«Щодо передачі в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою Рішення органу місцевого самоврядування про передачу в комунальну власність нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за фізичною особою на підставі чинного (нескасованого)…»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування дотримуватися чинних на момент затвердження містобудівної документації процедур і державних будівельних норм Абзаци перший-четвертий пункту 3 розділу II Перехідних положень Закону України від 17 червня 2020 року № 711-ХІ «Про внесення змін до деяких…»
«Наслідки ненадання іпотекодержателем державному реєстратору експертної оцінки предмета іпотеки на день його відчуження для проведення державної реєстрації права власності на предмети іпотеки Ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, тому іпотекодержатель зобов`язаний…»
«Щодо належного способу захисту права власності у разі помилкового зазначення у правовстановлюючих документах адреси іншої земельної ділянки У разі якщо індивідуальний акт органу місцевого самоврядування та виданий на його підставі правовстановлюючий документ (свідоцтво про право власності) містять…»
«Щодо відсутності права на компенсацію вартості самочинного будівництва при його знесенні на вимогу власника земельної ділянки Власник самочинного будівництва не має права на компенсацію вартості такого майна у разі його знесення на вимогу власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне…»
«Щодо належного способу захисту права співвласника на доступ до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку ОСББ не вправі позбавляти співвласника доступу до допоміжних приміщень будинку (горища, підвалу). Належним способом захисту права співвласника на користування такими приміщеннями є…»
«Щодо правового режиму самочинного будівництва та умов його знесення на вимогу власника земельної ділянки Державна реєстрація права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму та не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати захисту своїх прав. Якщо власник…»
«Щодо умов солідарної відповідальності подружжя за завдані збитки Для покладення солідарної відповідальності на подружжя за завдані збитки (упущену вигоду) необхідно встановити, що шкоду заподіяно спільними діями або бездіяльністю обох із них. Сам факт перебування у шлюбі, спільний статус майна чи…»
«Про застосування поняття «інтереси держави» в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування «Інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому…»
«Статус народного депутата не надає права на безперешкодний перетин державного кордону Норми права, що визначають повноваження / права народних депутатів України не містять положень, які встановлювали б, що до повноважень народного депутата України, як посадової особи, належить повноваження / право…»
«Щодо визнання дитини-сироти такою, що втратила право користування іпотечним житлом, закріпленим за нею органом опіки Дитина-сирота, за якою рішенням органу опіки та піклування закріплено право користування житловим приміщенням, що є предметом іпотеки, не може бути визнана такою, що втратила право…»
«Відступ! Відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на посадову особу вчинення нотаріальних дій, як підстава для кваліфікації нікчемним заповіту, посвідченого секретарем сільської ради Законодавець у ЦК України не передбачив таких підстав для кваліфікації нікчемним…»
«Перелік підстав для відмови у реєстрації прав є вичерпним Перелік підстав, за яких державний реєстратор може прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав, є вичерпним. Відмова в державній реєстрації прав у зв'язку з наявністю зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно не застосовується у разі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду про право власності та інші речові права на нерухоме майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2335»
«Відновлення становища, яке існувало до порушення, як спосіб захисту у справах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов'язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5796»
«Юрисдикція спору щодо оскарження учасником ТОВ реєстраційних дій щодо змін до установчих документів ТОВ, внесення відомостей щодо зміни складу учасників та керівника Спір за позовом учасника ТОВ до державних реєстраторів про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій щодо змін до установчих документів ТОВ, внесення відомостей щодо зміни складу його учасників та керівника, обґрунтований недотриманням цими суб'єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації, яка на думку позивача, проведена на підставі підроблених документів, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5369»
«Обмеження щодо передачі в оренду майна юридичної особи з корпоративними правами держави у розмірі меншому 25 відсотків Наявність в статутному капіталі господарського товариства державної частки (пакета акцій, що належить державі) не змінює правового режиму його майна, яке є приватною власністю господарського товариства. Приписи статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» щодо заборони передачі в оренду майна підприємства, що перебуває в процесі приватизації, мають застосовуватися з урахуванням як загальних принципів господарювання, закріплених Господарським кодексом України, так і з огляду на приписи Закону України «Про управління об'єктами державної власності», якими відповідні обмеження щодо розпорядження майном встановлено виключно для господарських організацій з корпоративними правами держави в їх статутному капіталі у розмірі понад 25 відсотків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/348 Юрисдикція спору за позовом Фонду державного майна України про визнання недійсним договору оренди майна юридичної особи, що перебуває у процесі приватизації Спір за позовом Фонду державного майна України про визнання недійсним договору оренди майна юридичної особи, що перебуває у процесі приватизації, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1897 Юрисдикція спорів, що виникають під час здійснення Фондом державного майна України (його регіональними відділеннями та представництвами) повноважень власника державного майна у процесі приватизації підприємств, установ та організацій Спори, що виникають під час здійснення Фондом державного майна України (його регіональними відділеннями та представництвами) повноважень власника державного майна у процесі приватизації підприємств, установ та організацій підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1898»
«Можливість пред’явлення позову профспілкою в інтересах трудового колективу державного підприємства За відсутності статусу юридичної особи трудовий колектив не наділений процесуальною правоздатністю. Відповідно, профспілка не може виступати представником трудового колективу у позовах про визнання права власності на частку у майні державного підприємства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1301»
«Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду (грошові кошти), завдану її працівником, з урахуванням установленого індексу інфляції Під шкодою, що завдана майну позивача у справі про незаконне привласнення працівником банку коштів, які належать позивачу на праві власності, необхідно розуміти шкоду, яка полягає у втраті купівельної спроможності грошей в умовах інфляції, оскільки гроші, які позивач внесла як вклад за договором банківського вкладу з моменту їх внесення і на час вирішення спору судом при рівній номінальній вартості мають різну купівельну спроможність. До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1192 ЦК України, оскільки частиною другою цієї статті передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, а іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв'язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/280»
«Щодо відшкодування шкоди, завданої пошкодженням майна внаслідок терористичного акту Відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, регламентується спеціальною нормою - статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», згідно з якою відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Тобто обов'язок відшкодувати завдану шкоду покладається на державу незалежно її вини, а після відшкодування до держави переходить право вимоги до винної особи. Виходячи з системного аналізу статей 1, 11 та 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», встановлення осіб, які вчинили терористичний акт, які здійснювали терористичну діяльність, наявність щодо них обвинувального вироку суду, не є умовою відшкодування шкоди державою на підставі статті 19 зазначеного Закону. Обов'язковою умовою для задоволення позовних вимог про відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої під час проведення антитерористичної операції, є розташування пошкодженого майна на території АТО. Водночас для підтвердження розміру шкоди, завданої руйнуванням будинку, необхідним є акт обстеження пошкодженого (знищеного) майна позивача внаслідок проведення антитерористичної операції. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав, передбачених статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», апеляційний суд не врахував, що ця правова норма не визначає механізм визначення розміру відшкодування. Проте такий механізм визначений Кодексом цивільного захисту України, який введено в дію з 01 липня 2013 року. Відповідно до частини десятої статті 86 Кодексу цивільного захисту України, розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна. Будь-який інший порядок визначення розміру відшкодування за пошкоджену квартиру, внаслідок такої надзвичайної ситуації, як терористичний акт, на теперішній час відсутній. При вирішенні справи суди не звернули увагу, що умовою виплати позивачу грошової компенсації за рахунок держави є добровільна передача зруйнованого житла місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування, однак матеріали справи таких доказів не містять. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3377»
«Про внесення запису до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно (запису про іпотеку) щодо зміни іпотекодержателя Укладений відповідно до закону договір купівлі-продажу права вимоги за кредитним договором є правомірною підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно (запису про іпотеку) щодо зміни іпотекодержателя; здійснюючи державну реєстрацію зміни іпотекодержателя за раніше укладеним договором іпотеки на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором, державний реєстратор не обмежує право власності іпотекодавця (воно обмежене в момент укладення первісного договору іпотеки), а навпаки гарантує право власності як банка-іпотекодержателя, так і його вкладників; у Державного реєстратора відсутні підстави вимагати від Банку-покупця права вимоги за кредитним договором додатковий правочин (фактично згоду іпотекодавця) про внесення змін до договору іпотеки, тому такі дії державного реєстратора відповідають Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2932»
«Умови для встановлення земельного сервітуту Обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб. Тобто, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що обслуговування та користування будинковолодінням є неможливим без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3215 Щодо умов та порядку встановлення земельного сервітуту в судовому порядку Встановлення судом безоплатного земельного сервітуту для проходу, проїзду та прокладання комунікацій через сусідню земельну ділянку допускається за сукупності таких умов: доведення неможливості нормального використання власної земельної ділянки без встановлення сервітуту; відсутність альтернативних шляхів доступу; вжиття заходів досудового врегулювання спору; наявність технічної можливості встановлення сервітуту; відсутність надмірного обтяження власника земельної ділянки, щодо якої встановлюється сервітут Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12488 Про сервітут як обмеження права власності, допустиме лише за умови об’єктивної необхідності Оскільки сервітут – це право обмеженого користування чужим майном (земельною ділянкою), то потреба у встановленні сервітуту виникає у тих випадках, коли особа не може задовольнити своїх потреб будь-яким іншим способом. Договір про встановлення сервітуту має бути направлений на реалізацію зазначеної потреби і слугувати цілі, за якої нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Отже, потреби, які можуть бути задоволені за рахунок користування чужим майном шляхом встановлення сервітуту, повинні мати характер вимушених та/або неминучих. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13475 Обов’язкові передумови для встановлення сервітуту за рішенням суду Судове встановлення земельного сервітуту є можливим лише у разі попереднього звернення до власника земельної ділянки з пропозицією укласти договір про встановлення сервітуту та недосягнення домовленості щодо його умов. Позивач зобов’язаний довести факт вчинення дій для встановлення сервітуту за домовленістю та відсутність згоди власника ділянки саме на умовах, заявлених у позові. Відсутність звернення з пропозицією про укладення договору на заявлених умовах є підставою для відмови в задоволенні позову. Земельний сервітут повинен здійснюватися найменш обтяжливим способом для власника. Якщо сторони попередньо погодили певну площу сервітуту, а позивач вимагає більшу площу без обґрунтування необхідності та без доведення недосягнення домовленості щодо збільшеної площі, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15318 Умови встановлення земельного сервітуту за рішенням суду: винятковий захід за відсутності альтернатив Втручання держави в право власності шляхом встановлення земельного сервітуту повинно відповідати критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Правових підстав для обтяження сервітутом чужої земельної ділянки немає у тому разі, якщо встановлена можливість користування майном позивача у будь-який інший спосіб. Земельний сервітут може бути встановлений судом лише як винятковий захід за умови доведення неможливості задоволення потреб особи в інший спосіб. Обов’язковими передумовами є: відсутність альтернативних варіантів, мінімальна обтяжливість для власника земельної ділянки та недопущення його фактичного позбавлення можливості використовувати ділянку за цільовим призначенням. Економічна доцільність або менша вартість робіт не є самостійною підставою для встановлення сервітуту. Якщо існують альтернативні шляхи реалізації потреб без обтяження чужої земельної ділянки або встановлення сервітуту істотно обмежує використання ділянки за призначенням, підстав для його встановлення не існує. Тягар доказування відсутності альтернатив покладається на особу, яка вимагає встановлення сервітуту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15320»
«Порядок виконання банком, у якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах. Відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час дії тимчасової адміністрації та/або запровадження процедури ліквідації, вимоги вкладників та інших кредиторів банку не задовольняються. При цьому кошти за вкладами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку, виплачуються в межах граничної суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за визначеною Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» процедурою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/952»
«Про порушення процедури розгляду скарги у сфері державної реєстрації Важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов'язана із забезпеченням права суб'єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2714»
«Нарахування пені на розстроченні судовими рішеннями суми податкового боргу Нормами Податкового кодексу України не передбачено особливостей нарахування або ненарахування пені на розстрочені судовими рішеннями суми. Ухвалення судом рішення про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статусу податкового боргу такої заборгованості, тобто несплаченої суми узгодженого грошового зобов'язання, та не спростовує того, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати такого й останнє триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5750»
«Нарахування пені нарахованої на щомісячну суму сплати розстроченої заборгованості з ПДВ Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422, визначає лише облік сум погашеного податкового боргу, розстрочених (відстрочених) зобов'язань (боргів) і внесення таких сум до ІКП. Водночас не встановлено порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників і нарахування пені. Нарахування пені, відстрочення та розстрочення податкових зобов'язань (податкового боргу) врегульовано саме нормами статей 100, 129 Податкового кодексу України, які є пріоритетними та визначальними для таких правовідносин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6464»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?