товариства до такого товариства про визнання недійсним договору щодо відчуження (продажу) спадкодавцем частки в статутному капіталі, усіх наступних правочинів щодо цієї частки (в редакції ЗУ "Про ТОВ і ТДВ") Спір за позовом спадкоємця учасника товариства до такого товариства та інших учасників про визнання недійсним договору щодо відчуження (продажу) спадкодавцем частки в статутному капіталі, усіх наступних правочинів щодо цієї частки, рішення загальних зборів учасників товариства, а також про скасування записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/998»
«Переважне право учасників товариства на придбання частки у статутному капіталі при відступленні іншим учасником такої частки іншим способом, відмінним від продажу При відступленні учасником товариства своєї частки у статутному капіталі іншим способом, відмінним від її продажу, зокрема шляхом дарування, переважне право на її придбання у інших учасників товариства не виникає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1171»
«Направлення іпотекодавцю одним документом вимоги про усунення порушення основного зобов’язання (ст. 35 ЗУ «Про іпотеку») та повідомлення про обраний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя (ст. 38 ЗУ «Про іпотеку») У разі направлення іпотекодержателем іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов`язання відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» з одночасним повідомленням про обраний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» (одним документом) слід виходити з пріоритету дотримання саме частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2163 Наслідки невиконання вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя Невиконання вимог статті 38 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з будь-якою особою-покупцем не має наслідком настання нікчемності такого правочину та не є підставою для визнання такого договору недійсним (за умови дотримання інших вимог закону щодо такого виду правочину) у разі дотримання іпотекодержателем вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання, однак може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю завданих збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2164 Письмове повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення зобов'язання Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання. Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки. В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку. За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12479»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?