ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 560/3449/18

1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, в якому просив стягнути на його користь невиплачену заробітну плату у розмірі 193 923,65 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог вказував, що 04.11.2017 він вийшов на роботу та приступив до виконання обов`язків начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області (правонаступником якої є відповідач) після скасування судом наказів про його звільнення у справі №822/1517/17. Однак, заробітна плата йому не була нарахована та виплачена (виходячи з посадового окладу 10338 грн, загальний період заборгованості - з 06.11.2017 по 30.09.2018), та не було виплачено матеріальне забезпечення у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на підставі поданих листків непрацездатності (з 16.11.17 по 20.12.17). Також до заборгованості позивач включив невикористану відпустку за період з 01.10.2018 по 31.10.2018. Загальний розмір заборгованості з нарахування та виплати заробітної плати за період з 06.11.2017 по 30.09.2018, за розрахунками позивача, складає 193 923,65 гривень.

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати заробітної плати ОСОБА_1 , яка почалась і триває з 06.11.2017.

Зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 06.11.2017 по час фактичної виплати.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був фактично поновлений на державній службі, а тому мав право на отримання заробітної плати, відповідно до займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу. Оскільки з моменту скасування наказів про звільнення позивача та по день звернення до відповідача про виплату заборгованості по зарплаті заробітна плата йому не нараховувалась і не виплачувалась, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 06.11.2017 по час фактичної виплати.

5. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач лише частково довів позовні вимоги, оскільки з урахуванням встановлених обставин у справі належним способом захисту прав позивача є зобов`язання нарахування та виплати заробітної плати, а не стягнення конкретної суми, яку у цьому випадку неможливо вирахувати.

6. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06.11.2017 по 30.09.2018 включно.

Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з 06.11.2017 по 30.09.2018 включно в сумі 52 762,07 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач помилково вважає, що його заробітна плата у спірний період часу має обчислюватись відповідно до Тимчасового кошторису на 2016 рік. З огляду на зміст позовних вимог щодо стягнення заборгованості із заробітної плати з 06.11.2017, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивача на врегулювання розміру його посадового окладу Тимчасовим кошторисом на 2016 рік з 01.05.2016, та визнав безпідставними доводи позивача щодо неправомірності дій відповідача, які полягають в розрахунку його заробітної плати та інших виплат у спірний період часу виходячи із посадового окладу начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області відповідно до штатного розпису в розмірі 3102 грн.

8. Також суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача щодо заниження відповідачем оплати періоду його тимчасової непрацездатності, врахувавши, що будь-яких доказів на спростування проведеної відповідачем оплати лікарняних за рахунок коштів фонду соціального страхування та за рахунок коштів відповідача позивач суду не надав. Крім того, апеляційний суд зазначив, що будь-яких доказів щодо наявності у позивача права на основну чи додаткові відпустки, її тривалість, використання такого права чи порушення відповідачем законодавства, яким врегульовано конституційне право позивача на відпочинок, в тому числі на оплачувану відпустку позивач суду не надав, а тому відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.

9. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, у травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати відповідача виплатити заробітну плату в період з 06.11.2017 по час фактичної виплати з врахуванням розміру його посадового окладу, доплати за вислугу років, надбавки «Заслужений працівник» та доплати за ранг встановлених згідно штатного розпису Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області за травень 2016 року, а саме з врахуванням розміру посадового окладу у сумі - 10 338 грн, доплати за вислугу років - 3101,40 грн, надбавки «Заслужений працівник» - 516,90 грн та доплати за ранг - 200,00 грн.

10. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції невірно визначив розмір належної до стягнення заробітної плати, та не врахував, що Тимчасовим штатним розписом Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області, правонаступником якої є відповідач, від травня 2016 року йому встановлено посадовий оклад у розмірі 10 338 грн з відповідними надбавками та доплатами. Скаржник зазначає, що з будь-якими іншими штатними розписами, зокрема з штатними розписами на 2017 рік та на 2018 рік, якими керувався суд апеляційної інстанції, він ознайомлений не був, а тому вважає, що заробітна плата має бути обчислена на підставі саме Тимчасового штатного розпису Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області від травня 2016 року.

11. В касаційній скарзі позивач посилається, зокрема, на лист, складений ним, на ім`я Голови комісії з проведення реорганізації Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України із проханням затвердити тимчасовий штатний розпис фітосанітарної інспекції по Хмельницькій області на травень - грудень 2016 року із посадовими окладами, зазначеними у листі, зокрема з його посадовим окладом у розмірі 10 338 грн. Також посилається на Розрахунок видатків по кошторису на 2017 рік на оплату праці по бюджетній програмі 2809010 (КЕКВ 2111) по Державній фітосанітарній інспекції Хмельницької області на січень-лютий 2017 року, в якому також зазначено його посадовий оклад на рівні 10 338 грн. Крім того, скаржник вказує, що на підставі звітності Держфітосанітарної інспекції у Хмельницькій області до податкових та пенсійних органів можливо встановити, що у 2016-2017 роках вирахування ЄСВ, ПДФО та військового збору з його зарплати здійснювалось виходячи з розміру його посадового окладу у 10338 грн.

12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

13. Відповідач заперечує проти існування Тимчасового штатного розпису на 2016 рік та стверджує, що оригіналами штатних розписів за 2016-2018 підтверджується, що посадовий оклад позивача протягом зазначених років не змінювався та становив 3 102 грн.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2019 для розгляду справи №506/3449/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Желтобрюх І.Л., судді: Білоус О.В., Стрелець Т.Г.

15. Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та встановлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21.06.2019 №798/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до складу іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л.

17. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 для розгляду справи № 506/3449/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

18. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2022 справу прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено до попереднього касаційного розгляду.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» та постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1092 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна ветеринарна та фітосанітарна служба і Державна фітосанітарна інспекція Хмельницької області були реорганізовані, а їхніми правонаступниками стали, відповідно, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.

20. На день розгляду справи судом апеляційної інстанції процедура реорганізації не завершена, з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державна фітосанітарна інспекція Хмельницької області не виключена.

21. Судами також встановлено, що позивач 27.03.2013 призначений на посаду начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області - головного державного фітосанітарного інспектора Хмельницької області.

22. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №822/1517/17, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017, визнано протиправним та скасовано наказ Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 03.10.2016 №1065-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України №1071-к від 02.11.2016 «Про внесення змін до наказу Держветфітослужби від 03.10.2016 №1065 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

23. З 04 листопада 2017 року позивач приступив до виконання обов`язків начальника Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області.

24. 26 вересня 2018 року позивач звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (копію листа направив до ліквідаційної комісії Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області та до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області) з вимогою про погашення заборгованості із заробітної плати за період з 06.11.2017 по 30.09.2018, проведення виплат у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю та компенсацію за 75 днів невикористаної відпустки.

25. Голова комісії з реорганізації Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області листом від 12.10.2018 за №27 повідомив позивача, що Державна фітосанітарна інспекція Хмельницької області перебуває в стані припинення, не має коштів на рахунках і надходження коштів не планується. Повідомив також, що Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області є правонаступником Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області та отримує належне бюджетне фінансування своєї діяльності. Запропоновано звернутись до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області щодо виплати заборгованості по заробітній платі

26. Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області листом від 12.10.2018 за №22/03.01-05/5302 повідомило позивача, що управління, як правонаступник Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області, може виплатити заборгованість по заробітній платі лише за відповідним рішенням суду.

27. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з 21.09.2016 по 03.11.2017 позивач безперервно перебував на лікарняних, оплату яких відповідач здійснив з розрахунку розміру його посадового окладу, встановленого штатними розписами Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області на 2016 та 2017 роки та за рахунок коштів фонду соціального страхування. З 16.11.2017 по 20.12.2017 позивач знову перебував на лікарняному. В лютому 2018 року позивач перебував на лікарняному 10 днів.

28. Станом на 01.10.2018 ОСОБА_1 виплачено лікарняні за рахунок коштів фонду соціального страхування за період з 16.11.2017 по 26.11.2017, з 27.11.2017 по 20.12.2017 та за період з 14.02.2018 по 23.02.2018. Зокрема, перерахування позивачу лікарняних за лютий 2018 року з одночасним утриманням податку з доходів та військового збору підтверджується платіжними дорученнями №1-3 від 27.09.2018.

29. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

31. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що позивач оскаржує постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 лише в частині визначення розміру його заробітної плати. Тобто, постанова суду апеляційної інстанції в частині відмовлених у задоволенні позовних вимог не є предметом касаційного перегляду.

32. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що штатними розписами відповідача на 2016 рік, на 2017 рік та на 2018 рік, затвердженими у встановленому порядку, встановлено посадовий оклад позивача у розмірі 3 102 грн.

33. Заперечуючи проти цих висновків, позивач стверджує, що Тимчасовим штатним розписом Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області, правонаступником якої є відповідач, від травня 2016 року йому встановлено посадовий оклад у розмірі 10 338 грн з відповідними надбавками та доплатами.

34. Скаржник посилається на листи з проханнями затвердити Тимчасовий штатний розпис на 2016 рік та довідки, складені ним, а також стверджує, що на підставі звітності Держфітосанітарної інспекції у Хмельницькій області до податкових та пенсійних органів можливо встановити, що у 2016-2017 роках вирахування ЄСВ, ПДФО та військового збору з його зарплати здійснювалось виходячи з розміру його посадового окладу у 10 338 грн.

35. Частиною 2 статті 74 КАС України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

36. Верховний Суд зауважує, що сама наявність в матеріалах справи копії Тимчасового штатного розпису на 2016 рік, враховуючи відсутність доказів його затвердження Держветфітслужбою України, не є підтвердженням того, що обчислення заробітної плати позивачу за період з 06.11.2017 по 20.09.2018 має бути здійснено відповідачем, виходячи з посадового окладу 10 338 грн.

37. В матеріалах справи відсутні докази того, що Тимчасовий штатний розпис на 2016 рік був введений в дію Державною фітосанітарною інспекцією Хмельницької області. Такими доказами не можуть бути листи з проханнями затвердити вказаний штатний розпис або довідки, на які посилається позивач. Колегія суддів враховує, що відповідач, який є правонаступником Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області, заперечує проти наявності Тимчасового штатного розпису на 2016 рік та надає докази того, що у Державній фітосанітарній інспекції у вказаний період часу існував штатний розпис на 2016 рік, затверджений Заступником голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України О.М. Вержиховським О.М. 23.03.2016, згідно з яким посадовий оклад позивача становив 3 102 грн. В подальші роки, а саме у 2017 та у 2018, у які діяли штатні розписи на 2017 рік та 2018 рік відповідно (проти наявності яких позивач не заперечує), його посадовий оклад змінений не був.

38. З гідно зі ст.13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

39. Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, кошторис - це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

40. Отже, нарахування і виплата заробітної плати здійснюється відповідно до кошторисів, чинних у відповідні періоди.

41. Таким чином, оскільки матеріалами справи не підтверджується факт затвердження та введення в дію Тимчасового штатного розпису Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області на травень - грудень 2016 року, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно відхилено посилання позивача на регулювання розміру його посадового окладу Тимчасовим кошторисом на 2016 рік. Переконливих доказів на підтвердження протилежного позивачем не надано.

42. Крім того, сам факт неознайомлення позивача з введеними в дію штатними розписами на 2017 рік та на 2018 рік, враховуючи положення бюджетного законодавства, не може бути підставою їх незастосування до позивача.

43. За таких обставин і такого правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність нарахування і виплата заробітної плати ОСОБА_1 має бути здійснено виходячи із посадового окладу позивача, встановленого штатними розписами Державної фітосанітарної інспекції Хмельницької області на 2017 та 2018 рік. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

44. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 відсутні.

45. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

46. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

47. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд