ПОСТАНОВА
встановила:
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2020 року залишено без розгляду клопотання ОСОБА_2 щодо завершення кримінальної справи №1-19/02 та звільнення його від призначеного покарання.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про перевірку вказаної ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року в касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).
Таким чином, оскільки ухвала Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2020 року не входить до переліку, зазначеної статті, то вона не перешкоджає подальшому провадженню у справі щодо ОСОБА_2 , а тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 383 КПК 1960 року не може бути перевірена у касаційному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 388 КПК України 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ст. 350, ч. 2 ст. 383, ст. 384 ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 398 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 387, 388 КПК України 1960 року, п. 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК,