«Щодо обчислення строку на апеляційне оскарження з дня доставки судового рішення до електронного кабінету Днем вручення судового рішення в електронній формі є дата його доставки до електронного кабінету особи в системі ЄСІТС. Якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з цієї дати, скаржник…»
«Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового…»
«Щодо відсутності у відповідача підстав для скасування ухвали про залишення позову без розгляду, якщо позивач згоден із таким процесуальним рішенням Процесуальна поведінка позивача, який утримався від оскарження судових рішень про залишення його позову без розгляду, свідчить про його згоду з…»
«Щодо належного способу захисту прав територіальної громади у разі помилкової реєстрації права власності на тимчасову споруду У разі помилкової державної реєстрації права власності на тимчасову споруду, яка не є об'єктом нерухомості, пред'явлення міською радою позову про припинення права власності є…»
«Щодо особливостей звільнення працівника у зв’язку з втратою довір’я та обов’язкової перевірки судом строків звернення у трудових спорах Звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з втратою довір’я не є заходом дисциплінарного стягнення, тому на ці…»
«Належний склад відповідачів у справах про скасування рішень про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності У справах про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок державної чи комунальної…»
«Розподіл судових витрат у разі закриття провадження через відмову від позову внаслідок добровільного задоволення вимог відповідачем У разі закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред'явлення позову всі понесені…»
«Щодо належного способу захисту права співвласника на доступ до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку ОСББ не вправі позбавляти співвласника доступу до допоміжних приміщень будинку (горища, підвалу). Належним способом захисту права співвласника на користування такими приміщеннями є…»
«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Прийняття спадщини недієздатним спадкоємцем та належний спосіб захисту права на обов'язкову частку Недієздатний спадкоємець, на якого поширюються правові наслідки недієздатності з моменту відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК…»
«Належні відповідачі у справі за позовом заінтересованої особи про визнання договору недійсним У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із…»
«Щодо неврахування грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця при обчисленні аліментів Виплати, які отримує член сім’ї як грошове забезпечення військовослужбовця, зниклого безвісти, за своєю правовою природою залишаються особистою власністю останнього. Оскільки аліменти у частці від…»
«Умови відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/164 Відшкодування моральної шкоди, яка не охоплюється страховим відшкодуванням і полягає в моральних стражданнях та інших немайнових втратах потерпілого через спричинене з вини страхувальника ДТП Відповідальність за заподіяну потерпілому моральну шкоду, яка не охоплюється страховим відшкодуванням і полягає у його моральних стражданнях та інших немайнових втратах через спричинене з вини страхувальника ДТП, має бути співмірно компенсована останнім. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6803 Звернення потерпілої особи до страховика винної ДТП особи про відшкодування шкоди поза межами річного строку При добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, а річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6804»
«Щодо недопустимості визнання недійсним договору про поділ майна подружжя на підставі статті 229 ЦК України через наступну зміну ставлення до його наслідків чи незнання закону Незнання закону, помилка внаслідок власного недбальства або зміна особою свого ставлення до правових наслідків правочину після його укладення не є підставою для визнання договору про поділ спільного майна подружжя недійсним як вчиненого під впливом помилки (стаття 229 ЦК України). Якщо під час нотаріального посвідчення договору сторони усвідомлювали його зміст, правову природу та наслідки припинення права спільної сумісної власності, наступне виникнення між колишнім подружжям спору щодо користування житлом чи ризик виселення не свідчать про наявність істотної помилки в момент вчинення правочину Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15246»
«Наслідки несвоєчасного здійснення державної реєстрації посвідченого заповіту в Спадковому реєстрі Несвоєчасне здійснення державної реєстрації посвідченого заповіту в Спадковому реєстрі не зумовлює його нікчемність та не є підставою для визнання заповіту недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8545»
«Про відсутність перешкод для судового захисту у зв'язку з некоректним, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову Некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6230»
«Правові підстави для визнання майна об’єктом права спільної сумісної власності осіб, які перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, на підставі ч. 1 ст. 17 Закону України «Про власність» Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін. Лише у разі встановлення зазначених вище фактів положення частини першої статті 17 Закону України «Про власність», чинного на момент виникнення правовідносин, вважається правильно застосованим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6200»
«Щодо наслідків повторної неявки позивача, участь якого у засіданні визнана протокольною ухвалою суду обов'язковою, та який подав заяву про розгляд справи за його відсутності Повторна неявка належним чином повідомленого позивача, участь якого у засіданні визнана протокольною ухвалою суду обов`язковою для дачі особистих пояснень, може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду за правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, навіть якщо від нього (його представника) надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4908»
«Щодо належного відповідача у справах про скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, не є належним відповідачем у справі про скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5617»
«Щодо заміни судом сторони стягувача його правонаступником у виконавчому листі Сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6251»
«Щодо наслідків розгляду судом скарги на рішення, дії або бездіяльності державного або приватного виконавця За змістом частини другої статті 451 ЦПК України за наслідком розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця суд, за умови визнання оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності неправомірними, приймає рішення про зобов`язання вчинити певну дію, коли це необхідно для усунення порушення або поновлення право заявника. При цьому суд не вправі зобов`язувати зазначених осіб до вчинення певних дій (прийняття рішень) в інших випадках, а також якщо відповідні дії (рішення) визначені Законом України «Про виконавче провадження» такими, що можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби чи приватним виконавцем. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4954»
«Щодо процесуальних дій суду у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову Законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі. Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно. Першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5163»
«Порядок стягнення коштів за договором банківського вкладу, якими заволоділи працівники банку Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо стягнення коштів за договором банківського вкладу, якими заволоділи працівники банку, визначивши, що у разі пред`явлення позову про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, у тому числі відсотків та інфляційних втрат, які не були повернуті вкладнику внаслідок злочину (кримінального правопорушення), вчиненого службовими особами банку, застосуванню до спірних правовідносин між вкладником та банком підлягають норми цивільного законодавства, які регулюють договірні (стаття 625, 1058-1060 ЦК України), а не деліктні зобов`язання (стаття 1172, 1192 ЦК України), оскільки вчинення працівниками банку злочину (кримінального правопорушення) із заволодіння внесеними на депозит коштами не впливає на договірні правовідносини вкладника і банку, не спростовує їх існування та не припиняє їх Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5629»
«Щодо ефективного способу захисту прав власника майна, що вибуло з його володіння за його волею Якщо власник добровільно залишив свій автомобіль у користуванні та володінні іншої особи після закінчення строку дії довіреності, майно (автомобіль) вважається таким, що вибуло з володіння власника за його волею. У випадку відчуження такого майна поза волею власника, воно не підлягає витребуванню від добросовісного набувача на підставі віндикаційного позову. Власник майна має право звернутися з відповідним позовом до особи, якій добровільно передав транспортний засіб. У випадку коли річ вибуває з володіння власника за його бажанням, власник сам несе ризик вибору контрагента, якому він вирішив довірити своє майно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4888»
«Щодо ефективного способу захисту права особи на спадкування права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства Позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, якщо відповідна земельна ділянка була надана спадкодавцю в постійне користування для ведення селянських (фермерських) господарств, є неефективним способом захисту прав спадкоємця. Право постійного користування зазначеною земельною ділянкою входить до складу спадщини та може бути успадкованим, якщо спадкодавець до своєї смерті не створив (зареєстрував) селянське (фермерське) господарство, та лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4898»
«Обставини, які підлягають дослідженню судом при вирішенні питання про відшкодування стороні витрат, пов`язаних із прибуттям до суду Вирішуючи питання про відшкодування стороні витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалася особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат. Якщо на підтвердження здійснених стороною витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, подано документи щодо проїзду транспортом загального користування, то такі витрати повинні бути відшкодовані у розмірі вартості квитка, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством. Такі витрати також можуть бути відшкодовані у розмірі витрат на пально-мастильні матеріали, з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу, якщо вони підтверджені документально. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4964»
«Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо підстав перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, визначивши, що нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5738»
«Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої дитині у зв’язку з ухиленням від виконання матір'ю своїх батьківських обов’язків Аналіз статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення Цивільного кодексу України можуть субсидіарно застосовуватися для регулювання сімейних відносин. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша статті 23 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц вказала, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Положення пункту 6 частини другої статті 18 СК України не можуть вважатися такими, що виключають можливість відшкодування, на підставі загальних норм ЦК України, моральної шкоди, у випадку її спричинення у сімейних відносинах. Однак, з огляду на різноманітність суспільних відносин було б некоректним вважати, що право на відшкодування моральної шкоди у сімейних відносинах підлягає обмеженню лише вказаними у Сімейному кодексі України шістьма випадками або має бути прямо передбачено у договорі між учасниками сімейних відносин, при тому, що наприклад, у цивільних правовідносинах компенсація моральної шкоди внаслідок порушення права особи, за загальним правилом, може відбуватися у випадку її спричинення незалежно від наявності спеціальних норм. Обмеження права учасників сімейних відносин на відшкодування моральної шкоди лише випадками, передбаченими пунктом 6 частини другої статті 18 СК України, істотно звужує їх право на захист, і не може вважатися таким, що відповідає справедливості, добросовісності та розумності, як загальним засадам цивільного законодавства і засадам регулювання сімейних відносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України, частина дев`ята статті 7 СК України). Враховуючи зазначене, відмова матері від дитини у пологовому будинку, ухилення від виконання нею своїх батьківських обов`язків є підставою для відшкодування завданої дитині моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4633»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?