ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
виправданого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110030007682 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він 24 травня 2013 року 08:15 год біля ЗОШ № 249 по вул. Беретті, 7 в м. Києві на асфальтованій ділянці місцевості побачив та підняв медичний шприц об`ємом 5мл з рідиною коричневого кольору, який переніс до будинку АДРЕСА_2 .
24 травня 2013 року о 08:40 год ОСОБА_7 був затриманий працівниками міліції, якими під час проведення поверхневого огляду у нього з лівого рукава куртки було виявлено та вилучено медичний шприц об`ємом 5 мл з наркотичним засобом опієм ацетильованим вагою 0,34 г, який він незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Крім того ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, незаконно придбав наркотичний засіб канабіс, який переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно зберігати з метою збуту.
07 листопада 2016 року в період часу з 20:30 по 22:30 год під час проведення огляду квартири за місцем проживання ОСОБА_7 працівниками поліції було виявлено та вилучено наркотичний засіб канабіс, вагою 509,8 г, що є великим розміром.
Також ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , за допомогою заздалегідь підготовленого хімічного посуду та предметів загального побутового призначення незаконно виготовив психотропну речовину амфетамін, масою не менше 24,175 г, що є особливо великим розміром, яку почав незаконно зберігати з метою збуту за вищевказаною адресою.
07 листопада 2016 року в період часу з 20:30 по 22:30 год. під час проведення огляду його квартири було виявлено та вилучено психотропну речовину амфетамін, вагою 2,433 г; фрагмент скла, три пластикові картки червоного кольору, ніж з металу сірого кольору, пластикову картку з написом «Colins», на кожному з яких було нашарування психотропної речовини загальною масою 0,012 г; пластикову пляшку з рідиною коричневого кольору, масою 276 г, в якій містилася психотропна речовина амфетамін масою 2,76 г; каністру з рідиною коричневого кольору масою 1886 г, в якій містилася психотропна речовина амфетамін масою 18,86 г; полімерний стакан з ручкою, на якому є нашарування психотропної речовини амфетаміну масою 0,11 г, а також хімічний посуд та предмети загального побутового призначення, які ОСОБА_7 використовував для виготовлення психотропної речовини амфетаміну, загальна маса якого становить 24,175 г, що є особливо великим розміром.
Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_7 було висунуте обвинувачення в тому, що він, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбав насіння рослин коноплі з метою подальшого незаконного їх посіву та вирощування.
Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний посів та вирощування конопель, в невстановлений слідством час ОСОБА_7 , знаходячись по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , посіяв у горщиках з ґрунтом придбане ним насіння рослин коноплі та, маючи на меті провести незаконне вирощування конопель, після сходження насіння постійно контролював необхідні для нормальної життєдіяльності рослин коноплі умови, а саме здійснював їх полив, підкормку, результатом чого стало їх зростання до певного рівня зрілості. Цим він вчинив незаконне вирощування конопель.
Після цього 07 листопада 2016 року в період часу з 20:30 по 22:30 год під час проведення огляду його квартири було виявлено та вилучено 16 рослин роду коноплі, що містять психотропні речовини, які ОСОБА_7 незаконно посіяв та вирощував за місцем свого проживання.
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2018 року ОСОБА_7 виправдано за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК Україниу зв`язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.
Виправдуючи ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні, суд зазначив у вироку, що сторона обвинувачення не надала переконливих належних і допустимих доказів щодо вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень.
При цьому, встановивши недотримання слідчим вимог ст.104 КПК України при складанні протоколів огляду місця події від 24 травня 2013 року та від 07 листопада 2016 року, суд визнав дані у них недопустимими доказами (т. 1 а.п. 50, 51, 60, 61).
Зокрема, даючи оцінку протоколу огляду місця події від 24 травня 2013 року, суд встановив відсутність у вступній частині відомостей про участь ОСОБА_7 в цій слідчій дії, повідомлення про застосування фотозйомки, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання, а також зміст протоколу свідчить про огляд самого ОСОБА_7 , що є іншою слідчою дією (т. 1 а.п. 50, 51).
У зв`язку з тим, що вилучення наркотичного засобу, який надалі був об`єктом дослідження при проведенні експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, відбулося внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, суд визнав недопустимими й дані у висновку експерта № 1215х від 03 червня 2013 року, а також сам речовий доказ - опій ацетильований (т. 1 а.п. 54-57).
Окрім того, дані у цьому висновку і речовий доказ суд визнав неналежними, тому що висновок містить посилання на постанову про призначення експертизи від 29 травня 2013 року, в якій, як і в постанові про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 17 червня 2013 року, слідчий зазначив інші відомості про час та місце вилучення шприца ніж ті, що є в протоколі огляду місця події (т.1 а.п.58).
Також суд визнав недопустимим доказом дані протоколу огляду місця події від 07 листопада 2016 року, а саме квартири АДРЕСА_4 , встановивши відсутність у вступній частині відомостей про осіб, присутніх під час проведення цієї слідчої дії; протокол не був підписаний ОСОБА_7 як учасником слідчої дії, а також не містив підпису слідчого Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , який проводив огляд (т. 1 а.п. 60, 61).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 липня 2021 року вирок місцевого залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Посилається на те, що апеляційний суд не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги щодо неповноти судового розгляду, оскільки за клопотанням прокурора судом першої інстанції не було забезпечено явки всіх свідків сторони обвинувачення для їх допиту.
Також посилається на те, що місцевий суд позбавив прокурора можливості виступати в судових дебатах, що є істотним порушенням вимог КПК України.
Окрім того вказує, що журнал судового засідання від 21 грудня 2017 року не підписано секретарем судового засідання, що є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор не підтримав подану касаційну скаргу, не вбачаючи підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Захисник та виправданий заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу і не переглядає судові рішення з підстав однобічності і неповноти судового розгляду, щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість саме такі підстави є предметом перегляду суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК Українивбачається, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Колегія суддів убачає, що доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме щодо невідповідності ухвали суду апеляційної інстанції вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України, є безпідставними.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого суду в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 419 КПК України дав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзі прокурора доводам щодо неповноти судового розгляду, а саме про те, що судом першої інстанції не було забезпечено явки всіх свідків сторони обвинувачення для їх допиту, та визнав їх необґрунтованими, зазначивши в ухвалі відповідні мотиви прийнятого рішення.
Як убачається з матеріалів провадження, у судовому засіданні було задоволено клопотання прокурора про допит свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
У судове засідання, яке відбулося 16 серпня 2017 року, свідки не з`явилися, хоча прокурор вказав, що вони ним були повідомлені. На наступне судове засідання, яке було призначене на 10 жовтня 2017 року на 14:00 год, свідкам були направленні судові виклики (т.1 а.с.120-123).
Апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність неповноти судового розгляду, зазначивши, що допит свідків, які були понятими при проведенні оглядів місця події, не може вплинути на висновки суду з урахуванням того, що протоколи оглядів місця події визнані недопустимими доказами з інших підстав.
На думку колегії суддів, апеляційний суд також належним чином перевірив доводи апеляційної скарги про те, що прокурор в суді першої інстанції був позбавлений можливості виступити в судових дебатах та обґрунтовано визнав їх безпідставними.
Як убачається з матеріалів провадження, під час судового розгляду в суді першої інстанції державне обвинувачення підтримували прокурори Київської місцевої прокуратури ОСОБА_13 і ОСОБА_14 .
Прокурор ОСОБА_14 був включений у групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12013110030007682, в якому ОСОБА_7 обвинувачується у учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України (т. 1 а.п. 19-21), яке в подальшому було об`єднано з іншими кримінальними провадженнями під цим же номером, тобто здійснював процесуальне керівництво з початку досудового розслідування.
Постановою керівника Київської місцевої прокуратури № 3 від 08 листопада 2016 року на прокурора ОСОБА_14 було покладено повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні (т.1 а.с.139-140).
У судовому засіданні 15 лютого 2018 року прокурор ОСОБА_14 заявив клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для підготовки доповнень, а також для підготовки до судових дебатів, мотивувавши це тим, що раніше не брав участь у розгляді справи. Відповідно до журналу судового засідання та технічного носія інформації, на якому зафіксоване судове засідання від 15 лютого 2018 року, суд двічі на 20 та 50 хвилин відповідно оголошував перерви для надання прокурору можливості підготувати доповнення до судового розгляду й підготуватися до судових дебатів (т. 1 а.п. 145, 146).
Однак прокурор не скористався відведеним йому часом для підготовки до судових дебатів, не намагався взяти матеріали провадження для ознайомлення. Суд неодноразово наполягав на тому, щоб прокурор виступив у судових дебатах, однак безрезультатно.
Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду, щопрокурору було надано достатньо часу для підготовки до судових дебатів з урахуванням обсягу досліджених доказів.
Не вбачаються обґрунтованими й доводи касаційної скарги про допущені порушення вимог п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, оскільки журнал судового засідання від 21 грудня 2017 року не підписано секретарем судового засідання.Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 21 грудня 2017 року розгляд кримінального провадження по суті не відбувся й розгляд був відкладений у зв`язку з неявкою захисника (т. 1 а.п.136). Окрім того, прокурор в касаційній скарзі не вказує, яким чином не підписання секретарем вказаного журналу судового засідання істотно вплинуло чи могло вплинути на законність і обґрунтованість судових рішень та вирішення справи по суті.
Крім цього, колегія суддів враховує, що в поданій касаційній скарзі прокурор не оскаржує позицію місцевого та апеляційного судів щодо визнання окремих доказів недопустимими, доводів на обґрунтування цього не наводить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів не встановила, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачає.
Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд