«Відсутність землевпорядної документації зі встановленням меж об'єкта природно-заповідного фонду не змінює цільового призначення земельної ділянки Відсутність землевпорядної документації зі встановленням у натурі (на місцевості) меж об'єкта природно-заповідного фонду не змінює цільового призначення…»
«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Щодо належного способу захисту права власності у разі помилкового зазначення у правовстановлюючих документах адреси іншої земельної ділянки У разі якщо індивідуальний акт органу місцевого самоврядування та виданий на його підставі правовстановлюючий документ (свідоцтво про право власності) містять…»
«Щодо обов’язку суду дослідити докази недобросовісності набувача майна перед застосуванням правила про попереднє внесення компенсації на депозит суду Встановлена частиною п’ятою статті 390 ЦК України вимога щодо обов’язкового попереднього внесення органом влади чи прокурором вартості нерухомого…»
«Щодо відсутності права на компенсацію вартості самочинного будівництва при його знесенні на вимогу власника земельної ділянки Власник самочинного будівництва не має права на компенсацію вартості такого майна у разі його знесення на вимогу власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне…»
«Щодо правового режиму самочинного будівництва та умов його знесення на вимогу власника земельної ділянки Державна реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму та не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати захисту своїх прав. Якщо власник…»
«Належний відповідач за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва Оскільки вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову, обов’язок з…»
«Способи захисту прав орендаря та орендодавця у спорах щодо оренди землі На підставі приписів Закону України «Про оренду землі» витребування орендарем орендованої земельної ділянки можливе лише за певних умов: (1) наявність в орендодавця первісного договору оренди землі з одним орендарем і нового…»
«Негаторний позов як належний спосіб захисту права власника на усунення перешкод у користуванні майном Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою…»
«Ефективний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою Для ефективного захисту прав власника землі, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«У справах щодо стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, поворот виконання рішення суду не допускається Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через…»
«Щодо односторонньої відмови від договору Вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з’ясовувати чи зумовив такий правочин припинення цивільних прав та обов’язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом). Це обумовлено тим, що одностороння відмова від договору як вид одностороннього правочину розрахована на сприйняття іншими особами. У разі, якщо встановлена відсутність підстав для односторонньої відмови від договору, то такий односторонній правочин не зумовлює розірвання договору. При цьому слід розмежовувати підстави недійсності цього одностороннього правочину (зокрема, суперечність імперативній цивільно-правовій нормі) від підстав для односторонньої відмови від договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7778»
«Належні докази на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо належних доказів на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначивши, що для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6668»
«Поняття спадкування за законом Спадкування за законом – черговість кола осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8564»
«Щодо можливості застосування положень ч. 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" у разі скасування в судовому порядку розпорядження державної адміністрації про передачу земельних ділянок у постійне користування Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Примусове позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 цього Кодексу, безумовно є порушенням набутого особою права користування земельною ділянкою. Положення частини третьої статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" стосовно можливості скасування розпорядження голови державної адміністрації, зокрема, в судовому порядку не підлягають самостійному застосуванню до правовідносин щодо володіння, користування та розпорядження землею, а їх застосування до таких правовідносин є можливим тільки в сукупності з відповідними положеннями ЗК України, якими, зокрема, передбачено підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6275»
«Спадкування права на отримання державного акту про право власності на земельну ділянку Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8546»
«Критерії, які застосовуються судом при визначенні суми відшкодування витрат на оплату послуг адвоката При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6246»
«Акт з визначенням розміру збитків не є достатнім для доведення наявності збитків, заподіяних неналежним виконанням умов договору оренди землі Сам по собі факт наявності в матеріалах справи актів з визначенням розміру збитків не дає підстав для висновку про доведеність позивачами завданих їм збитків (упущеної вигоди) та їх розміру, причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5602»
«Про відсутність юридичних наслідків для власника або землекористувача у разі зміни функціонального призначення територій Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а відтак не може бути підставою обмеження майнових прав власника або землекористувача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5939»
«Необхідний обсяг прав та обов’язків щодо володіння та користування земельною ділянкою як підстава для звернення до суду з позовом про усунення порушень прав на землю При розгляді справ про усунення порушень прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння, слід враховувати приписи частини другої статті 152 ЗК України, відповідно до яких лише власник земельної ділянки або землекористувач може звертатися з відповідними позовами. Тобто, позивач повинен мати необхідний обсяг прав та обов`язків щодо володіння та користування спірною земельною ділянкою для того, щоб звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права. Відповідного обсягу прав будь-який член територіальної громади, на території якої знаходиться спірна земельна ділянка, не має, тому і стороною спору щодо припинення права постійного користування відповідною земельною ділянкою бути не може. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5167 Щодо розподілу витрат за надану професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5168»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?