«Щодо передачі в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою Рішення органу місцевого самоврядування про передачу в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою на підставі чинного (нескасованого)…»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування дотримуватися чинних на момент затвердження містобудівної документації процедур і державних будівельних норм Абзаци перший-четвертий пункту 3 розділу II Перехідних положень Закону України від 17 червня 2020 року № 711-ХІ «Про внесення змін до деяких…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Щодо належного способу захисту права власності у разі помилкового зазначення у правовстановлюючих документах адреси іншої земельної ділянки У разі якщо індивідуальний акт органу місцевого самоврядування та виданий на його підставі правовстановлюючий документ (свідоцтво про право власності) містять…»
«Щодо відсутності права на компенсацію вартості самочинного будівництва при його знесенні на вимогу власника земельної ділянки Власник самочинного будівництва не має права на компенсацію вартості такого майна у разі його знесення на вимогу власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне…»
«Щодо належного способу захисту права співвласника на доступ до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку ОСББ не вправі позбавляти співвласника доступу до допоміжних приміщень будинку (горища, підвалу). Належним способом захисту права співвласника на користування такими приміщеннями є…»
«Щодо правового режиму самочинного будівництва та умов його знесення на вимогу власника земельної ділянки Державна реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму та не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати захисту своїх прав. Якщо власник…»
«Щодо умов солідарної відповідальності подружжя за завдані збитки Для покладення солідарної відповідальності на подружжя за завдані збитки (упущену вигоду) необхідно встановити, що шкоду заподіяно спільними діями або бездіяльністю обох із них. Сам факт перебування у шлюбі, спільний статус майна чи…»
«Про застосування поняття «інтереси держави» в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування «Інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому…»
«Статус народного депутата не надає права на безперешкодний перетин державного кордону Норми права, що визначають повноваження / права народних депутатів України не містять положень, які встановлювали б, що до повноважень народного депутата України, як посадової особи, належить повноваження / право…»
«Щодо визнання дитини-сироти такою, що втратила право користування іпотечним житлом, закріпленим за нею органом опіки Дитина-сирота, за якою рішенням органу опіки та піклування закріплено право користування житловим приміщенням, що є предметом іпотеки, не може бути визнана такою, що втратила право…»
«Відступ! Відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на посадову особу вчинення нотаріальних дій, як підстава для кваліфікації нікчемним заповіту, посвідченого секретарем сільської ради Законодавець у ЦК України не передбачив таких підстав для кваліфікації нікчемним…»
«Щодо відшкодування шкоди, завданої спільному майну в результаті дій іншого з його співвласників Сенс відшкодування шкоди, завданої спільному майну в результаті дій іншого з його співвласників, полягає у покладенні на винну особу обов’язку відновити первісний стан пошкодженої речі, що існував до моменту вчинення такого правопорушення. Той факт, що майно є спільним для сторін, не позбавляє винну особу від обов’язку його відновлення, оскільки ґрунтується на загальній забороні вчинення генерального делікту, що поширюється на необмежене кола осіб, в тому числі стосується й співвласників пошкодженого майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3384»
«Набуття товариством як правонаступником права постійного користування земельною ділянкою Користування земельною ділянкою на підставі правовстановлюючих документів внаслідок набуття товариством як правонаступником права постійного користування земельною ділянкою виключає можливість стягнення коштів як безпідставно збережених за рахунок власника земельної ділянки, які мали бути сплачені за користування земельною ділянкою на підставі частини першої статті 1212 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2744»
«Представництво громадською організацією без статусу юридичної особи іншої особи в суді Законодавство України не передбачає права громадської організації без статусу юридичної особи бути представником іншої особи у суді, оскільки таке право належить лише адвокатові, законному представникові, а у спорах, що виникають з трудових відносин, та у малозначних спорах – фізичній особі, яка досягла вісімнадцяти років і має цивільну процесуальну дієздатність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5058»
«Самостійне встановлення господарськими судами незаконності дій органу державної влади Питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/399 Відшкодування шкоди органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування, прокуратури і суду за відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування, прокуратури і суду слід застосовувати частину шосту статті 1176 ЦК України, згідно з якою така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4081»
«Про взаємовідносини між органами місцевого самоврядування, які представляють територіальну громаду, та суб’єктом приватного права Взаємовідносини між органами місцевого самоврядування, які представляють територіальну громаду, та суб’єктом приватного права, у тому числі суб’єктом підприємницької діяльності, повинні відбуватися в інтересах відповідної громади, але виключно у межах та спосіб, визначений законодавством (стаття 19 Конституції України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3554 Про визначення критерію законності Критерій «законності» означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4417 Відмова в наданні містобудівних умов та обмежень у разі встановлення міською радою мораторію на будівництво Міська рада має право приймати рішення про оновлення містобудівної документації на місцевому рівні одним із способів, визначених частиною другою статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Разом із тим такий спосіб внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні, як встановлення мораторію на будівництво, Законом не передбачено, що свідчить про невідповідність вказаного інструменту принципу правової визначеності. Встановлення міською радою мораторію на будівництво не може бути підставою для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7967»
«Про застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до договорів банківського вкладу Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне та виняткове право управляти банком відповідно до закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Закон визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам коштом Фонду не здійснюється. Пункт 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не може застосовуватися до договорів, укладених між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський», між позивачем та ТОВ до транзакцій щодо переведення коштів від ТОВ на рахунок позивача, оскільки на підставі цих правочинів у позивача не виникли переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих правочинів не передбачають обов’язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4265»
«Майно, щодо якого судом можуть вживатися заходи забезпечення позову Заходи забезпечення позову можуть вживатися судом лише щодо майна, яке належить саме боржнику у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9547 Застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення Застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення є своєрідним механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього. Застереження про публічний порядок у міжнародному праві не допускає визнання на території держави рішення арбітражного суду, якщо в результаті його виконання буде вчинено дії, які прямо заборонені законом або заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9561 Включення до двосторонньої міжурядової угоди арбітражного застереження та положення про остаточність і обов'язковість для обох сторін арбітражного рішення як відмова від видів імунітету держави Включення до двосторонньої міжурядової угоди арбітражного застереження та положення про остаточність і обов'язковість для обох сторін арбітражного рішення є ipso facto відмовою від видів імунітету держави, передбачених статтею 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» і Конвенцією ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9584»
«Визначення моменту виникнення права на позов Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. За змістом статті 261 ЦК України законодавець виходить не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини або існування в особи певних зобов'язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2067»
«Про «легітимні очікування» стосовно рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не були реалізовані у зв'язку з тим, що суб'єкт владних повноважень прийняв протилежне рішення, обґрунтовуючи його законодавчими змінами Особливістю провадження в адміністративних справах є те, що за загальним правилом спір вирішується шляхом оцінювання правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у певний момент часу (момент прийняття рішення або вчинення дії за зверненням суб'єкта приватного права; момент неприйняття рішення (нездійснення дії), коли існував відповідний обов'язок щодо його прийняття (здійснення дії). При цьому, зміна законодавчого регулювання відповідних обов'язків суб'єкта владних повноважень у майбутньому, як правило, не впливає на оцінку судом правомірності його дій, рішень або бездіяльності у момент їх фактичного здійснення (прийняття), незалежно від інстанції та часу розгляду позову, апеляційної або касаційної скарги. Разом з тим, суб'єкт приватного права, за загальним правилом, не позбавлений права повторного звернення до суб'єкта владних повноважень з аналогічним зверненням та, у випадку незгоди з новим рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, - звернення до адміністративного суду, оскільки у зв'язку зі змінами законодавчого регулювання змінилась й підстава позову. Означений підхід повною мірою відповідає принципу правової визначеності та не суперечить праву особи на ефективний судовий захист. Відступлення від такого підходу можливе у виняткових випадках, зокрема, за умови, коли суб'єкт приватного права мав «легітимні очікування» стосовно рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не були реалізовані у зв'язку з тим, що суб'єкт владних повноважень прийняв протилежне рішення, обґрунтовуючи його законодавчими змінами, які у свою чергу не повністю відповідають принципу пропорційності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3726»
«Юрисдикція спору за позовом природоохоронної організації до суб’єкта господарювання про припинення господарської діяльності в частині використання диких живих тварин Спір за позовом природоохоронної організації до суб’єкта господарювання про припинення господарської діяльності в частині використання диких живих тварин до моменту забезпечення умов утримання, встановлених чинним законодавством, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач фактично замінює органи державної влади у питанні здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4569 Право природоохоронної організації бути позивачем у спорі, пов'язаному з порушенням екологічних чи інших прав людини і громадянина або з порушенням екологічного законодавства Природоохоронна організація має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5055 Діяльність з використання диких тварин без відповідних дозволів Відсутність установленого чинним законодавством спеціального порядку видачі дозволів не надає права суб'єктам господарювання здійснювати діяльність з використання диких тварин без відповідних дозволів, оскільки це заборонено законодавством. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5060»
«Перехід права на земельну ділянку у зв'язку з набуттям іншими особами права власності на частину будівель військового майна Набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, які належали до військового майна, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об'єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу правочину з придбання військового майна та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об'єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою, на якій розміщене придбане ним нерухоме майно та яка необхідна для обслуговування цього майна, незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/293»
«Обмеження щодо права розпорядження отриманим в дарунок нерухомим майном до моменту реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно За відсутності державної реєстрації прав на нерухоме майно, які виникають на підставі нотаріально посвідченого договору дарування, обдарована особа набуває право власності на дарунок відповідно до частини першої статті 722 ЦК України та умов договору дарування, однак обмежений у праві розпорядження цим нерухомим майном до моменту реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6916»
«Юрисдикція спору щодо скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання містобудівних умов та обмежень завершення будівництва, скасування таких містобудівних умов та обмежень, знесення самочинного будівництва на суміжній земельній ділянці Спір за позовом власника нерухомого майна, розташованого на суміжній земельній ділянці, про скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання містобудівних умов та обмежень завершення будівництва, скасування таких містобудівних умов та обмежень, знесення самочинного будівництва, здійсненого власником суміжної земельної ділянки, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1234 Правова підстава для знесення самочинного будівництва Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з'ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5090»
«Можливість виселення з житла - предмета іпотеки Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновки Верховного Суду України щодо виселення з предмета іпотеки, визначивши, що при вирішенні спорів за вимогами нового власника житла про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення колишнього власника житла, яке було предметом іпотеки, судам слід застосовувати положення статті 40 Закону України від 5 червня № 898-IV «Про іпотеку» та статті 109 Житлового кодексу УРСР. При виселенні іпотекодавця з предмету іпотеки суд повинен визначити чи кредит брався для купівлі предмету іпотеки. Якщо кредит брався для купівлі іпотеки, то суд може виселити колишнього власника без надання іншого житлового приміщення. Якщо кредит брався для інших цілей, а не для купівлі предмету іпотеки, то колишнього власника можна виселити лише у інше житлове приміщення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/76»
«Про порядок задоволення вимог щодо відчуження для суспільних потреб житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень Порядок, який визначає Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», регламентує саме механізм відчуження земельної ділянки (її частини), а визначена ним процедура відчуження житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень є можливою лише у разі коли такі об`єкти нерухомості розміщені на земельній ділянці, що знаходиться у приватній власності юридичних чи фізичних осіб. У цьому Законі відсутні положення, які б регулювали правовідносин щодо окремого відчуження для суспільних потреб житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, а відтак вимоги про примусове відчуження житла з мотивів суспільної необхідності можуть бути задоволені лише одночасно із вимогою щодо відчуження відповідної земельної ділянки. Такий же порядок закріплений і в статті 267 КАС України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6089»
«Про відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали в такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2934»
«Поширення приписів частини другої статті 625 ЦК України на позадоговірні грошові зобов’язання щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей Положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов’язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов’язання, що виникло на підставі статті 1212 ЦК України. Тому в разі прострочення виконання зобов’язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються три проценти річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1628 Умови відступлення права нарахування (вимоги) інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суму коштів, розміщених на депозитному рахунку цедента за договором банківського депозиту, укладеним між цедентом та банком (боржником) У разі коли умови договору відступлення є чітко визначеними та унеможливлюють нерозуміння або виникнення сумнівів щодо предмета відступлення (зокрема, зазначено, що предметом відступлення є право вимоги сплатити три проценти річних від простроченої суми та інфляційних втрат), а законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, то цедентом відступлено цесіонарію дійсне право на нарахування за майбутній період і стягнення з банку (боржника) трьох процентів річних та інфляційних втрат. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1630»
«Про вирішення спорів щодо зняття арештів та заборон, накладених на майно боржника (в процедурі банкрутства – ліквідації) судами під час здійснення кримінального та/або цивільного провадження З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, за винятком арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника, накладених судовими органами для захисту суспільних відносин у публічній сфері. Накладення арештів на майно боржника чи інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, визнаного банкрутом, для забезпечення приватноправових інтересів третіх осіб має тягнути за собою скасування таких арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном боржника. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, наділений процесуальними повноваженнями скасовувати арешт або інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, накладені судами інших юрисдикцій, для забезпечення приватноправових інтересів третіх осіб. УВАГА! Правовий висновок, викладений у постанові, слід враховувати у разі застосування абзацу восьмого частини першої статті 59 КУзПБ, яким передбачено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14857»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1591»
«Юрисдикція спору щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування про надання третім особам (фізичним або юридичним) у користування мисливських угідь Спір про скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання третім особам (фізичним або юридичним) у користування мисливських угідь підлягають розгляду у порядку цивільного (господарського) судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1086»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?