Судова практика: Спори з суб'єктами владних повноважень

«Про надсилання копії апеляційної скарги учаснику справи, що перебуває на тимчасово окупованій території Cуд наділений ширшими повноваженнями, ніж, зокрема, сторона відповідача (у тому числі суб'єкт владних повноважень) щодо повідомлення іншого учасника справи про подання до суду апеляційної скарги, зокрема, щодо учасників процесу, місце проживання (перебування) яких знаходиться на тимчасово окупованій території чи у зоні ведення бойових дій. Ненадання відповідачем (суб'єктом владних повноважень) доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу копії апеляційної скарги та доданих до неї документів, у спірних правовідносинах, за наявної можливості у суду застосовувати, визначені процесуальним законом засоби комунікації, не може позбавляти права відповідача на подання апеляційної скарги та обмежувати, у цьому випадку, його право на звернення до суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12532»

«Юрисдикція спору щодо призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю застрахованої особи від професійного захворювання Спір особи, яка має право на страхові виплати у зв'язку зі смертю застрахованої особи від професійного захворювання, з органом Пенсійного фонду України як правонаступником Фонду соціального страхування щодо призначення таких виплат за статтею 42 Закону № 1105-XIV є спором із суб'єктом владних повноважень і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, незалежно від обраного позивачем формулювання вимог як стягнення заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14551»

«Про відповідність використання судом вищої інстанції права на постановлення окремої ухвали положенням процесуального закону Окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів. При цьому, такі порушення мають негативно впливати на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи в публічно-правових відносинах. Окрема ухвала, зокрема, може бути постановлена відповідним судом за наслідками розгляду справи, апеляційної чи касаційної скарги в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права. Водночас, постановлення окремої ухвали у порядку нагляду за діяльністю суду нижчої інстанції окремо від процесу розгляду справи, суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України та процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8775 Про межі повноважень голови суду щодо процесуальної діяльності судді Голова місцевого суду не є суб'єктом владних повноважень, якому відповідно до частини першої статті 249 КАС України може бути направлено окрему ухвалу, оскільки він не наділений повноваженнями усунути порушення, якого, припустився суддя при ухваленні судового рішення. Покладення на голову суду обов'язку реагувати на процесуальну діяльність судді набуває ознак нагляду за здійсненням правосуддя та не відповідає принципу незалежності суддів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14397»

«Про відсутність дискреції у суб’єкта владних повноважень при визначенні базового місяця для індексації грошових доходів Стосовно дискреційних повноважень, Суд зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8327»

«Про належність до адміністративної юрисдикції спору щодо оскарження розпорядження НКРЕКП, яким ліцензіата зобов’язано ініціювати розірвання договорів з фізичною особою Спір щодо оскарження розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про усунення порушень ліцензіатом, прийнятого у межах реалізації контрольних повноважень та обов’язкового до виконання суб’єктом господарювання, належить до адміністративної юрисдикції, оскільки предметом спору є перевірка законності адміністративного акта суб’єкта владних повноважень. У разі, коли таке розпорядження містить вимогу ініціювати розірвання договорів з фізичною особою та безпосередньо впливає або може вплинути на її права чи законні інтереси, така особа не може бути позбавлена права на звернення до адміністративного суду лише з тієї підстави, що акт адресований ліцензіату. Те, що наслідком виконання оскаржуваного розпорядження може бути розірвання цивільно-правових договорів, не змінює публічно-правового характеру самого спору, оскільки особа оскаржує адміністративний акт, а не договірні зобов`язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13989»

«Процесуальне правонаступництво контролюючого органу Коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб'єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення як юридичної особи суб'єкта владних повноважень, що вибув з публічних правовідносин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3690»

«Про неможливість реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації за наявності судових заборон щодо забудови земельної ділянки Наявність встановлених ухвалою суду про забезпечення позову арешту земельної ділянки та заборони на вчинення дій, пов'язаних із її забудовою, унеможливлює прийняття та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Це зумовлено тим, що така реєстрація є завершальним етапом будівництва та передумовою для подальшої державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомості. Отже, вчинення відповідних реєстраційних дій за наявності зазначених обмежень суперечило б встановленим судом заборонам. Дії суб'єкта владних повноважень щодо реєстрації такої декларації за цих умов свідчили б про ігнорування обов'язкового до виконання судового рішення, що є неприпустимим в силу положень Конституції та законів України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13954»

«Про належний розгляд заперечення до акта ревізії органом контролю У разі незгоди із актом ревізії об'єкт контролю надає органу контролю заперечення (зауваження), які мають бути проаналізовані органом державного фінансового контролю. При цьому Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, надано право органу контролю для уточнення фактів, викладених у запереченнях, шляхом додаткового витребування у об'єкта контролю необхідних документів та пояснень. Приписи цього Порядку не обмежують право об'єкта контролю подавати додаткові документи разом із запереченнями. На стадії подання заперечень/зауважень у об'єкта контролю наявна можливість спростувати висновки акта ревізії. Орган контролю зобов'язаний проаналізувати надані об'єктом контролю заперечення та документи надані до таких заперечень. Ігнорування органом державного фінансового контролю додатків до заперечень може свідчити про неповний та формальний розгляд заперечень, що може кваліфікуватися як порушення суб'єктом владних повноважень обов'язку діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13936»

«Юрисдикція спору про визнання права на одноразову грошову допомогу членам сімей загиблих військовослужбовців Вимога про визнання права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», призначення та виплата якої здійснюється суб'єктом владних повноважень, є спором у сфері публічно-правових відносин і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14663»

«Про розподіл судових витрат на правничу допомогу Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб’єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2945»

«Про неможливість оскарження акта опису майна в податкову заставу Акт опису майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі. У спірній ситуації належним способом захисту може бути визначено зобов'язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна в податкову заставу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13168»

«Про неможливість внесення змін до Державного земельного кадастру у зв'язку з скасуванням судом рішення на підставі якого відповідна інформація була внесена Закон України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, не передбачають такої підстави для внесення змін до Державного земельного кадастру як скасування судом рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого відповідна інформація була внесена. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13590»

«Про немайновий характер позовних вимог у разі оскарження відмови суб’єкта владних повноважень у призначенні одноразової грошової допомоги Позовні вимоги про визнання протиправним, скасування рішення про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, а також зобов`язання суб`єкта владних повноважень (наприклад, Міністерства оборони України) прийняти рішення про нарахування та виплату такої допомоги є вимогою немайнового характеру. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13390»

«Про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі Судове рішення, яким вирішується питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, має містити обґрунтовані мотиви стосовно наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом відповідного рішення з оцінкою вже наявних доказів і обставини справи. При цьому посилання на існування іншої справи, загальні висновки та припущення про те, що обставини, які будуть установлені, можуть бути суттєвими під час розгляду справи, провадження в якій зупиняється, не є достатніми та належними умовами для зупинення провадженні у справі. Зупиняючи провадження у справі, суд повинен встановити, що виконання завдання адміністративного судочинства (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень) у конкретній справі потребує часткового відступу від принципу розумності строків розгляду справи судом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5917 Про перевірку законності рішень суб’єкта владних повноважень в адміністративному провадженні на предмет дотримання процедури їхнього прийняття За нормами КАС України предметом перевірки судами в адміністративних спорах є насамперед дотримання субєктом владних повноважень процедури прийняття адміністративного акту і вжиття, відповідно, правових наслідків у разі недотримання таких вимог. Водночас вилучення зброї, в якості доказу, під час розслідування кримінальної справи жодним чином не впливає на вирішення такого спору, з огляду на те, що зазначена процесуальна дія регулюється нормами КПК України та перебуває поза межами правового регулювання КАС України, а вилучення обєкта винагороди, як речового доказу, у кримінальному провадженні не впливає на перевірку законності рішень субєкта владних повноважень в адміністративному провадженні на предмет дотримання процедури їхнього прийняття. Ураховуючи те, що вилучення зброї, в якості доказу, у межах кримінальної справи, має автономний правовий режим, який не спростовує та не змінює обов’язку суду в адміністративному процесі встановити виключно наявність чи відсутність порушень процедурної складової (formalities) при прийнятті оскаржуваного адміністративного акта, то апеляційне провадження у цій справі зупиненню не підлягало. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13340»

«Про реалізацію права учасника адміністративного провадження бути заслуханим Право учасника адміністративного провадження бути заслуханим реалізується ним шляхом подання до адміністративного органу своїх пояснень та/або заперечень у спосіб, передбачений Законом України «Про адміністративну процедуру» для подання заяви. Таке право спрямоване на те, щоб особа, щодо якої адміністративний орган збираються прийняти рішення, мала можливість підтвердити свій інтерес та оскаржити фактичні обставини, встановлені суб’єктом владних повноважень, або запропонувати альтернативні, менш обтяжливі способи досягнення цілей суб’єкта владних повноважень. Проте процедурне право на участь у адміністративному провадженні не є безумовним, оскільки не може бути використано для захисту позиції особи, яка прямо суперечить закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13356 Про повідомлення невизначеного кола осіб, які потенційно можуть бути заінтересованими у справі, про адміністративне провадження Адміністративний орган не може бути зобов`язаний встановлювати особу, яка вчинила правопорушення, якщо така особа свідомо уникає ідентифікації шляхом ненадання відповідних документів або неоформлення передбачених законом дозвільних документів. У такому випадку публікація повідомлення про адміністративне провадження на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування є єдиним доступним та законним способом повідомлення невизначеного кола осіб, які потенційно можуть бути заінтересованими у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13357»

«Зупинення дії закону про індексацію як підстава для відсутності обов'язку виплати індексації грошового забезпечення Якщо дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на відповідний бюджетний період (зокрема у 2023 році), у суб'єкта владних повноважень (військової частини) відсутній обов'язок нараховувати та виплачувати індексацію-різницю грошового забезпечення військовослужбовця за цей період. Невиплата такої індексації в цей час не утворює протиправної бездіяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14665»

«Про межі призначення судової експертизи в адміністративних справах про оскарження владних рішень Призначення судової експертизи в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень допустиме лише тоді, коли без спеціальних знань неможливо встановити фактичні обставини, що мають значення для справи. Якщо спір зводиться лише до правових питань, зокрема до перевірки рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України (чи прийняті / вчинені вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення / вчинення дії; добросовісно, розсудливо, пропорційно тощо), то встановлення відповідності або невідповідності цим критеріям є суто правовою оцінкою, яка належить до виключної компетенції суду і не потребує спеціальних знань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13436»

«Бенефіціарний власник доходу нерезидента. Обов’язок доказування статусу бенефіціарного власника Бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу нерезидента є особа, яка має право на отримання такого доходу та визначає його подальшу економічну долю, не пов’язана договірними або юридичними зобов’язаннями щодо перерахування доходу (його більшої частини) іншій особі. Наявність корпоративної структури групи компаній, пов’язаності осіб чи спільних бенефіціарів не спростовує статус бенефіціарного власника. Обов’язок доказування відсутності такого статусу покладається на контрольний орган як на суб’єкта владних повноважень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13124»

«Про неможливість оскарження акта опису майна в податкову заставу Акт опису майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача. Отже, такий акт не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства та оскарження такого акту не підпадає під судову юрисдикцію взагалі. У спірній ситуації належним способом захисту може бути визначено зобов'язання контролюючого органу виключити з державного реєстру відповідний запис щодо встановлення обтяження згідно з актом опису майна в податкову заставу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13168»

«Оскарження повідомлення НАЗК щодо необхідності подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Повідомлення НАЗК щодо необхідності подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та порядку її подання не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України та має виключно інформаційний характер, а тому не підлягає оскарженню в судовому порядку. Надалі на його підставі можуть прийматися відповідні рішення уповноваженими органами, а тому його оцінка, як і оцінка дій службових осіб уповноваженого органу щодо його складання, може бути надана судом під час вирішення спору щодо оскарження рішення, прийнятого з його урахуванням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9817»