ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 620/1657/19

1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, про скасування постанови ВП №58983313 від 24.04.2019 про відкриття виконавчого провадження.

2. В обґрунтування позовних вимог вказував, що спірна постанова винесена у зв`язку з прийняттям відповідачем податкової вимоги про сплату податкового боргу. При цьому, податкова вимога була прийнята відповідачем протиправно, з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме з пропущенням трьохмісячного строку для пред`явлення такої вимоги.

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Скасовано постанову Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження ВП №58983313 від 24.04.2019 по стягненню з ОСОБА_1 на користь ГУДФС у Чернігівській області боргу в сумі 15 819,54 грн на підставі отриманої вимоги №Ф-11724-17 від 07.11.2018.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2018 №Ф-11724-17У, з приводу примусового виконання якої третя особа звернулась до Деснянського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ Чернігівській області та була винесена спірна постанова, є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню. Вимога була прийнята 07.11.2018 з відміткою про набрання чинності - 21.01.2019. Водночас, вказана вимога була пред`явлена до виконання 23.04.2019, тобто з пропущенням трьохмісячного строку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення таких документів до виконання.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 скасовано. Прийнято постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження №58983313 з виконання вимоги від 07.11.2018 №Ф-11724-17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДФС у Чернігівській області боргу в сумі 15 819,54 грн державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Тяжких Д.С. винесено 24.04.2019, тобто з порушенням строку на відкриття виконавчого провадження; проте оцінивши всі надані апелянтами документи, колегія суддів вважала, що порушення відповідачем строку, наданого законодавством, для відкриття виконавчого провадження, не позбавляє права стягувача на виконання виконавчого документа, поданого ним у строк, визначений законодавством.

7. Так, суд апеляційної інстанції вказав на те, що на виконання положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкції №449 Чернігівське управління ГУ ДФС у Чернігівській області саме 10.04.2019 направило до Деснянського відділу ДВС вимогу про сплату боргу для відкриття виконавчого провадження, яку було отримано останнім 10.04.2019, що підтверджується відбитком штемпелю Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

8. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, у жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 скасувати, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 залишити в силі.

9. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що вимога про сплату боргу (недоїмки) була пред`явлена до виконання саме 23.04.2019, а не 10.04.2019, а тому відповідач мав в порядку п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» повернути його стягувачу без прийняття до виконання.

10. В касаційній скарзі позивач стверджує, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в травні 2019 року був відсутній лист третьої особи про отримання відповідачем вимоги від 10.04.2019, натомість в матеріалах виконавчого провадження був наявний супровідний лист про отримання відповідачем вимоги від 23.04.2019.

11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що фактично виконавчий документ було ним отримано 10.04.2019, про що свідчить відмітка відділу на другому екземплярі супровідного листа ГУ ДФС у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження. В подальшому, діловодом 23.04.2019 виконавчий документ було зареєстровано в Автоматизованій системі виконавчого провадження, у Журналі реєстрації документів про відкриття виконавчого провадження, та передано до державного виконавця для виконання.

12. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області також подано відзив на касаційну скаргу, аргументи якого є аналогічними.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019 для розгляду справи №620/1657/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

14. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та встановлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

15. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2022 справу прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Деснянського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області було відкрито виконавче провадження ВП №58983313 від 24.04.2019 по стягненню з ОСОБА_1 на користь ГУДФС у Чернігівській області боргу в сумі 15 819,54 грн на підставі податкової вимоги №Ф-11724-17 від 07.11.2018.

17. Вказана вимога була видана Чернігівським управлінням ГУ ДФС у Чернігівській області зі сплати заборгованості по єдиному внеску станом на 21.01.2019, на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.

18. Вимога набрала законної сили 21.01.2019. Строк пред`явлення до виконання до 21.04.2019.

19. З відмітки на супровідному листі (а. с. 11) вбачається, що вказана вимога була отримана відповідачем 23.04.2019.

20. Водночас, в матеріалах справи наявна копія супровідного листа (а.с. 29), відбиток штемпелю на якому свідчить про те, що Деснянський відділ державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області отримав вимогу про сплату боргу для відкриття виконавчого провадження 10.04.2019.

21. Державним виконавцем 24.04.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження N 58983313 з виконання вимоги від 07.11.2018 №Ф-11724-17, виданої Чернігівським управлінням ГУ ДФС у Чернігівській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави недоїмки в сумі 15 819,54 грн.

22. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

24. Відповідно до п. 7, ч. 1, ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», серед іншого, підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами. 25. В свою чергу, згідно ч.ч. 4, 5 ст. 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

26. Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

27. Пунктом 5 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, передбачено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності), зокрема, надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів).

28. Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що на виконання вказаних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкції №449 Чернігівське управління ГУ ДФС у Чернігівській області 10.04.2019 направило до Деснянського відділу ДВС вимогу про сплату боргу для відкриття виконавчого провадження, яку було отримано останнім 10.04.2019. На підтвердження цієї обставини суд апеляційної інстанції послався на відбиток штемпелю Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

29. Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що відповідні висновки зроблені судом апеляційної інстанції без надання оцінки тому факту, що в матеріалах справи містяться суперечливі докази щодо дати отримання відповідачем спірної вимоги, а саме: копія супровідного листа №1029/9/25-01-53-07-20 від 10.04.2019 з відбитком вхідного штампу відповідача про його отримання 23.04.2019 (а.с. 11) та копія цього ж супровідного листа, проте з відбитком вхідного штампу відповідача про його отримання 10.04.2019 (а.с. 29).

30. Таким чином, в матеріалах справи наявні докази, які явно протирічать один одному, що було залишено поза увагою як суду апеляційної інстанції, так і суду першої інстанції.

31. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що спір у справі виник саме з приводу пропуску, на думку позивача, третьою особою строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання, а тому встановлення дати, в яку податкову вимогу №Ф-11724-17 було відправлено або надано відповідачу, є суттєвою обставиною, яка впливає на правильність вирішення спору.

32. Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

33. Частиною 1 статті 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

34. Оскільки матеріали справи містять докази, що протирічать один одному (копію одного і того ж самого документа, але з різними відбитками штампу про прийняття), на переконання колегії суддів Верховного Суду, вказане не свідчить про достатність доказів у справі на підтвердження дати, в яку було його отримано.

35. Крім того, Верховним Судом неодноразово була викладена правова позиція, згідно з якою штамп підприємства на супровідному листі не є достовірним доказом, який би підтверджував дату отримання поштового відправлення (ухвали Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №808/1636/18, від 26.02.2020 у справі №340/1655/19 та від 31.05.2021 у справі №922/3728/20).

36. За таких обставин, Верховний Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні достатні докази на підтвердження отримання Деснянським ВДВС міста Чернігова ГТУЮ у Чернігівській області від Чернігівського управління ГУ ДФС у Чернігівській області виконавчого документа - податкової вимоги №Ф-11724-17 від 07.11.2018 саме 10.04.2019, а тому висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на недостатніх доказах.

37. При цьому, відповідач, не спростовуючи наявність супровідного листа з відбитком його вхідного штампу від 23.04.2019, не надає інших доказів на підтвердження отримання ним виконавчого документу від третьої особи саме 10.04.2019, якими можуть бути, наприклад, витяг з журналу вхідної кореспонденції, витяг з Автоматизованої системи виконавчого провадження тощо.

38. Також, Чернігівське управління ГУ ДФС у Чернігівській області не скористалося правом надати суду належні докази на підтвердження відправлення податкової вимоги у строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження», якими можуть бути відповідний фіскальний чек поштової установи, опис вкладення у цінний лист тощо.

39. Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

40. Відповідно до встановлених у справі обставин, спірна постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята 24.04.2019. Тобто, у позивача виникли обґрунтовані сумніви щодо дотримання третьою особою як стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, встановленого ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», адже винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 24.04.2019 за загальним правилом свідчить про те, що виконавчий документ був пред`явлений до виконання днем раніше, тобто 23.04.2019.

41. За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Таким чином, обов`язок доказування у цій справі покладений на відповідача як суб`єкта владних повноважень.

41. Зважаючи на недоведеність відповідачем обставин того, що податкова вимога №Ф-11724-17 від 07.11.2018 була пред`явлена до виконання у строк, встановлений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність винесення державним виконавцем спірної постанови про відкриття виконавчого провадження, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови ВП №58983313 від 24.04.2019 є такими, що підлягають задоволенню.

42. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

43. Верховний Суд вважає, що ухвалення судового рішення на підставі доказів, які не є достатніми для встановлення обставин справи, що мають істотне значення, не відповідає вимогам законності та обґрунтованості судового рішення, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції є таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню. Колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність винесення державним виконавцем спірної постанови про відкриття виконавчого провадження з огляду на непідтвердженість обставин дотримання стягувачем строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Оскільки Деснянським ВДВС міста Чернігова ГТУЮ у Чернігівській області не доведено у встановленому порядку належними доказами вищевказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідач-суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій при винесенні спірної постанови, що має наслідком скасування такої постанови.

44. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

45. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а спірна постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню. Водночас, мотиви, з яких позовні вимоги задоволено, слід змінити, виходячи зі змісту цієї постанови.

46. У відповідності до ст. 351 КАС України підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

47. З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд