Судова практика: Повернення дефектного авто

«Про вимоги до інформації, що стосується характеристик готелів, розміщених на території інших держав, яка надається туроператором споживачам туристичних послуг Відсутність загальноприйнятої системи класифікації готелів на міждержавному та міжнародному рівнях не звільняє туроператора (турагента) від обов`язку надавати споживачам відповідно до статті 19-1 Закону України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» інформацію про умови надання туристичних послуг за кордоном, зокрема, щодо характеристики готелів та інших засобів тимчасового розміщення, у тому числі місце їх розташування, категорію, строки і порядок оплати готельного обслуговування. Застосування в Україні до готелів, розміщених на території інших держав, лише класифікації «за зірками» є недостатнім. Для споживачів туристичних послуг туроператор (турагент) має надавати достовірну інформацію про категорії готелю, вказувати комплексний показник рівня комфорту готелю, який є зрозумілим та доступним для споживачів, що можуть отримувати туристичні послуги в Україні; надавати, зокрема, фото- та відеофіксації номерного фонду, облаштування території, текстовий опис готельних номерів, набір послуг, які можна отримати в готелі, інші загальні відомості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10660»

«Стягнення коштів (ч. 3 ст. 692 ЦК України) замість розірвання договору як належний спосіб захисту продавця частки в статутному капіталі, якщо її повернення є неможливим у зв’язку з накладенням у межах кримінального провадження арешту на товар Такий спосіб захисту як розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, що вже виконаний продавцем, який передав товар (частку), і частково виконаний покупцем, який прийняв товар (частку), не спрямований на відновлення порушеного майнового права продавця, якщо повернення товару відповідно до ч. 4 ст. 694 ЦК України є неможливим у зв’язку з накладенням у межах кримінального провадження арешту на товар, та, відповідно, вважається неналежним способом захисту. У цьому разі способом захисту, може бути позовна вимога про стягнення неотриманих коштів, тобто застосування встановленого ч. 3 ст. 692 ЦК України способу захисту, який поновить порушене право продавця за договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14368»