ПОСТАНОВА
головуючого Смоковича М. І.,
суддів Данилевич Н. А., Кашпур О. В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, провадження по якій відкрито за касаційною скаргою представника Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка - адвоката Мозгового Олександра Олександровича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, ухвалене у складі головуючого судді Мельникова Р. В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді П`янової Я.В., суддів: Присяжнюк О. В. , Спаскіна О. А.
І. Суть спору
1. У грудні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (надалі також позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (надалі також відповідач), в якому просило до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зупинити повністю експлуатацію будівель Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, за адресою: м. Харків, вул. Барикадна, буд. 51, шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що під час проведення перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, за адресою: м. Харків, вул. Барикадна, буд.51, встановлено, що вони експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. З 18 грудня 2019 року по 19 грудня 2019 року Холодногірським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, за адресою: м. Харків, вул. Барикадна, буд.51.
Зазначена перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року №44205/1/1-19, на підставі наказу Холодногірського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 181 від 12 грудня 2019 року «Про проведення позапланових перевірок об`єктів», посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 18 грудня 2019 року №402 Холодногірського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.
За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 19 грудня 2019 року №214, за висновками якого приміщення університету, розташовані за вищевказаною адресою, експлуатуються з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:
приміщення навчальних корпусів №1, 2, гуртожитку не обладнанні системами протипожежного захисту (автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей типу СО3) відповідно до ДБН 6.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (відсутні підтверджуючі документи та система);
сходові клітки навчальних корпусів №1, 2, будівель гуртожитків не забезпечені евакуаційним освітленням (світильниками евакуаційного освітлення «Вихід»);
приміщення електрощитових навчальних корпусів №№1,2, будівель гуртожитків не відділені від коридорів протипожежними дверима;
не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів навчальних корпусів №1, 2, будівель гуртожитків, шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (відсутні підтверджуючі документи);
не надані матеріали щодо підтвердження небезпечності та токсичності продуктів горіння, а також димоутворювальної здатності покриття підлоги та оздоблення стін на шляхах евакуації: оздоблення стін та підлога коридору спортивного залу, підлога коридору 2 поверху, стіни та підлога приміщення навчальної аудиторії на 4-му поверсі навчального корпусу №1; підлога коридорів 2-го та 3-го поверхів навчального корпусу №2 (підтверджується фото);
евакуаційний вихід з підвального поверху навчального корпусу №1, що влаштований через сходову клітку типу СК1, не відокремлений від іншої частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху (підтверджується фото);
відсутні другі евакуаційні виходи з підвальних поверхів, приймальні молока та спортивної зали навчального корпусу №1;
відсутня система видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згорання в підвальних приміщеннях (навчальні приміщення, гардеробна, спортивна зала), актового залу, які не мають природного освітлення в навчальному корпусу №1 та гуртожитку;
допускається замикання евакуаційних виходів на замки, що ведуть з першого поверху безпосередньо назовні в навчальному корпусі №1 та сходових кліток 2, 3, 4 поверхів навчального корпусу №2;
відсутні пристрої для самозачинення дверей сходових кліток навчальних корпусів №1, 2 та гуртожитку;
допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) в навчальних корпусах №1, 2;
допускається улаштування на шляху евакуації турнікету першого поверху навчального корпусу №1;
з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в розподільчому щитку першого поверху навчального корпусу №1;
відсутні елементи з`єднання пожежного крана до рукава, відсутній пожежний рукав однакового з ним діаметра та ствол в пожежному кран-комплекті першого поверху навчального корпусу №1;
допускається захаращення різними предметами евакуаційного виходу, що веде з коридору першого поверху навчального, корпусу №1 безпосередньо назовні;
відсутні світлові прорізи, що відчиняються, у зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 навчальних корпусів №1, 2 площею не менше як 1,2 м.кв.;
допускається встановлення на вікнах навчального корпусу №1 глухих ґрат;
проїзд для пожежних машин зі сторони вулиці Барикадна та навколо будівлі гуртожитку не має відповідне дорожнє покриття;
зовнішні пожежні драбини типу П2 та П1 навчального корпусу №1 утримується в несправному стані;
внутрішня сходова клітка типу СК1 в навчальному корпусі №1 не відокремлена дверима на рівні другого поверху;
комісією господарчого органу не здійснено перевірку стану вогнезахисного покриву (просочення).
За результатами складеного акту перевірки контролюючим органом відповідачу винесено припис № 1213 від 19 грудня 2019 року про усунення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки.
У зв`язку з невиконанням відповідачем станом на 28 грудня 2019 року вимог припису № 1213 від 19 грудня 2019 року, уважаючи наявність зафіксованих в акті перевірки порушень підставою для застосування запобіжних (попереджувальних) заходів реагування, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, адміністративний позов задоволено, а саме: до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, за адресою: м. Харків, вул. Барикадна, буд.51, зупинено повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язано керівництво Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем хоча і здійснюються певні заходи, направлені на усунення виявлених порушень, проте такі порушення на момент постановлення судового рішення в повній мірі не усунуто.
Суд першої інстанції констатував ненадання доказів повного усунення виявлених під час проведення перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та указав, що надані суду копії документів не можуть вважатися належними доказами усунення виявлених порушень. Своєю чергою, акт перевірки з висновками про відсутність порушень, на переконання суду, є належним, допустимим та достатнім доказом усунення особою виявлених перевіркою порушень, оскільки може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства, зокрема, у сфері техногенної та пожежної безпеки.
5. Суд апеляційної інстанції із такими висновками погодився та додав, що під час апеляційного розгляду справи відповідачем надано висновок судової пожежно-технічної експертизи № 021/2021 від 03 лютого 2021 року, за яким незначна кількість неусунутих недоліків, встановлених в акті позапланової перевірки № 70 від 22 вересня 2020 року, не є критичною та не становить загрозу життю та здоров`ю людей.
Водночас, із посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 520/11608/19, колегія суддів суду апеляційної інстанції наголосила, що саме контролюючий орган, а не експерт, наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, та лише цей орган здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику. Єдиним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
IV. Касаційне оскарження
6. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій посилається на неврахування судом апеляційної інстанції під час ухвалення свого рішення висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 320/4182/20 та від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16 щодо застосування поняття дискреційних повноважень та статті 70 Кодексу цивільного захисту України.
7. Верховний Суд ухвалою від 04 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою представника Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка - адвоката Мозгового О. О. на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
8. Представник відповідача подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
9. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V).
11. Згідно визначення статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
12. Відповідно частини п`ятою статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
13. Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
14. За приписами пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
15. Згідно частини першої статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
16. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
17. Частинами першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
18. Відповідно до частин першої та другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1); нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій (пункт 4).
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
VI. Позиція Верховного Суду
19. Підставою для відкриття касаційного провадження в цій справі слугувало оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
20. Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
22. Спірним у цій справі є питання доцільності обрання виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Барикадна, буд.51, шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання.
23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
24. Аналіз статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
25. Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
26. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 810/4274/17, від 30.09.2020 у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16.
27. Як вже зазначалося вище, за наслідками проведеної контролюючим органом позапланової перевірки додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки (з 18 грудня 2019 року по 19 грудня 2019 року) встановлено 21 порушення, що підтверджується актом №214, складеним 19 грудня 2019 року №214.
28. Як установлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами позивача неодноразово проводилися позапланові перевірки будівель Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка за адресою: м. Харків, вул. Барикадна, буд. 51, з метою встановлення стану усунення виявлених під час перевірки порушень, зазначених у акті № 214 від 19 грудня 2019 року.
29. Разом з цим, як убачається із змісту акту Холодногірського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №70, складеного 22 вересня 2020 року за результатами проведеної з 21 вересня 2020 року по 22 вересня 2020 року позапланової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлях Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, за адресою: м. Харків, вул. Барикадна, буд. 51, контролюючим органом виявлено 4 порушення, які залишилися на дату складання указаного акту суб`єктом господарювання не виконаними, а саме:
приміщення навчальних корпусів гуртожитку не обладнані системами протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей типу СО3) відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (відсутні підтверджуючі документи та система фото);
не надані матеріали щодо підтвердження показників небезпечності та токсичності продуктів горіння, а також димоутворювальної здатності покриття підлоги на шляхах евакуації: підлога коридору 2 поверху навчального корпусу № 1; підлога коридорів 2-го та 3-го поверхів навчального корпусу № 2 (підтверджується фото, відсутність документів на матеріали);
відсутня система видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згорання в підвальних приміщеннях навчального корпусу (підтверджується фото, відео, відсутня система);
відсутні світлові прорізи, що відчиняються, у зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 навчальних корпусів № № 1, 2, площею не менше як 1,2 м2 (підтверджується фото).
30. Верховний Суд наголошує на тому, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.
31. Отже, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
32. Так, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
33. Оскільки облаштування приміщень установками пожежної сигналізації, системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей спрямовано на своєчасне виявлення та сповіщення про уже виниклу пожежу, ліквідацію її наслідків, то відсутність таких установок аж ніяк не свідчить про наявність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.
34. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15, від 28 квітня 2021 року у справі № 640/10129/20.
35. Ненадання матеріалів щодо підтвердження показників небезпечності та токсичності продуктів горіння, а також димоутворювальної здатності покриття підлоги на шляхах евакуації є порушенням щодо саме ненадання таких матеріалів та не може розцінюватися як факт існування загрози пожежній безпеці та свідчити про наявність підстав припускати ймовірність перевищення таких показників.
36. Верховний Суд вважає безпідставними доводи позивача та судів попередніх інстанцій про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, тому для встановлення факту відсутності порушень відповідач повинен ініціювати позапланову перевірку, за наслідками якої і може бути встановлено зазначений факт.
37. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що акт перевірки, яким і фіксуються виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є не єдиним доказом, за наявності якого можна стверджувати про наявність або відсутність певних порушень.
38. Положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
39. Отже, виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.
40. Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.
41. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.
42. Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
43. Частиною першої та пунктом 2 частини другої статті 72 КАС України установлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: зокрема, висновками експертів.
44. Таким чином, суд оцінює як акт, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, і таке інше.
45. Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.
46. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.
47. За таких обставин, доводи позивача та судів попередніх інстанцій про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.
48. Так, щодо відсутності системи видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згорання в підвальних приміщеннях навчального корпусу, а також відсутності світлових прорізів, що відчиняються, у зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 навчальних корпусів, в матеріалах справи міститься висновок судової пожежно-технічної експертизи № 021/2021, складений судовим експертом Росохою С. В. (свідоцтво № 1874 від 28 квітня 2017 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), відповідно до якого заходи з обладнання приміщень системами протидимного захисту повинні здійснюватися при майбутньому новому будівництві, реконструкції, технічному переоснащенню, капітальну ремонті, реставрації, зміні категорій приміщень і будинків за вибухопожежної і пожежною небезпекою.
49. Разом з тим, контролюючий орган, стверджуючи про порушення відповідачем, що виразилося у відсутності системи видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згорання в підвальних приміщеннях навчального корпусу, керується ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», які набули чинності вже після введення в експлуатацію досліджуваного приміщення.
50. Крім того, експертом установлено, що влаштування системи протидимного захисту не є обовязковим, а також за наслідками проведеного розрахунку екпертом виявлено, що час евакуації людей із приміщення буде меншим за час заповнення даного приміщення димом, що, на його переконання, свідчить про необов`язковість його обладнання системою видалення диму та гарячих газоподібних продуктів згоряння. Зазначене відхилення не впливає на можливість виникнення пожежі.
51. Аналогічних висновків експерт дійшов і досліджуючи порушення щодо відсутності світлових прорізів, що відчиняються, у зовнішніх стінах сходових кліток типу СК1 навчальних корпусів №№ 1,2, оскільки в проектній документації, наданій до експертного дослідження, світлові прорізи зазначених сходових клітин виконанні із заповненням склоблоками. Указані сходові клітини мають дверні прорізи, які відкриваються до повітряної зони зовнішнього переходу, через який можливе вилучення диму з об`єму сходів. Інженерні та планувальні рішення й умови освітлення не змінювалися від тих норм, які були чинними під час будівництва.
52. За наслідками проведеного експертом дослідження установлено, що час евакуації людей із приміщення буде меншим за час заповнення приміщення димом, евакуація здійснюватиметься вчасно, зазначене відхилення не впливає на можливість виникнення пожежі та не є обов`язковим для виконання.
53. У спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем усунуто сімнадцять з двадцяти одного виявленого контролюючим органом порушень вимог законодавства, тобто переважну більшість, що свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи.
54. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15, від 28 квітня 2021 року у справі № 640/10129/20.
55. За приписами частин першої - третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
56. Як суд першої інстанції, так і апеляційний суд, належним чином установивши фактичні обставини справи, допустили неправильне застосування норм матеріального права та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
57. За наведеного правового регулювання та обставин справи касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення та в порядку статті 351 КАС України ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 3, 260, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд