ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 823/1934/16

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій, оформлене протоколом №20 від 29.11.2016 про скасування п. 6 протоколу №28 від 19.11.2004 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій та відмову у наданні статусу учасника бойових дій.

2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017, позов задоволено.

3. 31.03.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.11.1974 позивач був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 та проходив службу у військовій частині № НОМЕР_1 в м. Паланка (Латвія) та у військовій частині № НОМЕР_2 в м. Єкабпілс (Латвія) з 01.06.1976 по 08.06.1976 (згідно військового квитка № НОМЕР_3 ).

7. З довідки №114 начальника штабу військової частини №35422 від 22.06.1976 та відмітки у військовому квитку № НОМЕР_3 вбачається, що в період проходження військової служби влітку 1976 року позивач в складі військової частини № НОМЕР_2 направлений на проведення робіт по виявленню, вилученню та знищенню вибухонебезпечних предметів років Великої Вітчизняної війни і виконував дані роботи з 01.06.1976 по 08.06.1976.

8. Протоколом № 28 від 19.11.2004 комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій і видано відповідне посвідчення.

9. Черкаським обласним військовим комісаріатом у зв`язку із заходами, які спрямованні на запобігання втрат Державного бюджету України та виявлення фактів надання сфальсифікованих довідок архівних органів зроблено запит до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації стосовно підтвердження видачі та достовірності інформації зазначеної в архівній довідці Центрального архіву Міністерства Російської Федерації від 01.11.2014 № 2/10617, про відрядження для виконання робіт по знаходженню та знищенню вибухонебезпечних предметів часів Великої Вітчизняної війни.

10. На адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла відповідь з Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 21.10.2016 № 4/19903, зі змісту якої вбачається, що підтвердити факт видачі довідки від 01.11.2014 № 2/10617 не є можливим, оскільки заяви та запити про видачу таких довідок, копій документів та витягів з них, а також копії довідок та витягів з архівних документів зберігаються 3 роки.

11. На засіданні комісії Черкаського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій на підставі відповіді з Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 21.10.2016 № 4/19903 прийнято рішення, оформлене протоколом № 20 від 29.11.2016 про скасування п. 6 протоколу № 28 від 19.11.2004 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій та відмовлено позивачу у наданні статусу учасника бойових дій.

12. Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що документом, що підтверджує дійсну його участь в роботах по виявленню, вилученню та знищенню вибухонебезпечних предметів років Великої Вітчизняної війни в період з 01.06.1976 по 08.06.1976 є довідка № 114 начальника штабу військової частини № 35422 від 22.06.1976, яка не була врахована під час прийняття оскаржуваного рішення.

14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що представником відповідача не доведено, що з боку позивача мали місце зловживання або повідомлення недостовірної інформації, що призвело до встановлення йому статусу учасника бойових дій. Позивач, в свою чергу, не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень.

Крім того представник відповідача не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, щодо порушення позивачем п. 20 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 № 200, в якому зазначені підстави для позбавлення особи статусу учасника бойових дій.

16. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права.

17. Скаржник посилається на неврахування судами того, що відповідно до п. 20 Положення, Комісія позбавляє особу статусу учасника бойових дій у разі виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення або надання недостовірних даних про особу.

Інформація про вибуття сержанта ОСОБА_1 у відрядження для виконання робіт по знаходженню та знищенню вибухонебезпечних предметів часів Великої Вітчизняної війни зазначена в архівній довідці ЦАМО РФ від 01.11.2004 № 2/10617, видача якої не підтверджена.

Відповідач зазначає також, що інших документів, які б підтвердили участь в знаходженні та знищенні вибухонебезпечних предметів, зокрема і довідку № 114, видану начальником штабу військової частини № 35422 від 22.06.1976, на Комісію у 2004 та 2016 роках позивачем надано не було.

Тому, з боку ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправних дій та порушень норм чинного законодавства немає, а факт, що надані позивачем документи при отриманні статусу учасника бойових дій містять неправдиві відомості наявні в матеріалах справи.

18. 10.05.2017 позивач подав заперечення на касаційну скаргу. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Позивач зазначає про те, що довідка № 114 начальника штабу військової частини № 35422 від 22.06.1976, є документом, що підтверджує його дійсну участь в роботах по виявленню, вилученню та знищенню вибухонебезпечних предметів років Великої Вітчизняної війни в період з 01.06.1976 по 08.06.1976 та, відповідно є належним документом, який підтверджує його статус як учасника бойових дій.

19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

20. Ключовим питанням у цій справі є правомірність дій відповідача щодо позбавлення позивача статусу учасника бойових дій.

21. Відповідно до статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

22. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 6 цього Закону учасниками бойових дій визнаються, зокрема, учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

23. Згідно п. 11 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

24. На час прийняття оскаржуваного рішення діяло Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 № 200.

25. Відповідно до п.9 вказаного Положення на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації.

26. Пунктом 20 Положення визначено підстави за яких Комісія позбавляє особу статусу учасника бойових дій:

- наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції;

- виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення або надання недостовірних даних про особу;

- подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.

27. Проте, відповідачем не доведено наявності підстав, визначених цим пунктом Положення, за яких Комісія позбавляє особу статусу учасника бойових дій, зокрема те, що з боку позивача мали місце зловживання або повідомлення недостовірної інформації, що мало наслідком встановлення йому статусу учасника бойових дій та наявності вироку щодо визнання позивача винним у використанні завідомо підроблених документів.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що військовий квиток позивача серії № НОМЕР_3 , містить відмітку про участь та період його участі у проведенні робіт по виявленню, вилученню та знищенню вибухонебезпечних предметів років Великої Вітчизняної війни з 01.06.1976 по 08.06.1976. Зазначені відомості підтверджуються і довідкою №114 начальника штабу військової частини № 35422 від 22.06.1976.

29. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено, що подані позивачем документи містять неправдиві відомості.

30. Також Суд вважає безпідставними посилання скаржника на непідтвердження інформації про вибуття сержанта ОСОБА_1 у відрядження для виконання робіт по знаходженню та знищенню вибухонебезпечних предметів часів Великої Вітчизняної війни зазначеній в архівній довідці ЦАМО РФ від 01.11.2004 № 2/10617, оскільки згідно відповіді Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 21.10.2016 № 4/19903, підтвердження видачі такої довідки не є можливим у зв`язку з тим, що такі відомості зберігаються три роки.

Проте, позивач не може відповідати за належне зберігання архівною установою певних документів понад трирічний строк.

31. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

33. Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -