Судова практика: Арешт морських суден

«Арешт морського судна за морською вимогою іншого позивача як самостійна підстава для забезпечення, незалежна від попереднього арешту за вимогою іншої особи Накладення арешту на морське судно як захід забезпечення позову є правомірним, якщо це судно є єдиним активом боржника на території України, існує реальна загроза його вибуття з юрисдикції суду, а попередній арешт або застава були надані в іншій справі іншому позивачеві і не охоплюють заявлену морську вимогу. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна судно не заарештовують і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13932»

«Арешт морського судна за морською вимогою іншого позивача як самостійна підстава для забезпечення, незалежна від попереднього арешту за вимогою іншої особи Накладення арешту на морське судно як захід забезпечення позову є правомірним, якщо це судно є єдиним активом боржника на території України, існує реальна загроза його вибуття з юрисдикції суду, а попередній арешт або застава були надані в іншій справі іншому позивачеві і не охоплюють заявлену морську вимогу. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна судно не заарештовують і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13932 Відсутність підстав для накладення арешту на земельну ділянку у спорах щодо визнання бездіяльності протиправною та припинення прав користування ділянкою Такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на земельні ділянки, не узгоджується з предметом та підставами позову; позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною та припинення прав постійного користування земельною ділянкою не стосуються безпосередньо повернення чи витребування земельних ділянок на користь позивача, тобто не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на відповідні земельні ділянки; накладення арешту на земельні ділянки не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13968»

«Порядок подання заяви у вигляді арешту судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту (частина друга ст. 138 ГПК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13931 Щодо заміни арешту морського судна на інший спосіб забезпечення позову, а саме внесення коштів на депозитний рахунок Міжнародна конвенція з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна передбачає, що процесуальні норми, які стосуються арешту судна, визначаються правом Договірної Держави; згідно з вимогами ГПК України такий вид забезпечення позову, як внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у справах про стягнення грошової суми, можливий лише за зверненням відповідача (іншої особи), якого у спірних правовідносинах не було. Аналіз змісту ч. 4 ст. 143 ГПК України свідчить, що саме відповідач (інша особа) може звертатися до суду з клопотанням про зміну заходу забезпечення позову шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13933»

«Щодо заміни арешту морського судна на інший спосіб забезпечення позову, а саме внесення коштів на депозитний рахунок Міжнародна конвенція з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна передбачає, що процесуальні норми, які стосуються арешту судна, визначаються правом Договірної Держави; згідно з вимогами ГПК України такий вид забезпечення позову, як внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у справах про стягнення грошової суми, можливий лише за зверненням відповідача (іншої особи), якого у спірних правовідносинах не було. Аналіз змісту ч. 4 ст. 143 ГПК України свідчить, що саме відповідач (інша особа) може звертатися до суду з клопотанням про зміну заходу забезпечення позову шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13933»