«Відсутність землевпорядної документації зі встановленням меж об'єкта природно-заповідного фонду не змінює цільового призначення земельної ділянки Відсутність землевпорядної документації зі встановленням у натурі (на місцевості) меж об'єкта природно-заповідного фонду не змінює цільового призначення…»
«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Щодо належного способу захисту права власності у разі помилкового зазначення у правовстановлюючих документах адреси іншої земельної ділянки У разі якщо індивідуальний акт органу місцевого самоврядування та виданий на його підставі правовстановлюючий документ (свідоцтво про право власності) містять…»
«Щодо обов’язку суду дослідити докази недобросовісності набувача майна перед застосуванням правила про попереднє внесення компенсації на депозит суду Встановлена частиною п’ятою статті 390 ЦК України вимога щодо обов’язкового попереднього внесення органом влади чи прокурором вартості нерухомого…»
«Щодо відсутності права на компенсацію вартості самочинного будівництва при його знесенні на вимогу власника земельної ділянки Власник самочинного будівництва не має права на компенсацію вартості такого майна у разі його знесення на вимогу власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне…»
«Щодо правового режиму самочинного будівництва та умов його знесення на вимогу власника земельної ділянки Державна реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму та не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати захисту своїх прав. Якщо власник…»
«Належний відповідач за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва Оскільки вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову, обов’язок з…»
«Способи захисту прав орендаря та орендодавця у спорах щодо оренди землі На підставі приписів Закону України «Про оренду землі» витребування орендарем орендованої земельної ділянки можливе лише за певних умов: (1) наявність в орендодавця первісного договору оренди землі з одним орендарем і нового…»
«Негаторний позов як належний спосіб захисту права власника на усунення перешкод у користуванні майном Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою…»
«Ефективний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою Для ефективного захисту прав власника землі, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено…»
«Щодо належності й ефективності позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності Позовна вимога про зобов’язання орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю – стороні нікчемного договору оренди землі, укладеного з…»
«У справах щодо стягнення моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, поворот виконання рішення суду не допускається Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через…»
«Щодо належного способу захисту права при укладенні договору оренди земельної ділянки без дотримання конкурентних засад Право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь в торгах. Договір оренди земельної ділянки, укладений додатково без дотримання конкурентних засад, є нікчемним, оскільки спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності. Позовна вимога про визнання такого договору недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4899»
«Правові наслідки припинення орендарем цільового використання земельної ділянки та передачі її у користування іншій особі без згоди орендодавця У випадку, якщо господарюючий суб’єкт, якому передано в оренду земельну ділянку шляхом укладення договору оренди землі, не здійснював господарської діяльності з її цільового використання, а фактично передав орендовану земельну ділянку у користування іншій особі без згоди орендодавця, є правові підстави для розірвання такого договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/137»
«Щодо підстав для задоволення вимог про знесення самочинно збудованого об’єкта нерухомості як крайнього заходу впливу на забудовника Знесення самочинного об’єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. З урахуванням змісту вищенаведеної правової норми в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4588»
«Правові наслідки відсутності погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) у процедурі приватизації земельної ділянки Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов’язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/153»
«Визначення спадкоємців та спадкового майна у випадку складення заповідачем декількох заповітів При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Аналіз частини другої та третьої статті 1254 ЦК України дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що: по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту; по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів. Тлумачення частини третьої статті 1254 ЦК України свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5852»
«Вирішення переддоговірних спорів стосовно умов договору оренди земельної ділянки Переддоговірні відносини між сторонами з приводу розбіжностей щодо умов договору оренди землі регулюються статтями 179, 181, 187 ГК України, оскільки це узгоджується з положеннями статей 648, 649 ЦК України та статті 2 Закону України "Про оренду землі". Такі відносини не врегульовано спеціальними нормами ЗК України, Закону України "Про оренду землі". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1392»
«Щодо оцінки наявності підстав для звернення прокурора до суду саме як самостійного позивача у справі Судам необхідно оцінити: 1) наявність підстав для захисту прокурором інтересів держави у суді; 2) дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом. Лише за результатами оцінки зазначених складових за наведеним алгоритмом суди можуть дійти висновку щодо наявності правових підстав для відкриття або відмови у відкритті провадження у справі, залишення позовної заяви без руху або її повернення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2859»
«Визнання недійсним державного акта для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду Для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику визнання недійсним державного акта не є необхідним. Така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/880 Спосіб захисту прав кінцевого набувача у випадку повернення земельної ділянки власнику У випадку повернення земельної ділянки від кінцевого набувача він не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до проміжної набувачки, в якої придбав земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України. Таку ж вимогу може заявити і проміжна набувачка до первинного набувача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2832»
«Правові наслідки припинення орендарем цільового використання земельної ділянки та передачі її у користування іншій особі без згоди орендодавця У випадку, якщо господарюючий суб’єкт, якому передано в оренду земельну ділянку шляхом укладення договору оренди землі, не здійснював господарської діяльності з її цільового використання, а фактично передав орендовану земельну ділянку у користування іншій особі без згоди орендодавця, є правові підстави для розірвання такого договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/137»
«Збереження за фермерським господарством права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства У разі смерті громадянина – засновника селянського (фермерського) господарства право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством, до якого воно перейшло після створення фермерського господарства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1380»
«Щодо відшкодування власникам землі і землекористувачам збитків, у тому числі упущеної вигоди, унаслідок самовільного зайняття земельних ділянок При вирішенні спорів щодо відшкодування збитків, заподіяних унаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, судам належить ураховувати, що відповідно до положень частини третьої статті 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України, проте норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють обов`язку позивача підтвердити свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, а тому на підтвердження розміру заподіяних збитків, у тому числі упущеної вигоди, позивач не позбавлений права надати інші допустимі докази. Судам належить також ураховувати, що вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Необхідно довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, є наслідком такої протиправної поведінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7799»
«Право особи на збільшення земельної ділянки, наданої їй у безоплатне користування Реалізувавши своє право на безоплатну приватизацію (отримавши у користування) земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства у розмірі 0,4 га (не більше 0,6 га) відповідно до положень ЗК України, особа має право на збільшення земельної ділянки у межах норм, установлених статтею 121 ЗК України, для ведення особистого селянського господарства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3209»
«Спадкування права на отримання державного акту про право власності на земельну ділянку Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8546»
«Спосіб захисту прав власника земельної ділянки водного фонду, на якій був самочинно споруджений об’єкт Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/881»
«Набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 1 січня 2013 року, право оренди за яким зареєстроване після 1 січня 2013 року Проведення після 1 січня 2013 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, укладеного до 01 січня 2013 року, не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі. Якщо орендар до 1 січня 2013 року не здійснив державну реєстрацію самого договору оренди землі, але після 1 січня 2013 року здійснив державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки на підставі договору, то вважається, що такий договір чинності не набрав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2803»
«Способи захисту порушеного права у спорах, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень З 16.01.2020 такий спосіб захисту як скасування запису про проведену державну реєстрацію права вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки статтю цього 26 Закону відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» викладено в новій редакції, згідно з якою виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2341»
«Визнання відсутнім права постійного користування земельною ділянкою не стосується захисту права цивільного, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав Позовна вимога про визнання відсутнім права постійного користування земельною ділянкою, у разі її задоволення, не призведе до відновлення порушеного права чи захисту інтересів держави та забезпечення виконання юридичного обов’язку зобов’язаною стороною, не відбудеться нівелювання негативних наслідків і у позивача не відновиться користування чи розпорядження конкретним матеріальним благом – земельною ділянкою. Заявлений позов до фермерського господарства фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (визнання відсутнім права користування) та не стосується захисту права цивільного, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2746 Вимога про визнання відсутнім права як належний та ефективний спосіб захисту права на земельні ділянки З огляду на встановлені статтею 152 Земельного кодексу України способи захисту прав на земельні ділянки та визначені статтею 5 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо ефективності способу захисту права позивач у спорі про захист прав на земельну ділянку може пред'явити будь-яку позовну вимогу, яка не передбачена законом або договором, а суд може захистити порушене право у заявлений спосіб, у тому числі й шляхом визнання відсутнім права, але за умови, що такий спосіб захисту прав на земельну ділянку, обраний позивачем, відновлює (захищає) порушене право позивача або нівелює негативні для нього наслідки у зв'язку з порушенням права, тобто є ефективним способом захисту і виключає у подальшому необхідність пред'явлення інших позовів для захисту (відновлення) порушеного права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7933»
«Надання земельної ділянки співвласникам житлового будинку для його обслуговування Земельна ділянка може надаватися для обслуговування житлового будинку (цілого) окремо кожному власнику незалежно від кількості співвласників такого будинку, але лише у разі, якщо будинок розділено на окремі домоволодіння, які мають окрему адресу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/129»
«Захист прав власника у випадку зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням статті 59 ЗК України має розглядатися як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5071»
«Алгоритм дій суду у випадку, якщо позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, помилився нормою, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин Суд, з’ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4571»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?