ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції),
перекладача ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 3 лютого 2020 року про повернення його апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Рівненського міського суду рівненської області від 9 грудня 2019 року продовжено обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 попередній запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто з 9 грудня 2019 року до 6 лютого 2020 року включно.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 3 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу Рівненського міського суду рівненської області від 9 грудня 2019 року повернуто апелянту на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) у зв`язку з тим, що її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що строк на апеляційне оскарження він не пропустив, а апеляційний суд безпідставно повернув його апеляційну скаргу, оскільки чинним законодавством, а саме ст. ст. 392, 399 КПК не передбачений будь-який строк апеляційного оскарження ухвали суду про продовження запобіжного заходу, винесеної в ході судового провадження в суді першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як установлено у п. 2 ч. 2 і ч. 3 ст. 395 КПК, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення. При цьому для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Однак, рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_8 не ґрунтується на наведених вимогах кримінального процесуального закону.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до штампу Рівненського СІЗО, розміщеного на апеляційній скарзі, а також дати виготовлення останньої, ОСОБА_8 підготував та подав свою скаргу 20 грудня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження і при цьому питання про поновлення строку ним не порушувалось.
Однак, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 на момент написання апеляційної скарги на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 9 грудня 2019 року перебував під вартою, отже строк апеляційного оскарження для нього обчислюється, відповідно до положень ч. 3 ст. 395 КПК, з моменту вручення копії судового рішення.
Проте, як убачається з розписки, копію ухвали від 9 грудня 2019 року, перекладену на російську мову ОСОБА_8 отримав 17 грудня 2019 року, а тому апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що, подавши апеляційну скаргу 20 грудня 2019 року, ОСОБА_8 пропустив строк апеляційного оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 9 грудня 2019 року.
За таких обставин судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про повернення апеляційної скарги ОСОБА_8 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 9 грудня 2019 року було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, за результатами якого необхідно ухвалити судове рішення у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд