«Спосіб захисту прав орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки у випадку укладення договору оренди з іншим орендарем Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права,…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Щодо недійсності договору дарування майна (фраудаторного правочину), вчиненого з метою уникнення його потенційної конфіскації у кримінальному провадженні Для кваліфікації договору дарування майна близькому родичу як фраудаторного правочину, спрямованого на приховування активів від конфіскації,…»
«Щодо недопустимості одночасної кваліфікації договору як фіктивного та фраудаторного (вчиненого на шкоду кредитору) Одночасна кваліфікація оспорюваного договору як фіктивного (стаття 234 ЦК України) та фраудаторного (такого, що вчинений на шкоду кредитору всупереч статтям 3, 13 ЦК України), не…»
«Щодо правомірності електронного договору позики у криптовалюті USDT та відсутності підстав для визнання його недійсним Електронний договір позики у криптовалюті USDT, підписаний сторонами за допомогою електронного підпису, прирівнюється за своїми правовими наслідками до письмової форми. Оскільки у…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний) Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення…»
«Щодо права опікуна майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, брати участь у загальних зборах ТОВ та голосувати замість такого учасника Опікун майна особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, має право брати участь і голосувати на загальних зборах юридичної особи замість такого…»
«Ефективний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою Для ефективного захисту прав власника землі, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено…»
«Щодо неукладеності договору реструктуризації заборгованості за відсутності предмета реструктуризації Договір про реструктуризацію заборгованості є неукладеним, якщо заборгованість, що є предметом такого договору, встановлена судовим рішенням як відсутня. Оскільки за відсутності реального боргу…»
«Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових…»
«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про…»
«Нікчемність правочину за статтею 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у разі проведення посадовими особами банку розрахунків за договором не через кореспондентські рахунки, відкриті в НБУ Саме по собі невиконання посадовими особами банку припису щодо здійснення розрахунків через кореспондентський рахунок НБУ, наведених у постанові НБУ про віднесення банку до категорії проблемних, за буквальним змістом статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є підставою для висновку про нікчемність спірного правочину, але встановлення судом цього факту поряд з іншими встановленими фактичними обставинами справи може свідчити про наявність таких підстав. Разом з тим і зазначення у договорі зобов'язання про оплату передачі права вимоги та наявність платіжного доручення на переказ зазначених коштів без підтвердження їх фактичного надходження та зарахування на відповідні рахунки не є достатніми доказами для підтвердження оплатності такого договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7540 Нікчемність правочину на підстав пункту другого частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Для оцінки нікчемності договору відповідно до другого речення пункту 2 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» слід встановити: чи відбулась угода до визнання банку неплатоспроможним, яке зобов'язання за наслідками цього правочину взяв на себе банк, чи є це зобов'язання настільки суттєвим, що виконання банком взятих на себе зобов'язань позбавляє інших кредиторів банку того, на що вони могли розраховувати, якби такі зобов'язання банком не були взяті. Велика Палата Верховного Суду вважає, що сама передача права вимоги за договорами іпотеки цілісного майнового комплексу – меблевого комбінату та застави його обладнання за ціною, що суттєво нижча, ніж заборгованість за кредитним договором, за умови, що в разі визнання банку неплатоспроможним це майно може бути продане з аукціону за справедливу ціну, унеможливила таку реалізацію, а й відтак повернення іншим кредиторам належних їм від банку сум у процедурі виведення банку з ринку фінансових послуг. За таких обставин у комісії було достатнього підстав для визнання такого договору нікчемним за пунктом 2 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7541 Нікчемність правочину на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Наявність у договорі умови про оплату не свідчить про оплатність цього договору. Корегування структури банківського балансу (зміна обліку грошових зобов`язань шляхом переведення коштів з одного рахунку на іншій у межах одного банку без реального надходження коштів та без відображення їх на кореспондентському рахунку за наявності відповідного обмеження) свідчить про безоплатність операції (розрахунку за договором) та разом з іншими обставинами цієї справи вказує на нікчемність договору відступлення на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7542 Нікчемність правочину на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Проведення на виконання договору платежу не через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ, всупереч забороні останнього, створює перевагу для особи перед іншими кредиторами Банку, та є достатньою підставою для визнання договору нікчемними, зокрема й за пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7543»
«Щодо ефективного способу захисту у разі визнання виконаного договору недійсним Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки. Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги. ОП КГС ВС у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнила, викладений у постанові ОП КГС ВС від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11468»
«З ВІДСТУПОМ! Правова природа передбаченої договором плати за користування грошовими коштами та способу обчислення такої плати Проценти, передбачені частиною третьою статті 693 ЦК України, не можуть бути ототожнені з неустойкою та процентами, передбаченими частиною другою статті 625 ЦК України. Правова природа передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами не залежить від установленого сторонами в договорі способу обчислення такої плати. Передбачене статтею 536, частиною третьою статті 693, частиною першою статті 1048, частиною першою статті 1054 ЦК України право сторін на встановлення плати за користування грошовими коштами (попередньою оплатою, позикою) з урахуванням положень статті 6 та частини першої статті 627 ЦК України слід розуміти як право сторін на визначення саме розміру процентів і порядку їх сплати, а не як обрання ними іншого способу оплати. ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного у постанові ОП КГС ВС від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18 щодо застосування статей 536, частини третьої статті 693 та частини другої статті 625 ЦК України при визначенні правової природи передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами, а саме: правова природа передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами визначається в залежності від встановленого сторонами у договорі способу обчислення такої плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6488 Особливості умов договору за користування грошовими коштами Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони мають право викласти умови договору, зокрема і щодо способу обчислення процентів за користування грошовими коштами (за один день чи за календарний рік), на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них. Положення, закріплені у ст. 536, ч. 3 ст. 693 ЦК України, є диспозитивними, а тому не можуть обмежувати сторін у визначенні способу проведення розрахунку процентів залежно від їх волевиявлення (за один день чи за календарний рік), оскільки будь-який з таких способів розрахунку, враховуючи сталу та загальновідому кількість днів у календарному році, дозволяє визначити шляхом простої арифметичної дії розмір процентів за один рік (чи навпаки за один день), за наявності такої потреби при тлумаченні змісту правочину. Враховуючи те, що кількість днів у календарному році є сталою та загальновідомою, визначений у такий погоджений сторонами спосіб (за кожен день прострочення) розмір цих процентів завжди може бути перетворений у річні проценти методом математичного розрахунку. Визначення сторонами у договору обчислення процентів за користування грошовими коштами (попередньою оплатою, позикою) у спосіб за один календарний день, а не за календарний рік, не змінює правову природу таких процентів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11472»
«Щодо неможливості визнання недійсним договору поставки в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість Установлення судом обставин щодо недотримання передбачених постановою КМУ від 20.03.2020 № 224 умов для віднесення поставленого за договором поставки товару до товарів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування на додану вартість, виключає таке звільнення. У зв'язку із цим немає порушення вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України й постанови КМУ від 20.03.2020 № 224 у частині включення суми податку на додану вартість до вартості товару, що свідчить про відсутність правових підстав для визнання договору поставки недійсним у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість. ОП КГС ВС відступає від висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 08.04.2021 зі справи № 922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6481»
«Щодо недопустимості визнання недійсним договору про поділ майна подружжя на підставі статті 229 ЦК України через наступну зміну ставлення до його наслідків чи незнання закону Незнання закону, помилка внаслідок власного недбальства або зміна особою свого ставлення до правових наслідків правочину після його укладення не є підставою для визнання договору про поділ спільного майна подружжя недійсним як вчиненого під впливом помилки (стаття 229 ЦК України). Якщо під час нотаріального посвідчення договору сторони усвідомлювали його зміст, правову природу та наслідки припинення права спільної сумісної власності, наступне виникнення між колишнім подружжям спору щодо користування житлом чи ризик виселення не свідчать про наявність істотної помилки в момент вчинення правочину Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15246»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?