Судова практика: Медична недбалість

«Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК у діях лікаря-невропатолога, які спричинили смерть пацієнта унаслідок гнійно-фіброзної пневмонії Дії лікаря-невропатолога, який під час стаціонарного лікування неврологічного захворювання пацієнтки, не надав належної уваги щоденним скаргам останньої на кашель та хрипи, не оцінив результати аналізів потерпілої, не провів необхідні клінічні обстеження та не залучив лікаря-пульмонолога, виписавши потерпілу з лікарні, що призвело до несвоєчасного виявлення симптомів двосторонньої гнійно-фіброзної пневмонії та спричинило тяжкі наслідки для потерпілої у вигляді її смерті, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14215»

«Специфіка тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг У справах щодо відшкодування шкоди, завданої здоров’ю внаслідок неналежного надання медичних послуг, від пацієнта не може вимагатися точне володіння медичними знаннями та детальне обґрунтування обставин порушення. Пацієнту достатньо вказати на порушення з боку медичного працівника, після чого тягар доказування покладається на медичну установу чи лікаря. Такий розподіл тягаря доказування спрямований на забезпечення процесуальної рівності сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7891»

«Щодо відповідальності медичного закладу за неналежне надання медичних послуг У спорах про відшкодування шкоди від неналежного надання медичної допомоги пацієнт доводить наявність шкоди та причинно-наслідковий зв’язок, тоді як медичний заклад повинен спростувати протиправність своїх дій та свою вину. Наявність експертного висновку про причинний зв’язок перекладає на заклад обов’язок його спростування або проведення додаткових експертиз, а вимога до пацієнта доводити вину конкретного лікаря порушує принцип справедливого розгляду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13117»

«Щодо можливості закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у якому потерпілий вказує на конкретних осіб, які вчинили кримінальне правопорушення Закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, у якому потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, на яких у передбачений КПК спосіб безпосередньо вказує органу досудового розслідування, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10178»

«Щодо можливості накладення арешту на медичну картку потерпілого, яка перебуває у володінні органу досудового розслідування Медична картка потерпілого, яка перебувала у володінні органу досудового розслідування, не є майном у розумінні ч. 1 ст. 170 КПК, а тому захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на майно в такому разі не підлягає застосуванню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12253»

«Щодо застосування правил обчислення строків досудового розслідування, встановлених Законом № 3509-ІХ Нові правила обчислення строків досудового розслідування, встановлені Законом № 3509-ІХ, застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до 01.01.2024. При вирішенні питання щодо дотримання строків досудового розслідування та їх продовження до моменту повідомлення особі про підозру застосовуються положення ч. 1 ст. 294 КПК, які передбачають можливість погодження відповідного клопотання слідчого прокурором, який здійснює процесуальне керівництво Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12046»

«Специфіка тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг У справах щодо відшкодування шкоди, завданої здоров’ю внаслідок неналежного надання медичних послуг, від пацієнта не може вимагатися точне володіння медичними знаннями та детальне обґрунтування обставин порушення. Пацієнту достатньо вказати на порушення з боку медичного працівника, після чого тягар доказування покладається на медичну установу чи лікаря. Такий розподіл тягаря доказування спрямований на забезпечення процесуальної рівності сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7891»

«Оплата медичних послуг гемодіалізу, які надавав заклад охорони здоров’я на виконання програми з надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю поза межами дії договорів про надання медичних послуг Держава та місцеві органи влади в особі уповноважених розпорядників бюджетних коштів зобов'язані оплачувати вартість лікування закладу охорони здоров’я, який надав, зокрема, медичні послуги з проведення гемодіалізу на виконання міської та обласної програм із надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю навіть за період поза межами дії договорів про надання цих медичних послуг Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6846»

«Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 «Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником» КК, визначається психічним ставленням до наслідків лише у формі необережності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5590»