Судова практика: Визначення часток у спадщині

«Щодо реалізації спадкових прав за відсутності можливості отримання нотаріусом відомостей від держави-агресора Неможливість отримання нотаріусом від держави-агресора відомостей, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, внаслідок збройної агресії та припинення дії міжнародних договорів про правову допомогу не може породжувати правову невизначеність щодо спадкового майна та перешкоджати реалізації прав спадкоємця за заповітом, який своєчасно прийняв спадщину й має оригінали заповіту та правовстановлюючих документів, якщо заповіт є правомірним, а інші особи не заявили прав на це майно Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15674»

«Незнання спадкоємцем про існування заповіту як підстава для визнання угоди про розподіл спадкового майна недійсною за статтею 229 ЦК України Необізнаність спадкоємця про існування заповіту на його користь на момент отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та укладення угоди про добровільний розподіл спадкового майна з іншим спадкоємцем не є помилкою щодо обставин, які мають істотне значення у розумінні статті 229 ЦК України, і не може бути підставою для визнання такої угоди недійсною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14463»

«Щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого спадкоємцю наступної черги, за наявності спадкоємця попередньої черги Видача свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцю другої черги за наявності спадкоємця першої черги, який не усунутий від права на спадкування, не відмовився від прийняття спадщини та якому судом продовжено строк для подання заяви про прийняття спадщини, порушує правила черговості спадкування та є підставою для визнання такого свідоцтва недійсним відповідно до статті 1301 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14263»

«Про неможливості успадкування майна, право власності на яке не належало спадкодавцю Спадкодавець, чиє право власності на приватизоване житло було скасоване судовим рішенням, не має права розпоряджатися цим майном, зокрема шляхом складання заповіту. У такому разі свідоцтво про право на спадщину за заповітом є недійсним, а майно, набуте спадкоємцем безвідплатно, підлягає витребуванню на користь законного власника (територіальної громади) незалежно від добросовісності набувача Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13852»

«Щодо початку перебігу позовної давності за позовами про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину Трирічний строк позовної давності за позовом спадкоємця про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним обчислюється з моменту видачі нотаріусом свідоцтва або з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13471»

«Щодо спадкування об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано за спадкодавцем Об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який належним чином зареєстровано за спадкодавцем на підставі свідоцтва про право на спадщину, що не визнане недійсним, входить до складу спадщини та підлягає спадкуванню. Нотаріус не має підстав для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на такий об'єкт з посиланням на відсутність документів про введення його в експлуатацію. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14139»

«Свідоцтво про право на спадщину як достатня підстава для заміни стягувача у виконавчому провадженні Свідоцтво про право на спадщину підтверджує прийняття спадщини та є достатньою підставою для заміни стягувача його спадкоємцем у виконавчому провадженні; у такому випадку додаткова оцінка способів прийняття спадщини за статтями 1268, 1269 ЦК України не вимагається Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13264»

«Про неможливість застосування норм про нікчемність до правочинів, укладених за ЦК УРСР 1963 року Норми чинного ЦК України щодо нікчемності правочинів не застосовуються до угод, укладених до набрання ним чинності. За ЦК УРСР 1963 року конструкція нікчемного правочину була відсутня, тому угода могла бути визнана недійсною виключно судовим рішенням. Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії через невідповідність правовстановлюючого документа радянського періоду сучасним вимогам законодавства є неправомірною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13312»

«Щодо солідарної відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця Солідарна відповідальність виникає лише у випадках, прямо визначених законом або договором, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Законодавство не встановлює солідарної відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця. Кожен спадкоємець відповідає перед кредитором у межах своєї частки у спадщині, тому стягнення боргу здійснюється з кожного спадкоємця пропорційно його спадковій частці Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13115»

«Щодо переходу права на обов’язкову частку у спадщині у разі смерті особи до відкриття спадщини У разі смерті особи, яка б мала право на обов’язкову частку у спадщині, до відкриття спадщини за заповітом, таке право не спадкується та не переходить до спадкоємців такої особи. Правила спадкування за правом представлення (спадкування за законом) не стосуються права на обов’язкову частку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13048»

«Вимоги третьої особи щодо витрат на утримання спадкодавця та право спадкоємця на отримання спадщини Звернення третьої особи із заявою про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця не впливає на право спадкоємця отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки таке відшкодування здійснюється в межах вартості успадкованого майна. Рішення суду про встановлення факту родинних відносин, що набрало законної сили, є обов'язковим для всіх органів, включаючи нотаріуса при вирішенні питання про видачу свідоцтва про право на спадщину Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12850»

«Про відмову від спадщини та оспорювання такої відмови До спадкоємця в порядку спадкування може переходити право на оспорення документу чи юридичного факту (зокрема, правочину, рішення органу юридичної особи, свідоцтва тощо), яке належало спадкодавцю, та не припинилося до його смерті. Якщо особа, яка має право на оспорення документа (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту, висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов’язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення документа суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1770»