Судова практика: Кадровий аудит підприємства

«Невиконання лікарем плану надходжень від платних медичних послуг як підстава для дисциплінарної відповідальності Невиконання лікарем затвердженого плану надходжень від надання платних медичних послуг може бути підставою для дисциплінарної відповідальності за умови, що обов'язок щодо виконання такого плану передбачено відповідними положеннями та посадовою інструкцією, з якими працівника ознайомлено, а роботодавець довів наявність винного невиконання трудових обов'язків та дотримання порядку застосування дисциплінарного стягнення, визначеного статтями 147–149 КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15752»

«Про правову кваліфікацію поведінки посадової особи місцевого самоврядування під час виконання службових обов’язків Використання посадовою особою місцевого самоврядування нецензурної лексики під час виконання службових обов’язків у спілкуванні з колегами не відповідає вимогам професійної етики та може становити порушення трудової дисципліни. Для правової кваліфікації такої поведінки визначальним є встановлення її характеру, обставин вчинення, службового контексту та зв'язку з виконанням посадових обов'язків. При цьому оцінка відповідних дій не зводиться виключно до визначення конкретного місця, де відбувалися події, чи дослівного відтворення кожного висловлювання, а має ґрунтуватися на з`ясуванні суті поведінки та її відповідності встановленим вимогам службової етики. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15686 Про рекомендаційний характер висновків комісії щодо виду дисциплінарного стягнення Рекомендація службової комісії, яка проводила службове розслідування, щодо виду дисциплінарного стягнення не є тотожною остаточному рішенню уповноваженого суб`єкта про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Повноваження обрати вид дисциплінарного стягнення належить органу або посадовій особі, уповноваженим застосовувати таке стягнення. Отже, неврахування рекомендації комісії не свідчить про протиправність рішення роботодавця лише з огляду на розбіжність між запропонованим і застосованим заходами дисциплінарного впливу, якщо відповідний вибір здійснено в межах та на підставі закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15746»

«Про необхідність конкретизації підстав для звільнення поліцейського Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15580»

«Щодо звільнення за прогул після скасування роботодавцем режиму надомної роботи Якщо умовами трудового договору про надомну роботу передбачено можливість одностороннього скасування роботодавцем такого режиму і працівника було належним чином повідомлено про скасування надомного режиму та необхідність виконання завдань за основним місцем роботи, відсутність працівника на робочому місці після такого скасування утворює склад дисциплінарного проступку у вигляді прогулу за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Неодержання роботодавцем письмових пояснень від працівника не є самостійною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджено належними доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15628»

«Щодо особливостей звільнення працівника у зв’язку з втратою довір’я та обов’язкової перевірки судом строків звернення у трудових спорах Звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з втратою довір’я не є заходом дисциплінарного стягнення, тому на ці випадки не поширюються вимоги статті 149 КЗпП України щодо обов’язкового витребування письмових пояснень. Для обґрунтованості такого звільнення роботодавець має належним чином довести факт вчинення матеріально відповідальним працівником винних дій (умисних чи необережних), які об'єктивно викликають недовіру та створюють загрозу збереженню цінностей. Крім того, суди зобов'язані самостійно перевіряти дотримання позивачем встановлених законом строків звернення до суду за вирішенням трудового спору, незалежно від наявності відповідної заяви відповідача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15140»

«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни. Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8189»

«Невідібрання письмових пояснень перед звільненням за систематичне порушення трудової дисципліни не є підставою для визнання наказу про звільнення незаконним При доведеності роботодавцем факту порушення працівником трудової дисципліни невідібрання у працівника письмових пояснень перед звільненням на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, хоча і є порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 149 КЗпП України, саме по собі не може бути підставою для визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14269»

«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни. Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8189 Про недоцільність ототожнення певних самостійних підстав звільнення зі служби служби в поліції з підставами притягнення до дисциплінарної відповідальності Такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження. Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9393»

«Про звільнення зі служби як крайній захід дисциплінарного впливу Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13653»

«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - «Дисциплінарний статут») передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут. При цьому Дисциплінарний статут, який є застосовним до спірних правовідносин, пов`язує відлік строку звернення до суду задля оскарження наказу про своє звільнення не із днем отримання примірника такого наказу, а із днем ознайомлення із ним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10074»

«Про забезпечення права державного службовця на пояснення у разі дисциплінарного провадження щодо нього Дисциплінарна комісія зобов`язана надати державному службовцю можливість надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Недотримання указаного обовязку дисциплінарною комісією є істотним порушенням процедури здійснення дисциплінарного провадження та достатньою підставою для визнання протиправним дисциплінарного стягнення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13450»

«Щодо ознак, які дозволяють відмежувати зловживання службовим становищем від інших порушень, допущених при виконанні повноважень Наявність у службової особи мети отримати неправомірну вигоду та/або її зацікавленість в отриманні такої вигоди іншою особою є ознакою, яка дозволяє відмежувати зловживання службовим становищем від інших порушень, допущених при виконанні повноважень, і яка запобігає можливості притягнення до кримінальної відповідальності лише за прийняття рішення або вчинення дій, правомірність яких може бути поставлено під сумнів або навіть скасовано в ході подальших юридичних процедур Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10565 Критерії кваліфікації зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) при непритягнені суб'єктів господарювання до відповідальності за порушення трудового законодавства Для складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, визначальним є умисне використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби. Якщо внаслідок такого зловживання інша фізична чи юридична особа безпідставно отримує матеріальні або нематеріальні вигоди, за наявності інших обов'язкових ознак це утворює склад злочину. Під час оцінки правомірності рішень службової особи про незастосування заходів відповідальності за порушення законодавства про працю суд має виходити з того, що використання найманої праці допускається лише за належного оформлення трудових відносин. Укладення цивільно-правових договорів для приховування фактичних трудових відносин є порушенням трудового законодавства та відповідно до ст. 265 КЗпП є підставою для застосування передбачених законом санкцій. Виконання суб'єктом господарювання припису про усунення порушень підтверджує факт визнання такого порушення і підлягає врахуванню під час оцінки законності рішень службової особи щодо відмови у притягненні порушника до відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14830»

«Щодо відліку строку для звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП Право роботодавця на звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України виникає з моменту набрання законної сили постанови органу, уповноваженого накладати адміністративне стягнення. Місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення обчислюється з цього моменту, а не з дня вчинення проступку, що відповідає принципу невинуватості працівника до набрання законної сили постанови Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13112»

«Про недоцільність ототожнення певних самостійних підстав звільнення зі служби служби в поліції з підставами притягнення до дисциплінарної відповідальності Такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності. Звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження. Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9393»

«Про дискрецію суду щодо розгляду справ, у яких предметом спору є скасування рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного провадження В межах розгляду судової справи суд може надати правову оцінку рішенню Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок прокурора на предмет їх достатності. Верховний Суд наголошує, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин та наведених висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідним дисциплінарним органом усіх фактів та обставин, які ним з`ясовувались щодо діянь особи у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, суворості обраного дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їх достатності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11306 Про розмежування повноважень Вищої ради правосуддя та Кадрової комісії Офісу Генерального прокурора у питаннях визначення несумісності посади прокурора Відповідно до пункту 2 частини першої статті 131 Конституції України, пункту 2 частини першої статті 3 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» розгляд питання та ухвалення рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності належить Вищий раді правосуддя, яка наділена виключними повноваженнями щодо оцінки обставин порушення прокурором вимог щодо несумісності, а Кадрова комісія Офісу Генерального прокурора не може перебирати на себе конституційні повноваження Вищої ради правосуддя і надавати оцінку таким обставинам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12668»

«Щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності за триваючі порушення трудових обов'язків При триваючих порушеннях трудової дисципліни, які характеризуються безперервністю вчинення протягом певного часу, днем виявлення проступку, з якого обчислюється місячний строк для накладення дисциплінарного стягнення, вважається день складання акту чи довідки за результатами перевірки, якими такі порушення остаточно зафіксовані. Шестимісячний строк для накладення дисциплінарного стягнення при триваючих порушеннях не спливає, доки такі порушення не будуть виявлені Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12834»