Судова практика: Контракти спортсменів та тренерів

«Щодо юрисдикції спорів спортсмена-професіонала з футбольним клубом за наявності арбітражного застереження та провадження у справі про банкрутство Наявність арбітражного застереження у контракті спортсмена-професіонала сама по собі не позбавляє його права на судовий захист у трудовому спорі. Водночас у разі відкриття провадження у справі про банкрутство футбольного клубу спір про стягнення заборгованості з такого клубу підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15051»

«Щодо збереження середнього заробітку за тренером-викладачем як педагогічним працівником на час мобілізації Після внесення змін до частини третьої статті 119 КЗпП України, якими виключено гарантію збереження середнього заробітку за мобілізованими працівниками, за педагогічними працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації до 24 грудня 2023 року (дати набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3494-ІХ, яким аналогічні зміни внесено до частини другої статті 57 Закону України «Про освіту»), середній заробіток продовжував зберігатися на підставі частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» як спеціальної норми, оскільки КЗпП України не встановлює пріоритету його норм над нормами інших законів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14547»

«Про відсутність права на призначення надбавки до розміру пенсії за особливі заслуги у осіб, яким присвоєно спортивне звання «заслужений тренер України» За особливі заслуги перед Україною особам, зокрема відзначеним почесним званням України встановлюються пенсія за особливі заслуги перед Україною, як надбавка до пенсії. Ані стаття 10 Закону України «Про державні нагороди України», ані пункт 8 Положення про почесні звання України, затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001, не містять у своєму переліку почесних звань України такого звання як «заслужений тренер України». Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» не передбачено надання пенсії за особливі заслуги перед Україною особам, яким присвоєно спортивне звання «заслужений тренер України». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10671»

«Про непоширення компетенції державних судів на спір стосовно недійсності рішень органу управління Асоціації ветеранів футболу України Позов про визнання протиправним рішення органу управління Асоціації ветеранів футболу України не може бути розглянутийу державному суді в порядку будь-якої юрисдикції, оскільки відповідно до положень статуту Асоціації ветеранів футболу України останнє у вирішенні внутрішніх спорів (між членами та працівниками Асоціації ветеранів футболу України) керується положеннями свого статуту й положеннями, зокрема статуту Федерації футболу України (Української федерації футболу), згідно з яким усі внутрішні спори між Українською асоціацією футболу, її членами та іншими особами, які задіяні або працюють у футболі, вирішують органи здійснення футбольного правосуддя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11718»

«Про необов'язковість згоди ВРП на затримання судді та його особистий обшук, проведених одразу після отримання ним неправомірної вигоди Затримання судді та його особистий обшук, здійснений у відповідності до вимог кримінального процесуального закону відразу після виходу із приміщення спортивного клубу, де він одержав частину неправомірної вигоди, є законними і не потребують попередньої згоди Вищої ради правосуддя. Затримання особи під час злочину або відразу після його вчинення та її обшук без захисника не є порушенням прав затриманого та не тягне за собою недопустимість вилучених у неї доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10824»

«Припинення права кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом у разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України У разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1325 Перерахування стягувачеві вказаної у резолютивній частині судового рішення суми в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1326 Відповідальність боржника за період до прострочення і після прострочення виконання умов договору позики (кредиту) За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1328 Ненарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті Не можна нараховувати інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1329 Застосування положень частини першої статті 1048 ЦК України і частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, нарахованих банком після настання строку погашення кредиту за кредитним договором Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення виконання зобов’язання підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) згідно з умовами договору та частиною першою статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1734»

«Про заходи щодо дотримання рівня шуму відповідно до санітарних норм У разі здійснення підприємствами, установами, організаціями та громадянами, а також іншими особами діяльності або використання ними звуковідтворювального обладнання, наслідком чого є перевищення рівня шуму, встановленого санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях вони зобов’язані здійснювати заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами (у тому числі зобов’язані розробити проектну документацію та виконати заходи щодо зменшення впливу звукового навантаження на оточуюче середовище). Спортивне обладнання, яке використовується у діяльності спортивного клубу, є джерелом перевищення рівня шуму, встановленого санітарними нормами, відтак, на приміщення, в якому таке обладнання розміщено, поширюються вимоги щодо здійснення його власниками (орендарями) заходів з попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2986»