«Щодол повернення дитини до держави постійного проживання після смерті матері, яка самочинно вивезла дитину за кордон Вивезення дитини за кордон одним із батьків без згоди іншого та всупереч забороні суду країни постійного проживання є незаконним переміщенням та утриманням у розумінні статей 3, 4…»
«Недоведеність належності будівельних матеріалів як підстава для відмови у визнанні права власності на конструктивні елементи самочинного будівництва Особа, яка заявляє вимогу про визнання права власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, використані в процесі будівництва…»
«Щодо передачі в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою Рішення органу місцевого самоврядування про передачу в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою на підставі чинного (нескасованого)…»
«Щодо встановлення факту батьківства після смерті особи За наявності сукупності належних доказів утримання дитини та визнання батьківства за життя померлої особи факт батьківства може бути встановлений судом і за відсутності судово-генетичної експертизи. Висновок ДНК-дослідження біологічної…»
«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального…»
«Щодо встановлення факту смерті та оголошення фізичної особи померлою щодо військовослужбовця, який пропав безвісти під час бойових дій Якщо військовослужбовець пропав безвісти внаслідок бойових дій і його тіло не було знайдено, а наявні докази (акт про настання смерті, показання свідків-очевидців)…»
«Способи захисту прав орендаря та орендодавця у спорах щодо оренди землі На підставі приписів Закону України «Про оренду землі» витребування орендарем орендованої земельної ділянки можливе лише за певних умов: (1) наявність в орендодавця первісного договору оренди землі з одним орендарем і нового…»
«Визначення розміру реальних збитків іпотекодавця при продажу предмета іпотеки за заниженою ціною Різниця між ринковою вартістю предмета іпотеки, встановленою на підставі висновку судової експертизи, та ціною, за якою іпотекодержатель фактично реалізував іпотечне майно в порядку статті 38 Закону…»
«Неприпустимість формального підходу у спорах щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною У справах щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим; суд зобов'язаний детально дослідити всю…»
«Розподіл обов'язку доказування у спорі про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням У спорі про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням на підставі статей 71, 72 ЖК Української РСР, на позивача покладається обов'язок довести факт…»
«Щодо доказування факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу для визнання майна спільною сумісною власністю Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Для визнання майна спільною сумісною власністю за ст. 74 СК України позивач має надати належні й допустимі докази ведення спільного побуту, наявності спільного бюджету та придбання майна внаслідок спільної праці й за спільні грошові кошти. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15396»
«Щодо недопустимості визнання недійсним договору про поділ майна подружжя на підставі статті 229 ЦК України через наступну зміну ставлення до його наслідків чи незнання закону Незнання закону, помилка внаслідок власного недбальства або зміна особою свого ставлення до правових наслідків правочину після його укладення не є підставою для визнання договору про поділ спільного майна подружжя недійсним як вчиненого під впливом помилки (стаття 229 ЦК України). Якщо під час нотаріального посвідчення договору сторони усвідомлювали його зміст, правову природу та наслідки припинення права спільної сумісної власності, наступне виникнення між колишнім подружжям спору щодо користування житлом чи ризик виселення не свідчать про наявність істотної помилки в момент вчинення правочину Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15246»
«Підстава для перегляду розміру (ставки) орендної плати за земельну ділянку комунальної власності Підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати за земельну ділянку комунальної власності має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органів місцевого самоврядування. Такі рішення можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6525»
«Поняття спадкування за законом Спадкування за законом – черговість кола осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8564»
«Сам лише факт ненадання матеріальної допомоги та відсутність піклування про дитину протягом тривалого часу не є підставою для відмови у задоволенні позову біологічного батька про визнання батьківства При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька. Посилання на те, що позивач протягом тривалого часу, знаючи про своє батьківство, не виявив жодного піклування про дитину та не надавав матеріальну допомогу само по собі не може бути підставою для відмови біологічному батьку у визнанні батьківства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5659 Обставини, які враховуються судом при вирішенні спору про зміну прізвища дитини Інтереси дитини є пріоритетними і визначальними для вирішення спору щодо зміни прізвища дітей. При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо. Та обставина, що дитина від народження проживає з матір’ю та має прізвище матері, досягла шкільного віку і звикла до свого прізвища за відсутності інших обставин, які свідчать про необхідність змінити прізвище дитини, є підставою для відмови у задоволенні позову батька щодо зміни прізвища дитини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5660»
«Договори між подружжям, право на укладення яких передбачено статтею 64 СК України Тлумачення статті 64 СК дозволяє стверджувати, що: по-перше, договори між подружжям є родовим поняттям і охоплює собою як пойменовані (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, шлюбний договір тощо), так і не пойменовані договори; по-друге, договори між подружжям можуть одночасно бути укладені як щодо роздільного, так і стосовно спільного майна; по-третє, допускається укладення договору поміж подружжям про відчуження «частки в спільній сумісній власності», в якому відбудеться визначення частки і її відчуження на користь іншого із подружжя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5685»
«Щодо наслідків вчинення наступного нікчемного заповіту (ч. 4 ст. 1254 ЦК України) Положення частини четвертої статті 1254 ЦК України щодо відновлення дії попереднього заповіту є винятком із загального правила про наслідки недійсності правочину й не регулює правові наслідки нікчемності заповіту. Вчинення наступного нікчемного заповіту не може скасовувати попередній заповіт. Суд не може зобов’язати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8544»
«Обставини, які є визначальними при встановленні юридичного статусу майна (особисте чи спільне) у справах про поділ майна подружжя При встановленні юридичного статусу майна (особисте чи спільне) визначальним є те, коли мали місце факт і дата набуття (створення) такого майна, а не факт реєстрації прав на нього, що може мати місце після розірвання шлюбу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6203»
«Надання позивачем доказів, які підтверджують факт упущеної вигоди внаслідок неправомірних дій відповідача Позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, однак зобов’язаний надати суду докази, які підтверджують той факт, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7189»
«Оцінка поважності причин відсутності працівника на роботі при вирішенні питання про законність звільнення з роботи за прогул Визначальними факторами для вирішення питання про законність звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності. Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із числа передбачених ЦПК України. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5667»
«Про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 1991 рік Не можливо встановити факт постійного проживання заявника на території України станом на 1991 рік на підставі доказів, які не містять інформації щодо такого проживання саме стосовно особи, яка безпосередньо звернулася із заявою про встановлення такого факту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5614»
«Відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання, реєстрації як підстава для оголошення цієї особи померлою Сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання, реєстрації не є підставою для оголошення цієї особи померлою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5615»
«Щодо права особи на компенсацію моральної шкоди і збитків, завданих тривалим розслідуванням факту заподіяння їй майнової шкоди, без необхідності встановлення неправомірності дій або бездіяльності посадових осіб слідчих органів рішенням суду в іншій справі Стосовно права, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Конвенція), позитивні обов’язки держави згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) можуть передбачати певні заходи, необхідні для захисту права власності, а саме: у матеріальному аспекті держава має забезпечити у своїй правовій системі юридичні гарантії реалізації права власності (превентивні обов`язки) та засоби правового захисту, за допомогою яких потерпілий від втручання у це право може його захистити, зокрема, вимагаючи відшкодування збитків за будь-яку втрату (компенсаційні обов`язки); у процесуальному аспекті, хоча стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює чітких процедурних вимог, існування позитивних обов`язків процесуального характеру відповідно до цього положення визнані ЄСПЛ як у справах, що стосуються державних органів, так і у спорах між приватними особами (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2012 року у справі «Котов проти Росії», заява № 54522/00). Факт того, що станом на час розгляду справи досудове розслідування у кримінальному провадженні, в якому позивач був визнаний потерпілим, триває і у суду немає відомостей про те, що держава провела об`єктивне та незалежне ефективне розслідування випадку заподіяння майнової шкоди позивачу (позитивний процесуальний обов`язок) свідчить про право позивача відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження. Тому безпідставним є посилання судів першої та апеляційної інстанцій на обов'язкову наявність неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб державних органів, встановлених рішенням суду в іншій справі, як необхідної підстави для відшкодування завданих особі збитків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4974»
«Щодо умов цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса за шкоду, завдану внаслідок посвідчення нотаріальної дії на підставі підробленого документа Визнання дій приватного нотаріуса неправомірними та стягнення з нього шкоди за посвідчення нотаріальної дії на підставі документа з ознаками підробки можливе лише за умови доведення, що факт підробки міг бути виявлений нотаріусом при візуальному обстеженні документа. Відсутність доказів того, що підробка документа була візуально очевидною, виключає встановлення вини нотаріуса у формі недбалості як необхідної складової цивільного правопорушення за статтею 27 Закону України «Про нотаріат» та статтею 1166 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14142»
«Щодо правового статусу земельної ділянки, яка належала члену фермерського господарства на праві приватної власності та використовувалася для цілей фермерського господарства Саме по собі використання земельної ділянки, яка належала члену фермерського господарства на праві особистої приватної власності, для цілей фермерського господарства не змінює правового статусу спірної землі з приватної на спільну сумісну чи спільну часткову власність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4892»
«Щодо ефективного способу захисту та належного відповідача у спорі про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Позов про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, передане в іпотеку, за іпотекодержателем (банком) є ефективним способом захисту порушених прав іпотекодавця. У вказаних правовідносинах належним відповідачем є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності, тобто банк. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4895»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?