ПРАКТИКА ВЕРХОВНОГО СУДУ · ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО · СТЯГНЕННЯ БОРГІВ ЗА РОЗПИСКОЮ
Судова практика: Стягнення боргів за розпискою
Судове стягнення боргів та забезпечення позову арештом майна. Офіційні правові позиції Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Копіюйте реквізити та перевірені правові висновки для позовів, відзивів та апеляційних скарг.
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Червинська Марина Євгенівна
Правовий висновок:
«Аванс підлягає обов'язковому поверненню у випадку неукладення основного договору
Домовленість між сторонами справи про укладення попереднього договору купівлі-продажу, а згодом – договору купівлі-продажу земельної ділянки та розміщених на ній споруд свідчить про те, що передані за розпискою грошові кошти є авансом, який підлягає поверненню, оскільки такі договори не було укладено
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11412»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Гулейков Ігор Юрійович
Правовий висновок:
«Умови припинення зобов'язання переданням відступного за статтею 600 ЦК України
Для припинення зобов'язання переданням відступного необхідна сукупність умов: згода сторін на таке припинення, узгодження розміру, строків і порядку передання відступного, а також фактичне передання боржником кредиторові відступного. Розписка кредитора про отримання грошових коштів, у якій не зазначено конкретних боргових зобов'язань, їх дат, сум та строків виконання, не підтверджує припинення таких зобов'язань шляхом передання відступного.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14270»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Луспеник Дмитро Дмитрович
Правовий висновок:
«Щодо тягаря доказування у спорах про стягнення заборгованості за договором позики
Заперечення позичальника про те, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця, здійснюється в порядку ексцепції та не піддається позовній давності. При наявності оригіналу власноручної розписки у позикодавця простого заперечення позичальником недостатньо; позичальник зобов'язаний довести як спростування підпису, так і факт неотримання грошей, тягар цього доведення лежить на позичальникові. Висновок експерта про ймовірність виконання підпису на розписці не спростовує факт передачі грошових коштів
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14101»
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Яновська Олександра Григорівна
Правовий висновок:
«Відмежування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, від цивільно-правового делікту
Для відмежування злочину від цивільно-правового делікту необхідно встановити, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов’язання — не виконувати. Розмежування кримінально караного злочину від цивільно-правової угоди слід проводити не за тим, як оформлені і укладені між сторонами договори, а за тим, що стало результатом цієї договірної діяльності. Якщо одна сторона, беручи на себе зобов’язання, не має жодних реальних можливостей і бажання їх виконувати, йдеться про злочин.
Якщо обвинувачена переконала потерпілих, які звернулися до банку з метою розміщення своїх грошових коштів на депозитних рахунках, у тому, що їм вигідніше це зробити від її імені, оскільки вона, як керівник відділення банку, про що достовірно було відомо потерпілим, може це зробити під більший відсоток та видала потерпілим власноручно написані розписки (розписки, видані одному з потерпілих, були підписані нею, як начальником відділення банку, і містять печатку банку, а передача коштів потерпілими відбувалась у приміщенні банківської установи.) про те, що вона позичила у них гроші, які зобов’язується повернути, однак депозитні рахунки в банку на ім’я потерпілих відкриті не були, а повернення грошей потерпілим обвинувачена постійно відкладала під різними приводами, то такі дії утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14826»
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Макаровець Алла Миколаївна
Правовий висновок:
«Висновок щодо правозастосування положень ч. 3 ст. 349 КПК
Суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі, у разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію, або є окремим епізодом кримінального правопорушення, чи невизнання цивільного позову, та у такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов’язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11080
Нероз'яснення .3 ст. 349 КПК та правових наслідків, відсутність відповідної розписки про таке роз'яснення є порушенням процесуальних вимог
Не з’ясування, чи правильно обвинувачений розуміє зміст фактичних обставин, добровільності його позиції, а також не роз’яснення йому того, що в цьому разі він буде позбавлений права оскаржити такі обставини в апеляційному порядку, тобто не роз’яснення суті ч. 3 ст. 349 КПК та правових наслідків такого розгляду, а також відсутність відповідної розписки про таке роз'яснення свідчить про невжиття судом усіх необхідних заходів для переконання в правильності розуміння обвинуваченим фактичних обставин, які він буде позбавлений можливості оскаржити, що є порушенням процесуальних вимог.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14758»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Осіян Олексій Миколайович
Резолютивна частина: Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Поночевної Анастасії Олегівни залишити без задоволення.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова Іллі Сергійовича задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, оформленим розпискою від 29 березня 2013 року, а також - інфляційних втрат та трьох процентів річних за нотаріально посвідченим договором позики від 05 лютого 2013 року залишити без змін.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення основної суми боргу за договором позики від 05 лютого 2013 року у розмірі 4 045 500 г
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Гулько Борис Іванович
Правовий висновок:
«Аванс підлягає обов'язковому поверненню у випадку неукладення основного договору
Домовленість між сторонами справи про укладення попереднього договору купівлі-продажу, а згодом – договору купівлі-продажу земельної ділянки та розміщених на ній споруд свідчить про те, що передані за розпискою грошові кошти є авансом, який підлягає поверненню, оскільки такі договори не було укладено
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11412»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Гудими Д. А.
Правовий висновок:
«Перебування дитини в батьків колишнього чоловіка, як нововиявлена обставина, для перегляду судового наказу про стягнення аліментів
Вказана в листі служби у справах дітей обставина перебування дитини в батьків для перегляду судового наказу про стягнення з матері аліментів, якщо мати ще до видачі судового наказу колишнього чоловіка не є нововиявленою і не може бути підставою для перегляду судового наказу про стягнення з матері аліментів, якщо мати ще до видачі судового наказу погодила в розписці проживання дитини з батьками колишнього чоловіка й така розписка була предметом дослідження судом при видачі судового наказу.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10348»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Зайцев Андрій Юрійович
Резолютивна частина: Касаційну скаргу адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича як представника ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 скасувати.
У задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання розписки недійсною відмовити.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Лідовець Руслан Анатолійович
Резолютивна частина: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Іванченко Анастасією Валеріївною, на постанову Харківського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року задовольнити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Іванченко Анастасією Валеріївною, на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року змінити, виключивши з мотивувальної частини абзац такого змісту:
«Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не довела належними та допустимими доказами придбання спірної квартири за особисті кошти. Так, спірна квартира була придбана на запозичені кошти, отримані за договором позики від 28 вересня 2015 року під час шлюбу. Тобто, даний договір укладено в інтересах сім`ї та кошти використані в інтересах сім`ї. Отже, фактично квартира придбана за спільні кошти подружжя. Таким чином, надана ОСОБА_2 розписка не спростовує презумпці
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Ступак Ольга В`ячеславівна
Правовий висновок:
«Щодо наслідків порушення банком внутрішніх процедур при оформленні вкладу
Недотримання уповноваженими працівниками банку внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не свідчить про недотримання письмової форми договору банківського вкладу. Передача коштів уповноваженій особі банку за письмовим договором створює зобов'язання банку перед клієнтом, відсутність обліку коштів та банківського рахунку свідчить про неналежне виконання банком своїх обов'язків, а не про відсутність договірних відносин.
ВС у складі ОП КЦС вважав за необхідне відступити від висновків щодо застосування статей 1058, 1059, 1064, 1065 ЦК України, викладених в постанові Верховного Суду від 26 червня 2023 року у справі № 306/1119/21 (провадження № 61-6392св23) та від 22 грудня 2023 року у справі № 308/9488/21 (провадження № 61-11449св23).
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12444
Щодо вимог до підтвердження укладення договору банківського вкладу
Для підтвердження укладення договору банківського вкладу необхідна відповідність копії договору встановленим банком шаблонам та умовам депозитних договорів, а також підтвердження внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок. Розписка керівника відділення банку про прийняття коштів без належного оформлення договору та відкриття рахунку не є достатнім доказом укладення договору банківського вкладу.
02 червня 2025 року ВС у складі ОП КЦС у справі № 306/44/22 відступив від висновків щодо застосування статей 1058, 1059, 1064, 1065 ЦК України, викладених в постанові Верховного Суду від 26 червня 2023 року у справі № 306/1119/21, зазначивши, що недотримання уповноваженими працівниками банку внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не свідчить про недотримання письмової форми договору банківського вкладу. Передача коштів уповноваженій особі банку за письмовим договором створює зобов'язання банку перед клієнтом, відсутність обліку коштів та банківського рахунку свідчить про неналежне виконання банком своїх обов'язків, а не про відсутність договірних відносин.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12489»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Погрібний Сергій Олексійович
Резолютивна частина: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року скасувати.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2022 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови та абзаци 1-3 резолютивної частини в такій редакції:
«Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неповернутої суми позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неповернуту суму позики згідно з розпискою від 10 листопада 2007 року в розмірі 200 000, 00 дол. США та відсотки за користування позикою в розмірі 355 394, 74 дол. США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, у розмірі 10 423, 57 грн.».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 20 847, 14 грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з м
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Коломієць Ганна Василівна
Резолютивна частина: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за борговою розпискою від 30 квітня 2015 року скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Луспеник Дмитро Дмитрович
Правовий висновок:
«Факти, що підтверджуються розпискою про отримання в борг грошових коштів
Розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який підтверджує не тільки факт укладення договору позики та зміст його умов, але й факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7581»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Крат Василь Іванович
Правовий висновок:
«Щодо презумпції належності виконання обов’язку боржником, передбаченої ч. 3 ст. 545 ЦК України
У частині третій статті 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку.
У контексті презумпції належності виконання обов`язку боржником потрібно акцентувати на декількох аспектах: (а) формулювання «наявність боргового документа у боржника» варто розуміти розширено, адже такий документ може перебувати в іншої особи, яка на підставі статті 528 ЦК України виконала зобов`язання; (б) вона є спростовною, якщо кредитор доведе протилежне. Тобто кредитор має можливість доказати той факт, що не зважаючи на «знаходження» в боржника (іншої особи) боргового документа, він не виконав свій обов`язок належно; (в) у частині третій статті 545 ЦК України регулюються як матеріальні, так і процесуальні відносини. Матеріальні втілюються в тому, що наявність боргового документа в боржника (іншої особи) свідчить про належність виконання зобов`язання. У свою чергу, процесуальні відносини проявляються в тому, що презумпція належності виконання розподіляє обов`язки з доказування обставин під час судового спору; (г) частина третя статті 545 ЦК України не охоплює всіх підстав підтвердження виконання зобов`язання, перерахованих у статті 545 ЦК України. Це пов`язано з тим, що і розписка про одержання виконання доводить належність виконання боржником обов`язків, особливо у тих випадках, за яких кредитору не передавався борговий документ. Тобто й наявність у боржника (іншої особи) розписки кредитора про одержання виконання підтверджує належність виконання боржником свого обов'язку.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5462»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Сакара Наталія Юріївна
Правовий висновок:
«Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Саме такий правовий висновок про застосування статей 1046, 1047 ЦК України міститься в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 та від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3182»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Білоконь Олена Валеріївна
Правовий висновок:
«Розписки про відсутність в одного з подружжя претензій щодо об’єкта нерухомого майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності, не є договором про його поділ чи виділ
Розписки про відсутність в одного з подружжя претензій щодо об’єкта нерухомого майна не є договором про поділ чи виділ нерухомого майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності, відповідно до положень законодавства, які регулюють зазначені правовідносини.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1577»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Крат Василь Іванович
Правовий висновок:
«Підтвердження факту укладення договору зберігання у письмовій формі
При розгляді спорів щодо стягнення коштів за договором зберігання поклажодавцем або його представником в судовому засіданні має бути доведено, що договір зберігання між зберігачем та поклажодавцем був укладений в письмовій формі, підтвердженням укладення такого договору може бути розписка, квитанція або інший документ, що видається зберігачем власнику для засвідчення факту передачі певної речі (речей) на схоронність.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/63»
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Крат Василь Іванович
Правовий висновок:
«Про переведення боргу за договором позики
Як свідчить тлумачення статей 520, 521 ЦК України при заміні боржника первісний боржник вибуває із зобов'язання і замінюється новим боржником. Для породження переведенням боргу правових наслідків необхідним є існування двох складових: по-перше, вчинення двостороннього правочину між новим та первісним боржниками, причому такий правочин має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання; по-друге, надання кредитором згоди на переведення боргу.
Тлумачення частини другої статті 1047 ЦК України дозволяє зробити висновок, що розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником. Відповідно для переведення боргу, з урахуванням суми позики, необхідним є укладення в письмовій формі договору між новим та первісним боржниками про переведення боргу.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6017»
Єдина практика Верховного Суду: офіційні правові висновки та стандарти ДСТУ
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
01
Врахування висновків Верховного Суду
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
02
Цитати за стандартами ДСТУ
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
03
Зв'язок із 50 калькуляторами
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Кваліфікована правова допомога
Потрібен адвокат для ведення вашої справи у суді?
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.
