ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 120/7546/20-а

Позивач звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Стрижавської селищної ради Луценка Є.В., в якому просив скасувати реєстраційний запис від 05.02.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про внесення відомостей про юридичну особу щодо зміни керівника Кредитної спілки "Злагода" і зміни складу підписантів, в якому зазначено ОСОБА_2 .

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.12.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2021, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що звернення позивача до суду із даним позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин. Так, у справі що розглядається, оскаржуються реєстраційна дія, якій передує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією зміни керівника та складу підписантів, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами не враховано, що ОСОБА_2 подано неналежні документи, необхідні для реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, оскільки збори засновників з приводу зміни керівника не відбувались. Вказує, що відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди чинять перешкоди в доступі до правосуддя.

Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2021 відкрито касаційні провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - виданий ним акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні врахувати суб`єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і мету пред`явлення позову.

У цій справі позивач оскаржує до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Кредитної спілки «Злагода» про зміну керівника та підписанта, посилаючись при цьому на недотримання державним реєстратором встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів, у яких позивач оскаржує дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов`язаних з реєстрацією змін до установчих документів товариства, внесенням відомостей щодо зміни складу його засновників та керівника, посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації, неодноразово висловлювалась у постановах Великої Палати Верховного Суду, а саме, від 20 серпня 2019 року у справі №805/2556/15-а, від 18 вересня 2019 року у справі №826/14632/17 та інших, в яких вирішувались аналогічні вимоги.

Зокрема, у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі, коли особа звертається до суду із позовом, який зумовлений необхідністю захисту її корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Так, у постанові від 18 вересня 2019 у справі №826/14632/17, предметом позову у якій є вимоги учасника товариства про визнання протиправними реєстраційних дій приватного нотаріуса щодо зміни складу засновників (учасників) товариства, вчинених на підставі договорів дарування корпоративних прав у цьому товаристві, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком суду апеляційної інстанції стосовного того, що оскільки на підставі договорів дарування, які не визнавались недійсними, змінився власник 51% корпоративних прав товариства, учасником якого є позивач, звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

У справі №805/2556/15-а Велика Палата Верховного Суду, де предметом позову особи, яку було виключено із складу учасників товариства, була правомірність реєстраційних дій державних реєстраторів щодо зміни місцезнаходження, керівника, засновників, змін до установчих документів юридичної особи, місцезнаходженням якої була територія проведення антитерористичної операції, ліквідації (припинення) юридичної особи, що регулюється нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", позивач оскаржував незаконну реєстрацію таких змін, оскільки її провели за підробленими документами та печаткою товариства, внаслідок чого його виключили зі складу учасників товариства, що позбавило позивача права власності на частку у цьому товаристві. На підставі викладеного Велика Палата Верховного Суду зазначила, що звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин.

Водночас, як встановлено з матеріалів справи позивач є членом Кредитної спілки «Злагода», стягувачем за матеріалами зведеного виконавчого провадження Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області № 49999202 щодо стягнення боргу з боржника "Кредитної спілки "Злагода" на користь фізичних та юридичних осіб.

Відтак відсутні будь-які докази про наявність корпоративного спору між позивачем та ОСОБА_2 . Водночас необхідність захисту порушених майнових прав у сфері цивільно-правових відносин судом не перевірялась.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового або передчасного висновку, що звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд, -