Судова практика: Податковий аудит ФОП та ТОВ

«Про обов'язковість застосування РРО при реалізації годинників платниками єдиного податку Годинники, віднесені до Групи 91 «Годинники всіх видів та їх частини» (коди УКТ ЗЕД 9101–9107) згідно із Законом України «Про митний тариф України», є технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному обслуговуванню. Їх реалізація фізичними особами — підприємцями, які є платниками єдиного податку, вимагає обов’язкового використання реєстраторів розрахункових операцій, попри те, чи належать вони до категорії смартгодинників («розумних годинників»). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13166»

«Про перехід на загальну систему оподаткування після анулювання реєстрації платника єдиного податку За наслідками ухвалення рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, такий платник зобов’язаний з дати, визначеної в рішенні контролюючого органу (з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення), перейти на загальну систему оподаткування та вести бухгалтерський і податковий облік за правилами, встановленими для платників на загальній системі (зокрема, з урахуванням ПДВ, податку на прибуток, іншої звітності). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13165»

«Про відсутність обов'язку платника єдиного податку третьої групи нараховувати ПДВ при отриманні послуг від нерезидента Юридична особа — платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % (без реєстрації платником податку на додану вартість) не має обов'язку нараховувати, сплачувати або декларувати податок на додану вартість під час отримання послуг від нерезидента, навіть якщо місцем постачання таких послуг визначено митну територію України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12674»

«Про перехід на загальну систему оподаткування після анулювання реєстрації платника єдиного податку За наслідками ухвалення рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, такий платник зобов’язаний з дати, визначеної в рішенні контролюючого органу (з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення), перейти на загальну систему оподаткування та вести бухгалтерський і податковий облік за правилами, встановленими для платників на загальній системі (зокрема, з урахуванням ПДВ, податку на прибуток, іншої звітності). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13165»

«Про збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи в умовах форс-мажору Статус платника єдиного податку четвертої групи зберігається в разі дотримання усіх необхідних процедур і наявності належних підтверджень форс-мажору. Отримавши податкову звітність із додатками, що підтверджують наявність форс-мажору, контрольний орган зобов’язаний встановити причиново-наслідковий зв’язок між цими обставинами та неможливістю дотримання критерію щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва. Відмова в прийнятті звітності та анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи без врахування наданих доказів є порушенням принципів добросовісності, пропорційності та вимог податкового законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12673»

«Про відмову в реєстрації платником єдиного податку через податковий борг Наявність податкового боргу у суб'єкта господарювання на момент подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування є самостійною та достатньою підставою для відмови в реєстрації його як платника єдиного податку. Форма документа, яким оформлено таку відмову, не впливає на його юридичну силу як індивідуального адміністративного акта, за умови дотримання змістовних вимог щодо обґрунтування та мотивування відповідно до п. 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12745»

«Про повноваження органів військової адміністрації при наданні податкових пільг та компенсацій Орган військової адміністрації зобов'язаний ухвалити рішення про надання податкової пільги на підставі об’єктивних критеріїв, таких як статус території, без необхідності попереднього обстеження земельних ділянок або внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру. Відсутність такого обстеження не є підставою для відмови в наданні податкової пільги, оскільки статус потенційно забрудненої земельної ділянки може бути встановлений на підставі рішення уповноваженого органу, що є достатнім для реалізації податкових пільг. Орган влади не має дискреційних повноважень щодо відмови або затримки в наданні податкової пільги у разі наявності об'єктивних підстав, визначених законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12720»

«Про особливості оподаткування доходів платників єдиного податку у період воєнного стану та обмеження щодо анулювання реєстрації за наслідками камеральної перевірки Доходи, отримані платником податків під час дії спеціального режиму оподаткування за ставкою 2% у період воєнного стану, не враховуються при визначенні граничного обсягу доходу для відповідної групи платників єдиного податку після повернення до звичайного режиму, якщо перехід відбувся до набрання чинності відповідними законодавчими обмеженнями. При неоднозначному тлумаченні норм податкового законодавства рішення приймається на користь платника податків. Камеральна перевірка, яка проводиться виключно на підставі даних податкової звітності та не дозволяє визначити помісячний обсяг доходу платника, не може бути правовою підставою для анулювання реєстрації фізичної особи-підприємця як платника єдиного податку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12981»

«Вимоги до процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку Анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе лише за умови проведення належної перевірки, результатами якої встановлено порушення, що перешкоджають перебуванню платника на спрощеній системі оподаткування. Акт перевірки має містити чіткі та обґрунтовані висновки, що підтверджують факт порушення, а також мати достатні доказові матеріали, щоб бути підставою для ухвалення рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку. Результати такої перевірки не мають правових наслідків у разі недотримання вимог до процедури перевірки й оформлення акта. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13775»

«Відповідальність платника податків за вчинення допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору За вчинення правопорушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку першої – третьої груп, несуть відповідальність у вигляді попередження (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України). Водночас для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, за вчинення такого правопорушення законом передбачена санкція у вигляді штрафу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10980»

«Застосування штрафних санкцій у сфері РРО Стаття 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» регламентує застосування фінансової санкції до суб'єктів господарювання, які реалізують товари без їхнього обліку в установленому порядку, і визначає розмір цієї санкції на основі подвійної вартості необлікованих товарів, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідальність за таке порушення настає за сукупністю одночасно двох умов: 1) незабезпечення обліку товарних запасів; 2)  реалізація товарів. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11098»

«Граничнодопустимий вік дитини, на яку призначається допомога фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку У пункті 6 Порядку виплати допомоги на дітей фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 329 визначено, що допомога на дітей призначається на період карантину на кожну дитину до досягнення нею 10-річного віку (включно). Зважаючи на конструкцію норми пункту 6 Порядку №329 є очевидним, що законодавець обмежив право на виплату допомоги досягненням дитиною 10-го віку, включно із днем народження, коли дитині виповнилось 10 років. У свою чергу право на отримання допомоги на дітей припиняється з моменту досягнення дитиною десятирічного віку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6541»

«Обрахування обсягу доходу платника податків, що перебуває на спрощені системі оподаткування у випадку здійснення ним діяльності за договором комісії Якщо підприємець як платник єдиного податку здійснює свою діяльність як комісіонер, що вчиняє за дорученням і коштом комітента правочин з придбання товару, то обсяг доходу цього підприємця складається лише з сум винагороди, яка за період, що перевірявся, не перевищила розмір, визначений пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6471»

«Наслідки скасування рішення про анулювання платника ПДВ У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: 1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється; 2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ; 3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації (за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу) відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання – підпункту «в» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПК України; 4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації – даті та причині анулювання повторної реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3697»

«Особливості анулювання реєстрації платника єдиного податку Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована виключенням з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише в установлених законом випадках. Способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку виключенням з реєстру платників цього податку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3655»

«Умови реєстрації платником податків, нарахування, утримання та сплати податкових зобов'язань з ПДВ З моменту перевищення платником єдиного податку граничного обсягу виручки, тобто порушення умови для перебування на спрощеній системі оподаткування, у разі допущення такою особою перевищення обсягу операцій з поставки товарів (послуг) сукупно на суму 300 тис. грн (без урахування ПДВ) в останньої виникає обов'язок зареєструватися платником, нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) податок до бюджету. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3296»

«Виникнення обов'язку платника податків, що перейшов зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів платником ПДВ, а також сплати і подання звітності з відповідного податку В особи, що перейшла зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів, обов’язок зареєструватися платником податку на додану вартість, а також сплатити цей податок і подавати звітність виникає, якщо загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування податку на додану вартість). Обрахунок загальної суми розпочинається з часу переходу на загальну систему оподаткування. Для визначення наявності обов’язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість та подання звітності не враховуються суми, отримані від здійснення операцій на спрощеній системі оподаткування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6426»