ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 562/2815/18

Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Частина 2 ст. 17 КПК передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання колегії суддів, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були досліджені в суді першої інстанції, можливо дійти висновку, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та наркотичних засобів за обставин, установлених судом і викладених у вироку, ґрунтується на доказах, яким суд дав належну оцінку.

А саме, винуватість засудженого в тому, що він 07 червня 2018 року незаконно придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено, – метамфетамін масою 0,162 г, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що вони як оперуповноважені поліції УПН ГУНП в Рівненській області проводили оперативно-розшукові заходи та виявили підозрілого чоловіка, який представився ОСОБА_7 та повідомив про наявність у нього забороненої речовини, у зв`язку з чим було викликано слідчо-оперативну групу та запрошено понятих. На пропозицію слідчого ОСОБА_7 добровільно написав заяву про видачу працівникам поліції наркотичних засобів та дозвіл на огляд своїх речей, після чого з кишені нижньої білизни дістав два згортки сліп-пакетів із порошкоподібною речовиною білого кольору, які було вилучено, поміщено до спеціального пакета Національної поліції України та скріплено підписами понятих і слідчого. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які брали участь під час цієї слідчої дії як поняті, підтвердили обставини, за яких у їх присутності ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції два поліетиленові пакетики з порошкоподібною речовиною, які запакували до спеціального пакета. Підтвердили також, що ОСОБА_7 добровільно написав заяву про дозвіл на огляд його речей, та заперечили будь-який примус щодо нього.

Показання цих свідків обґрунтовано визнано судом достовірними та покладено в основу обвинувачення ОСОБА_7 , оскільки вони об`єктивно узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні, зокрема, підтверджуються даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 07 червня 2018 року з доданими схемою і фототаблицею, у яких зафіксовано місце вчинення злочину та відображено обставини, за яких ОСОБА_7 добровільно видав два згортки сліп-пакетів із порошкоподібною речовиною білого кольору; даними висновку експерта № 2.1-529/18 від 19 червня 2018 року про те, що у наданій на дослідження речовині виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін масою 0,162 г; показаннями експерта ОСОБА_12 , який у судовому засіданні підтвердив цей висновок.

Посилання захисника на недопустимість висновку експерта № 2.1-529/18 від 19 червня 2018 року через те, що у ОСОБА_7 вилучено два пакетики з наркотичною речовиною, а на експертизу надано три, що, на переконання сторони захисту, може свідчити про заміну їх вмісту, є непереконливими. Як видно зі змісту цієї еспертизи, для дослідження було надано спеціальний пакет Національної поліції України № 0010251, в якому містилися два сліп-пакети, вилучені в ОСОБА_7 . Цілісність спецпакета не була порушена, він був опечатаний та забезпечував зберігання об`єктів дослідження і запобігав несанкціонованому доступу до них. У ході відкриття упаковки було встановлено, що в одному із сліп-пакетів було згорнуто три пакети прямокутної форми із прозорого полімерного матеріалу з пазовим замком, у двох з яких була наявна порошкоподібна речовина білого кольору, і один порожній пакетик, а в іншому згортку містився один пакетик із порошкоподібною речовиною білого кольору. Наведене свідчить про те, що під час експертизи було досліджено саме ту речовину, яку було вилучено в ОСОБА_7 . У судовому засіданні експерт ОСОБА_12 підтримав висновок та пояснив про такі ж обставини, що зазначені в експертизі.

Свою вину у придбанні та зберіганні без мети збуту 23 жовтня 2019 року особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу масою 8,25 г ОСОБА_7 не заперечував та пояснив у судовому засіданні про обставини, за яких він вчинив злочин та надалі добровільно видав наркотичний засіб працівникам поліції. Крім цих показань, винуватість засудженого за вказаним епізодом підтверджується даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 23 жовтня 2019 року з доданими схемою та фототаблицею, у яких зафіксовано місце вчинення злочину і відображено обставини, за яких ОСОБА_7 добровільно видав працівникам поліції наркотичний засіб; даними висновку експерта № 2.1-1088/19 від 22 листопада 2019 року про належність дослідженої речовини до особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу масою 8,25 г у перерахунку на висушену речовину; показаннями експерта ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні підтвердила цей висновок.

Таким чином, суд, безпосередньо дослідивши докази та надавши їм належної оцінки, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку.

Що стосується доводів у касаційній скарзі про недопустимість даних, що містяться в протоколах огляду місця події, оскільки, на переконання сторони захисту, працівниками поліції фактично було проведено не огляди місця події, а особисті обшуки засудженого, а вилучення заборонених речовин оформлено заявами про їх добровільну видачу, то вони є непереконливими. Перевіркою матеріалів провадження не встановлено, щоб в ході цих слідчих дій були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставами для визнання отриманих доказів недопустимими. Зі змісту протоколів огляду місця події видно, що ОСОБА_7 без будь-якого примусу видав працівникам поліції наявні при ньому заборонені речовини, а також добровільно власноручно написав заяви, в яких надав дозвіл на проведення огляду. При цьому, як видно з зазначених документів, жодних зауважень та скарг ОСОБА_7 не висловлював, зокрема, не вказував про незабезпечення його захисником. Крім того, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що у зв`язку зі зверненням ОСОБА_7 з приводу неправомірних дій з боку працівників поліції було проведене службове розслідування, за результатом якого відомості, що стали приводом для проведення службового розслідування, не підтвердилися.

За наведених обставин підстав вважати недопустимими дані, які містяться у протоколах огляду місця події від 07 червня 2018 року та 23 жовтня 2019 року, немає. З огляду на це відсутні підстави вважати недопустимими і похідні докази: висновки судово-хімічних експертиз щодо вилучених під час цих оглядів наркотичного засобу та психотропної речовини.

З приводу посилання захисника на порушення права на захист ОСОБА_7 під час указаних слідчих дій, оскільки йому не були роз`яснені його процесуальні права, що свідчить про отримання доказів унаслідок істотного порушення прав і свобод людини, то слід звернути увагу на те, що останній добровільно брав участь під час оглядів місця події. До того ж необхідно зауважити, що і після вилучення у нього психотропних речовин й наркотичних засобів ОСОБА_7 працівниками поліції не затримувався.

Відсутні підстави вважати, що в цьому кримінальному провадженні під виглядом оглядів місця події були проведені особисті обшуки особи. Як видно зі змісту протоколів огляду місця події, всі предмети, які були вилучені з місця події, ОСОБА_7 самостійно діставав зі своїх кишень та добровільно видавав у присутності понятих.

З приводу доводів захисника про те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання сторони захисту про визнання недопустимими окремих доказів, а саме протоколів огляду місця події, заяви ОСОБА_7 про дозвіл на проведення особистого огляду та висновку експерта щодо наркотичної речовини, то необхідно звернути увагу, що місцевий суд дослідив зазначені докази як кожен окремо, так і в сукупності з іншими доказами, при цьому обґрунтував мотиви, з яких узяв до уваги одні докази та відкинув інші, зазначивши про це у вироку. За таких обставин відсутність окремого процесуального рішення за вищезазначеними клопотаннями сторони захисту не вплинула на законність ухваленого вироку щодо ОСОБА_7 .

Під час розгляду кримінального провадження щодо засудженого ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 апеляційний суд належним чином перевірив викладені в скарзі доводи та навів в ухвалі докладні підстави прийнятого рішення.

Судові рішення, ухвалені щодо ОСОБА_7 , є законними та обґрунтованими, вирок за своїм змістом відповідає приписам ст. 374 КПК, а ухвала суду апеляційної інстанції – ст. 419 КПК.

Неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність або істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би впливали на обґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_7 , суди першої та апеляційної інстанцій у кримінальному провадженні не допустили.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд