ПРАКТИКА ВЕРХОВНОГО СУДУ · ІПОТЕЧНЕ ПРАВО · ЗАХИСТ ВІД ВИСЕЛЕННЯ
Судова практика: Захист від виселення
Судове зупинення процедури примусового виселення з житла. Офіційні правові позиції Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Копіюйте реквізити та перевірені правові висновки для позовів, відзивів та апеляційних скарг.
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Осіян Олексій Миколайович
Правовий висновок:
«Щодо виселення мешканців з житлового приміщення (предмета іпотеки), якщо звернення стягнення на іпотечне майно здійснюється шляхом позасудового врегулювання на підставі договору
Загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення, передбачене частиною другою статті 109 ЖК УРСР, застосовується в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку. Якщо звернення стягнення на іпотечне майно здійснюється шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, виселення мешканців з відповідного об`єкта відбувається за умови дотримання процедури, передбаченої у частині другій статті 40 Закону України «Про іпотеку» та у частині третій статті 109 ЖК УРСР, в разі невиконання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5085»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Лідовець Руслан Анатолійович
Резолютивна частина: Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», задовольнити частково.
Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 26 вересня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 січня 2025 року в частині позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 26 вересня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 16 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Петрова Є. В.
Резолютивна частина: Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Лисенко Сергій Миколайович, задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року в цій частині залишити в силі, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про виселення ОСОБА_1 з квартири скасувати, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року в цій частині залишити в силі.
Постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 23 жо
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Гулько Борис Іванович
Правовий висновок:
«Щодо виселення мешканців з іпотечного житла
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, власник (іпотекодержатель) зобов'язаний надіслати мешканцям письмову вимогу про добровільне звільнення житла протягом одного місяця. Якщо мешканці відмовляються добровільно звільнити житло у встановлений строк, їх виселення допускається виключно на підставі рішення суду відповідно до статті 40 Закону України "Про іпотеку" та статті 109 Житлового кодексу України. Примусове виселення без відповідного судового рішення є незаконним.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12117»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Коротун Вадим Михайлович
Резолютивна частина: Клопотання ОСОБА_2 про звернення до Конституційного Суду України залишити без розгляду.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня
2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року в частині вирішення позовних вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , треті особи: Департамент адміністративних послуг
і дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Управління-служба
в справах дітей Соборної районної в місті Дніпрі ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом виселення з житла і зобов`язання вчинити певні діїзалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Дундар Ірина Олександрівна
Резолютивна частина: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», яка підписана представником Проценком Миколою Миколайовичем, задовольнити.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2023 року в частині зустрічного позову ОСОБА_1 скасувати.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2023 року в частині вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державний реєстратор Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Лесько Олександр Васильович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська Анастасія Вікторівна, про визнання іпотеки такою, що припинена, скасування рішення про державну реєстрацію прав, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно та додаткове рішення Самарського районного суду м. Д
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Ігнатенко Вадим Миколайович
Резолютивна частина: Касаційну скаргу департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року скасувати
в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору, скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та про державну реєстрацію обтяження нежитлового підвального приміщення, витребування майна та виселення, а рішення Приморського районного суду міста Одеси від 31 січня 2019 року в цій частині залишити в силі.
Постанову Одеського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в частині вирішення позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове підвальне приміщення змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь департаменту комунальної власності Одеської міської ради 5 512 (п`ять тисяч п`ятсот дванадцять) гривень судових витрат, понесених на сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Стягнут
Велика Палата Верховного Суду·Суддя-доповідач: Ткачука О. С.
Правовий висновок:
«Виселення з житлового приміщення, на яке звертається стягнення
Якщо іпотечне майно було набуте не за кредитні кошти, на нього звертається стягнення в позасудовому порядку та якщо мешканці відмовляються добровільно звільняти житлове приміщення, то виселення цих осіб повинне відбуватися на підставі рішення суду в порядку статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частин першої – третьої статті 109 ЖК УРСР, тобто з наданням іншого постійного житлового приміщення.
Вселення та реєстрація місця проживання особи в житловому приміщенні, що є предметом іпотеки, після укладення договору іпотеки без дозволу іпотекодержателя всупереч вимогам такого договору та прямій забороні, передбаченій Законом України «Про іпотеку», свідчить про уникнення іпотекодавцем звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому може бути підставою для виселення такої особи із житла та скасування реєстрації її місця проживання
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9717»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Погрібний Сергій Олексійович
Резолютивна частина: Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про виселення задовольнити.
Виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає у квартирі
АДРЕСА_1 (предмет іпотеки).
Зупинити виконання постанови Верховного Суду у частині виселення ОСОБА_1 із житлового приміщення на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати, понесені ним під час розгляду справи у суді першої інстанції, у розмірі 243, 60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерц
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Гулейков Ігор Юрійович
Резолютивна частина: Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 02 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 травня 2021 року скасувати,ухвалити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Соборна районна у м. Дніпрі рада, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ), загальною площею 40,0 кв. м, житловою площею 19,9 кв. м, яка складається з: 1 - коридор, 5 - санвузол, 2, 3 - житлова кімната, 4 - кухня, літ. «І» - балкон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та належить ОСОБА_1 і ОСОБА_6 в рівних частках в рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 2
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Фаловська Ірина Миколаївна
Резолютивна частина: Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Киченок Андрій Сергійович, задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2021 рокускасувати в частині вирішення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , про виселення та ухвалити
в цій частині нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , про виселення.
Постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року
в частині вирішення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах та в частині зупинення виконання рішення залишити без змін.
Стягнути з Т
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Висоцької В. С.
Правовий висновок:
«Щодо можливості виселення з іпотечного житла, якщо за кредитні кошти було набуто частку в праві спільної часткової власності, а не житлове приміщення
Аналіз глави 26 ЦК України дозволяє зробити висновок, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не є конкретною часткою майна. Тобто, частка в праві спільної часткової власності та жиле приміщення є окремим об`єктом цивільних прав. Тлумачення частини другої статті 109 ЖК УРСР, з урахуванням змісту статті 379, глави 26 ЦК України свідчить, що виселення без надання іншого житлового приміщення відбувається у тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти. У разі, якщо за кредитні кошти було набуто інший об`єкт цивільних прав (частку в праві спільної часткової власності), а не житлове приміщення, що передано в іпотеку, то виселення без одночасного надання іншого постійного житлого приміщення не допускається.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4398
Щодо можливості виселення без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення, якщо предмет іпотеки було придбано лише частково за кредитні кошти
У разі купівлі предмета іпотеки частково за власні і частково за кредитні кошти виселення з такого предмета іпотеки без одночасного надання іншого постійного жилого приміщення не допускається.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5084»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Ступак Ольга В`ячеславівна
Правовий висновок:
«Можливість виселення з житла - предмета іпотеки
Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновки Верховного Суду України щодо виселення з предмета іпотеки, визначивши, що при вирішенні спорів за вимогами нового власника житла про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення колишнього власника житла, яке було предметом іпотеки, судам слід застосовувати положення статті 40 Закону України від 5 червня № 898-IV «Про іпотеку» та статті 109 Житлового кодексу УРСР.
При виселенні іпотекодавця з предмету іпотеки суд повинен визначити чи кредит брався для купівлі предмету іпотеки. Якщо кредит брався для купівлі іпотеки, то суд може виселити колишнього власника без надання іншого житлового приміщення. Якщо кредит брався для інших цілей, а не для купівлі предмету іпотеки, то колишнього власника можна виселити лише у інше житлове приміщення
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/76»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Краснощоков Євгеній Віталійович
Правовий висновок:
«Щодо виселення мешканців з житлового приміщення (предмета іпотеки), якщо звернення стягнення на іпотечне майно здійснюється шляхом позасудового врегулювання на підставі договору
Загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення, передбачене частиною другою статті 109 ЖК УРСР, застосовується в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку. Якщо звернення стягнення на іпотечне майно здійснюється шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, виселення мешканців з відповідного об`єкта відбувається за умови дотримання процедури, передбаченої у частині другій статті 40 Закону України «Про іпотеку» та у частині третій статті 109 ЖК УРСР, в разі невиконання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5085»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Ступак Ольга В`ячеславівна
Правовий висновок:
«Відсутність обов’язку іпотекодержателя щодо направлення досудової вимоги про добровільне виселення, якщо звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось (відбувається) у судовому порядку
Вимога частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення іпотекодержателем на адресу осіб, які проживають в іпотечному майні, письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки і не застосовується у випадку, коли звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось (відбувається) за рішенням суду. Ухвалення судом рішення про задоволення вимог іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки без винесення рішення про виселення мешканців не позбавляє іпотекодержателя права звернутися з позовом про виселення окремо. При цьому направлення досудової вимоги про добровільне виселення перед зверненням до суду з відповідним позовом законодавством не вимагається.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5082»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Кривцова Ганна Василівна
Правовий висновок:
«Правові наслідки спливу позовної давності щодо основної та додаткової вимог кредитора
Сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора щодо стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов’язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки згідно з абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку».
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Синельников Євген Володимирович
Правовий висновок:
«Щодо можливості виселення з іпотечного житла, якщо за кредитні кошти було набуто частку в праві спільної часткової власності, а не житлове приміщення
Аналіз глави 26 ЦК України дозволяє зробити висновок, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не є конкретною часткою майна. Тобто, частка в праві спільної часткової власності та жиле приміщення є окремим об`єктом цивільних прав. Тлумачення частини другої статті 109 ЖК УРСР, з урахуванням змісту статті 379, глави 26 ЦК України свідчить, що виселення без надання іншого житлового приміщення відбувається у тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти. У разі, якщо за кредитні кошти було набуто інший об`єкт цивільних прав (частку в праві спільної часткової власності), а не житлове приміщення, що передано в іпотеку, то виселення без одночасного надання іншого постійного житлого приміщення не допускається.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4398»
Велика Палата Верховного Суду·Суддя-доповідач: Гудими Д. А.
Правовий висновок:
«Порядок виселення з житлового приміщення – предмета іпотеки, якщо сторони договору іпотеки передбачили іпотечне застереження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання
У разі, якщо сторони договору іпотеки передбачили у ньому іпотечне застереження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі цього договору, виселення мешканців з відповідного об`єкта має відбуватися з дотриманням передбаченої у частині другій статті 40 Закону України «Про іпотеку» та у частині 3 статті 109 Житлового кодексу УРСР процедури (щодо направлення мешканцям житла письмової вимоги добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення). Її недотримання є підставою для відмови у позові про виселення мешканців житла, що є предметом іпотеки і на яке звертається стягнення, оскільки на момент звернення з таким позовом відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав іпотекодержателя чи нового власника стосовно предмета іпотеки.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5025»
Велика Палата Верховного Суду·Суддя-доповідач: Ситнік Олена Миколаївна
Правовий висновок:
«Можливість виселення з житла - предмета іпотеки
Велика Палата Верховного Суду підтвердила висновки Верховного Суду України щодо виселення з предмета іпотеки, визначивши, що при вирішенні спорів за вимогами нового власника житла про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення колишнього власника житла, яке було предметом іпотеки, судам слід застосовувати положення статті 40 Закону України від 5 червня № 898-IV «Про іпотеку» та статті 109 Житлового кодексу УРСР.
При виселенні іпотекодавця з предмету іпотеки суд повинен визначити чи кредит брався для купівлі предмету іпотеки. Якщо кредит брався для купівлі іпотеки, то суд може виселити колишнього власника без надання іншого житлового приміщення. Якщо кредит брався для інших цілей, а не для купівлі предмету іпотеки, то колишнього власника можна виселити лише у інше житлове приміщення
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/76»
Єдина практика Верховного Суду: офіційні правові висновки та стандарти ДСТУ
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
01
Врахування висновків Верховного Суду
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
02
Цитати за стандартами ДСТУ
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
03
Зв'язок із 50 калькуляторами
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Кваліфікована правова допомога
Потрібен адвокат для ведення вашої справи у суді?
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.
