ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 510/1646/16-а

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;

зобов`язати відповідача зарахувати до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи з 12.01.1978 по 09.10.1978 вихователем дитячого садочку м. Кагул; з 10.10.1978 по 12.02.1979 вихователем дитячого садочку №7 м. Кагул; з 17.10.1983 по 27.12.1984 вихователем дитячого садочку №6 м. Кагул; з 21.05.1985 по 04.07.1985 вихователем дитячого комбінату «Якорек»; з 05.01.1986 по 31.03.1998 старшим вихователем 0,5 ставки і вихователем 0,5 ставки дитячого комбінату «Якорек»; з 01.04.1998 по 30.04.1999 вихователем дитячого комплексу «Якорек»; з 01.05.1999 по 31.09.2001 вихователем дитячого садка «Чебурашка»; з 01.10.2001 по 01.03.2004 вихователем - методистом - спеціалістом дитячого комбінату «Чебурашка»; з 01.03.2004 по 08.08.2010 вихователем - методистом дитячого комбінату «Чебурашка»; з 09.08.2010 по 30.04.2016 вихователем - методистом ясла-садку «Чебурашка»;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період роботи 12.01.1978 по липень 2016 працювала у дошкільних закладах, що дають право на пенсію за вислугу років, а саме:

з 12.01.1978 по 09.10.1978 вихователем дитячого садочку м. Кагул;

з 10.10.1978 по 12.02.1979 вихователем дитячого садочку №7 м. Кагул;

з 17.10.1983 по 27.12.1984 вихователем дитячого садочку №6 м. Кагул;

з 21.05.1985 по 04.07.1985 вихователем дитячого комбінату «Якорек»;

з 05.01.1986 по 31.03.1998 старшим вихователем 0,5 ставки і вихователем 0,5 ставки дитячого комбінату «Якорек»;

з 01.04.1998 по 30.04.1999 вихователем дитячого комплексу «Якорек»;

з 01.05.1999 по 31.09.2001 вихователем дитячого садка «Чебурашка»;

з 01.10.2001 по 01.03.2004 вихователем - методистом - спеціалістом дитячого комбінату «Чебурашка»;

з 01.03.2004 по 08.08.2010 вихователем - методистом дитячого комбінату «Чебурашка»;

з 09.08.2010 по 30.04.2016 вихователем - методистом ясла - садку «Чебурашка».

З 16.05.2016 позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Страховий стаж позивача на момент призначення пенсії складав 41 рік 6 місяців 5 днів, з яких спеціальний стаж - 26 років 7 місяців.

Грошова допомога, яка передбачена пунктом 71 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу не нарахована.

05.07.2016 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо виплати їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 29.07.2016 відповідач повідомив позивача про те, що у неї немає достатнього спеціального стажу (30 років) для нарахування та виплати зазначеної грошової допомоги.

Відповідач не зарахував до стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, періоди з: 27.12.1984 по 30.04.1985 на посаді методиста по дошкільному вихованню Кагульського міського відділу освіти; 04.07.1985 по 28.02.1986 на посаді методиста дитячого комбінату «Якорек»; 01.04.1998 по 30.04.1999 на посаді вихователя спеціаліста дитячого комплексу «Якорек»; 01.05.1999 по 30.09.2001 на посаді вихователя спеціаліста ясла-садку «Чебурашка»; 01.10.2001 по 29.02.2004 на посаді вихователя методиста спеціаліста дитячого комбінату «Чебурашка», оскільки ці посади не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідач в порушення вимог пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відмовив їй у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу, на підставі чого безпідставно відмовив їй у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення. Вважає, що відповідно до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Спірні періоди на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років підтверджуються записами в трудовій книжці, довідками та наказами Ренійського морського торгівельного порту. Протягом усього періоду роботи вона виконувала обов`язки вихователя методиста, а тому відмова відповідача у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій є неправомірною.

Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 12.12.2016 позов задоволено.

Визнано протиправною відмову відповідача №1015/03 від 29.07.2016 щодо виплати позивачу грошової допомоги.

Зобов`язано відповідача зарахувати до стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи: з 12.01.1978 по 09.10.1978 вихователем дитячого садочку м. Кагул; з 10.10.1978 по 12.02.1979 вихователем дитячого садочку №7 м. Кагул; з 17.10.1983 по 27.12.1984 вихователем дитячого садочку №6 м. Кагул; з 21.05.1985 по 04.07.1985 вихователем дитячого комбінату «Якорек»; 05.01.1986 по 31.03.1998 старшим вихователем 0,5 ставки і вихователем 0,5 ставки дитячого комбінату «Якорек»; з 01.04.1998 по 30.04.1999 вихователем дитячого комплексу «Якорек»; з 01.05.1999 по 31.09.2001 вихователем дитячого садка «Чебурашка»; з 01.10.2001 по 01.03.2004 вихователем - методистом - спеціалістом дитячого комбінату «Чебурашка»; з 01.03.2004 по 08.08.2010 вихователем - методистом дитячого комбінату «Чебурашка»; з 09.08.2010 по 30.04.2016 вихователем - методистом ясла- садку «Чебурашка».

Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги позивачу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Зобов`язано відповідача зарахувати до стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи: з 01.04.1998 по 30.04.1999 на посаді вихователя спеціаліста дитячого комплексу «Якорек»; 01.05.1999 по 30.09.2001 на посаді вихователя спеціаліста ясла-садку «Чебурашка», 01.10.2001 по 29.02.2004 на посаді вихователя методиста спеціаліста дитячого комбінату «Чебурашка».

Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має вищу педагогічну освіту, досвід роботи, протягом усього періоду роботи виконувала обов`язки вихователя-методиста, що дає право на зарахування всього періоду роботи до спеціального стажу.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про задоволення позовних вимог частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що періоди роботи позивача з 01.04.1998 по 30.04.1999 на посаді вихователя спеціаліста дитячого комплексу «Якорек», 01.05.1999 по 30.09.2001 на посаді вихователя спеціаліста ясла-садку «Чебурашка», 01.10.2001 по 29.02.2004 на посаді вихователя методиста спеціаліста дитячого комбінату «Чебурашка», оскільки переліком №909 передбачені посади, які дають право на пенсію за вислугу років, зокрема, вихователі-методисти та вихователі. При цьому суд виходив з того, що у трудовій книжці позивача зазначені посади вихователя спеціаліста та вихователя-методиста спеціаліста, тобто більш ширші, ніж визначено Переліком №909, а тому такі періоди підлягають зарахування до спеціального стажу. Крім того, відповідно до довідки № 112 ясла садка «Чебурашка» та трудової книжки позивача запис спеціаліст з`явилась після її атестації та присвоєння кваліфікації «спеціаліст», тобто у спірний період позивач виконувала обов`язки вихователя та вихователя-методиста, посади які передбачені Переліком №909 і підлягають зарахуванню до її спеціального стажу.

Апеляційний суд виходив з наявності у позивача права на отримання грошової допомоги відповідно до п. 71 Закону №1058-IV у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки її страховий стаж на посаді, передбаченій п. «е» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є достатнім для цього враховуючи, що відповідачем раніше зарахований спеціальний стаж позивача становить 26 років 7 місяців та зарахований судом стаж 5 років та 11 місяців, що загалом складає 32 роки 6 місяців.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з неможливості зарахування позивачу до спеціального стажу періоду роботу з 27.12.1984 по 30.04.1985 на посаді методиста по дошкільному вихованню Кагульського міського відділу освіти, оскільки ані зазначена установа ані зазначена посада Переліком №909 не передбачені, та періоду роботи з 04.07.1985 по 28.02.1986 на посаді методиста дитячого комбінату «Якорек», оскільки посада методиста також не передбачена Переліком №909.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та інших учасників справи

В обґрунтування касаційної скарги посилається на відсутність підстав для зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу, який дає право на призначення та виплату грошової допомоги та призначення пенсії за вислугу років, оскільки періоди роботи позивача на посадах «методиста», «вихователя спеціаліста» та «вихователя - спеціаліста - методиста» не передбачені Переліком №909. Вважає, що суди дійшли невірного висновку щодо виконуваної роботи позивача, оскільки суть спору полягає не в тому, щоб встановити факт перебування позивача на посадах «вихователя - методиста», а у тому чи можливо зарахувати періоди її роботи на посадах «методиста», «вихователя спеціаліста» та «вихователя - спеціаліста - методиста». Судами не здійснено аналіз характеру виконуваної роботи позивача та не встановлена тотожність, аналогічність чи відповідність вказаних спірних посад посадам, передбаченим Переліком №909.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Вимоги за касаційною скаргою стосуються судових рішень лише в частині задоволення позовних вимог, а тому в силу приписів статті 341 КАС України касаційний перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів касаційної скарги, і позивачем в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Відповідно до пункту 71 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 №909 затверджено вичерпний перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту 1 Переліку №909 до посад в дошкільних навчальних закладів усіх типів, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, відносяться завідуючі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 71 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пунктом 5 вказаного Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

В ході розгляду справи судами встановлено, що протягом спірних періодів позивач працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, вказані посади передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років від 04.11.1993 №909, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про зарахування спірних періодів до стажу позивача, який дає право на пенсію за вислугу років та прийняв рішення про задоволення позову.

Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що судами не здійснено аналіз характеру виконуваної роботи позивача та не встановлена тотожність, аналогічність чи відповідність вказаних спірних посад посадам, передбаченим Переліком №909, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки Закон та Порядок не пов`язує можливість зарахування періодів роботи на вказаних посадах з встановленням таких обставин.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суду апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,