ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/21454/17

1. У зв`язку з перебуванням судді Вронської Г.О. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.04.2022, який наявний в матеріалах справи.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", боржник) на користь ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. (далі - стягувач) заборгованість по кредиту в сумі 12.500.000,00 доларів США, заборгованість за неправомірне користування кредитними коштами в сумі 417.864,59 доларів США, пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 87.434.586,33 грн, пеню за прострочення сплати відсотків в сумі 314.033,89 грн та 127,17 грн 3% річних, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 змінено в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по відсотках у розмірі 417.864,59 доларів США та прийнято рішення стягнути 3% річних по тілу кредиту за період з 01.08.2017 по 22.11.2017 у розмірі 3.045.263,43 грн. Також, скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати відсотків у розмірі 314.033,89 грн та ухвалено у вказаній частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. Постановою Верховного Суду від 20.04.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 залишено без змін.

5. 21.12.2020 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

6. 11.05.2021 до суду першої інстанції від АТ "Українська залізниця" надійшла скарга б/н від 11.05.2021 на дії ВДВС, у поданій скарзі боржник просив суд:

- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС), які полягають в накладенні арешту на грошові кошти АТ "Українська залізниця" у виконавчому провадженні ВП №65323614, відкритому на підставі наказів від 21.12.2020 у справі № 910/21454/17 ;

- усунути порушене право відповідача шляхом скасування постанови ВДВС від 06.05.2021 про арешт коштів АТ "Українська залізниця" в межах виконавчого провадження ВП №65323614.

7. Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2021 у справі № 757/10733/21-к задоволено клопотання старшого групи прокурорів Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №42019000000001331, шляхом заборони здійснювати перерахування та/або списання та/або стягнення грошових коштів або будь-які інші фінансові операції за кредитними договорами, укладеними між ДТГО "Південно-Західна залізниця" та ДП "Південна залізниця", правонаступником яких є AT "Укрзалізниця", та ПАТ "Промінвестбанк" на користь компанії ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П., будь-яких інших осіб, органами ДВС, будь-якими іншими особами будь-яких сум за будь-якими судовими рішеннями та/або рішеннями будь-яких органів та/або кредитними договорами, на грошові кошти AT "Укрзалізниця", які знаходяться на розрахункових та поточних рахунках, відкритих у банківських установах.

На думку боржника, встановлена ухвалою Печерського районного суду м. Києва заборона здійснювати стягнення грошових коштів з нього на користь ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. розповсюджується на накладення арешту чи списання грошових коштів в рамках зведеного виконавчого провадження ВП №65323614, а тому виконавчі дії, вчинені державним виконавцем, мають бути визнані неправомірними. За твердженнями боржника, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" арешт грошових коштів є складовою частиною їх стягнення, а тому встановлена заборона здійснювати стягнення грошових коштів розповсюджується на всі виконавчі дії, у тому числі і на накладення арешту чи списання грошових коштів.

8. Крім того, 07.07.2021 до суду від боржника надійшла скарга б/н від 07.07.2021 на дії ВДВС, в якій він просив суд:

- визнати неправомірними дії ВДВС, які полягають у відмові зняти арешт з коштів АТ "Українська залізниця" та скасувати постанову від 06.05.2021 про арешт коштів в межах виконавчого провадження ВП №65323614;

- усунути порушене право АТ "Українська залізниця" шляхом скасування постанови ВДВС від 06.05.2021 про арешт коштів в межах виконавчого провадження ВП №65323614.

9. У скарзі боржник також посилався на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2021 у справі № 757/10733/21-к, та зазначав, що 07.05.2021, звернувся до ВДВС з клопотанням б/н від 06.05.2021, у якому просив скасувати арешт, накладений на рахунки АТ "Українська залізниця", постановою державного виконавця від 06.05.2021. Однак, начальник ВДВС у листі №6225/16627-33-21/20.1 від 08.06.2021 надав відповідь, у якій зазначив, що на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі №910/5617/21 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, а тому підстави для зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженню відсутні. На переконання боржника, такі дії ВДВС щодо відмови у задоволенні клопотання та не скасування арешту, накладеного постановою від 06.05.2021, є неправомірними.

10. Ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.09.2021, залишеними без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021, у задоволенні скарг АТ "Українська залізниця" б/н від 11.05.2021 та б/н від 07.07.2021 відмовлено у повному обсязі.

11. Судові рішення мотивовано тим, що дії державного виконавця в межах виконавчого провадження ВП №65323614, які полягають у накладенні арешту на грошові кошти АТ "Українська залізниця" та винесенні постанови про арешт коштів боржника, здійснені у спосіб та у порядку, встановленому законом. Щодо оскарження дій ВДВС, які полягають у відмові зняти арешт, накладений на рахунки АТ "Українська залізниця", суди зазначили, що Закон України "Про виконавче провадження" визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких у державного виконавця виникає обов`язок зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Разом з цим, як органу державної виконавчої служби, так і суду першої інстанції скаржником не надано належних та допустимих доказів наявності жодної з підстав для зняття арешту, накладеного постановою державного виконавця від 06.05.2021, визначених ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", отже, дії органу державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження ВП №65323614, які полягають у відмові зняти арешт з коштів АТ "Українська залізниця" та скасувати постанову від 06.05.2021 про арешт коштів боржника, здійснені у спосіб та у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

12. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, АТ "Українська залізниця", звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою (вх. № 673/2022/в), щодо оскарження судових рішень у справі, що стосуються розгляду скарги на дії ВДВС від 11.05.2021. У касаційній скарзі боржник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу АТ "Українська залізниця" на дії ВДВС від 11.05.2021.

13. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди не врахували, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2021 у справі № 757/10733/21-к встановлено заборону здійснювати стягнення грошових коштів з АТ "Українська залізниця" на користь ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П., і ця заборона розповсюджується на всі виконавчі дії, в тому числі і на накладення арешту на грошові кошти. Отже, твердження судів попередніх інстанцій про те, що вказана ухвала Печерського районного суду міста Києва не забороняє виконавцю накладати арешт на грошові кошти АТ "Українська залізниця", є хибними.

14. Крім того, скаржник в касаційній скарзі зазначає про те, що суди не надали належної оцінки факту наявності постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі № 910/5617/21, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 21.12.2021, якою визнано недійсним договір купівлі - продажу прав вимоги до АТ "Українська залізниця", укладений між ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. та ПАТ ?Промінвестбанк?, тобто існування вказаної постанови свідчить про відсутність у ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. підстав для стягнення заборгованості у даній справі. Зазначене свідчить про неналежне дослідження судами попередніх інстанцій обставин справи у їх сукупності, що призвело до неправильного рішення у справі щодо відмови у задоволенні скарги АТ "Українська залізниця" на дії ВДВС.

15. Також, до касаційного суду АТ "Українська залізниця" подано другу касаційну скаргу (вх. 668/2022/б), яка стосується оскарження судових рішень у справі щодо розгляду скарги АТ "Українська залізниця" на дії ВДВС від 07.07.2022, у цій касаційній скарзі боржник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу АТ "Українська залізниця" на дії ВДВС від 07.07.2021.

16. Касаційна скарга (вх. 668/2022/б) фактично обґрунтована тими ж доводами, що і касаційна скарга (вх. № 673/2022/в), водночас скаржник у скарзі (вх. 668/2022/б) також зазначає про неправомірну відмову ВДВС у задоволенні клопотання боржника про скасування постанови ВДВС від 06.05.2021 про арешт коштів боржника,.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

17. ВІЕР Глобал Партнерс подало до суду касаційної інстанції відзиви (вх. № № 668/2022/Д1, 673/2022/Д1) на касаційні скарги АТ "Українська залізниця", в яких посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційних скарг та вказуючи на те, що переважна частина доводів касаційних скарг зводиться до переоцінки обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, просить залишити касаційні скарги без задоволення. а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

18. Як зазначалось, постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 змінено в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по відсотках у розмірі 417.864,59 доларів США та прийнято рішення стягнути 3% річних по тілу кредиту за період з 01.08.2017 по 22.11.2017 у розмірі 3.045.263,43 грн. Також, скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати відсотків у розмірі 314.033,89 грн та ухвалено у вказаній частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

19. Постановою Верховного Суду від 20.04.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 910/21454/17 залишено без змін.

20. 21.12.2020 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази № 910/21454/17.

21. Постановою ВДВС від 06.05.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 65323614 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі № 910/21454/17.

22. Постановою ВДВС від 06.05.2021 було накладено арешт на грошові кошти АТ "Українська залізниця", які знаходяться на рахунку IBAN № НОМЕР_1 , відкритому в АТ ?Ощадбанк?, в межах виконавчого провадження ВП № 65323614, з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі № 910/21454/17.

23. Постановою від 07.05.2021 знято арешт з коштів боржника, які знаходяться на вказаному рахунку (з урахуванням постанови ВДВС від 13.05.2021 про виправлення описки у постанові від 07.05.2021).

24. Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/20947/17 стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. 12.500.000,00 доларів США заборгованості по кредиту, 388.281,26 доларів США заборгованості по процентам, 87.462.603,89 грн пені, нарахованої на заборгованість по кредиту, 260.714,00 грн пені, нарахованої на заборгованість по процентах, та 127,17 грн 3% річних.

25. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/20947/17 змінено, стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. заборгованість по кредиту в розмірі 12.500.000,00 доларів США, 3% річних по тілу кредиту за період з 01.08.2017 по 13.11.2017 у розмірі 2.827.585,75 грн, пеню по кредиту за період з 23.11.2016 по 13.11.2017 у розмірі 85.228.929,95 грн та 3% річних.

26. Постановою Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №910/20947/17 постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 змінено в частині розподілу судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, в іншій частині залишено без змін.

27. 29.04.2021 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі №910/20947/17 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

28. 07.05.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65352329 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі №910/20947/17 про стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. 12.500.000,00 доларів США та 88.282.242,87 грн. В межах виконавчого провадження ВП №65352329 винесено постанову про стягнення з АТ "Українська залізниця" виконавчого збору у розмірі 1.250.000,00 доларів США та 8.828.224,29 грн та постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 195,30 грн.

29. Також рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/7252/17 стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. заборгованість по кредиту в розмірі 8.500.000,00 доларів США, заборгованість по процентах у розмірі 57.835,42 доларів США, пеню по кредиту в розмірі 64.954.699,74 грн та пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 18.025,26 грн.

30. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 залишеною без змін постановою Верховного Суд від 20.04.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/7252/17 скасовано в частині стягнення заборгованості по процентах у розмірі 57.835,42 доларів США і пені за прострочення сплати процентів у розмірі 18.025,26 гривень та відмовлено в цій частині позовних вимог. Також зазначеною постановою змінено рішення суду в частині відмови у стягненні 3% річних, нарахованих на заборгованість по процентах, шляхом викладення мотивувальної частини у редакції прийнятої постанови.

31. 27.04.2021 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/7252/17 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

32. 07.05.2021 ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65352293 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі №910/7252/17 про стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П. 8.500.000,00 доларів США та 64.954.699,74 грн. Крім того, 07.05.2021 у межах виконавчого провадження ВП №65352293 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою стягнуто з АТ "Українська залізниця" виконавчий збір у розмірі 850.000,00 доларів США та 6.495.469,97 грн, а також, винесено постанову про стягнення з АТ "Українська залізниця" мінімальних витрати виконавчого провадження у розмірі 195,30 грн.

33. В межах виконавчого провадження ВП №65323614, яке стосується виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі № 910/21454/17, винесено постанову від 07.05.2021 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об`єднано виконавчі провадження №№65323614, 65352293 та 65352329 у зведене виконавче провадження №65365075.

34. 26.05.2021 в межах усіх трьох виконавчих проваджень винесено постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, якими зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказів у справах №№910/21454/17, 910/7252/17 та 910/20947/17.

35. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2021 у справі № 757/10733/21-к задоволено клопотання старшого групи прокурорів Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42019000000001331, шляхом заборони здійснювати перерахування та/або списання та/або стягнення грошових коштів або будь-які інші фінансові операції за кредитними договорами укладеними між Державним територіальним-галузевим об`єднанням "Південно-Західна Залізниця", Державним підприємством "Південна Залізниця", правонаступником яких є Залізниця, та Публічним акціонерним товариством "Промінвестбанк" на користь компанії ВІЕР Глобал Партнерс, Л.П., будь-яких інших осіб, органами ДВС, будь-якими іншими особами будь-яких сум за будь-якими судовими рішеннями та/або рішеннями будь-яких органів та/або кредитними договорами, на грошові кошти Залізниці, які знаходяться на розрахункових та поточних рахунках, відкритих у банківських установах.

36. Боржником було подано до ВДВС скаргу від 11.05.2021 в якій боржник просив визнати неправомірні дії ВДВС, які полягають у накладенні арешту на грошові кошти АТ "Українська залізниця" постановою ВДВС від 06.05.2021, у виконавчому провадженні ВП №65323614, відкритому за наказами від 21.12.2020 у справі № 910/21454/17; а також, у скарзі боржник просив - усунути порушене право боржника шляхом скасування постанови ВДВС від 06.05.2021 про арешт коштів АТ "Українська залізниця" в межах виконавчого провадження ВП №65323614. У скарзі боржник зазначає про неправомірність накладення, постановою ВДВС, арешту на кошти АТ "Українська залізниця", оскільки ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2021 у справі № 757/10733/21-к було заборонено списання грошових коштів з рахунків АТ "Українська залізниця", вказана заборона розповсюджується і на виконавче провадження ВП №65323614.

37. Крім того, боржником подано скаргу від 07.07.2021 на дії ВДВС, в якій боржник, просить визнати неправомірними дії ВДВС, які полягають у відмові зняти арешт з коштів АТ "Українська залізниця" та скасувати постанову від 06.05.2021 про арешт коштів боржника, в межах виконавчого провадження ВП №65323614, а також, у цій скарзі боржник просив усунути порушене право АТ "Українська залізниця" шляхом скасування постанови ВДВС від 06.05.2021 про арешт коштів, в межах виконавчого провадження ВП №65323614. У скарзі боржник зазначає, що 07.05.2021 ним подано клопотання до ВДВС про скасування арешту коштів боржника, встановленого постановою ВДВС від 06.05.2021, у клопотанні боржник посилався на зазначену ухвалу Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/10733/21-к, якою, на думку боржника, заборонено вчиняти виконавчі дії щодо грошових коштів останнього, але ВДВС неправомірно відмовило у задоволенні клопотання про зняття арешту з грошових коштів боржника.

38. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційних скарг у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційних скаргах, та заперечення, викладені у відзивах на касаційні скарги, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

39. Як вбачається з матеріалів справи, у скаргах від 11.05.2021 та від 07.07.2021 АТ "Українська залізниця" фактично зазначає про неправомірність дій ВДВС щодо накладення арешту на кошти АТ "Українська залізниця", в межах виконавчого провадження ВП № 65323614, з виконання наказів Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у справі № 910/21454/17 та відмови зняти арешт, накладений постановою ВДВС від 06.05.2021.

40. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

41. Відповідно до статті 1291 Конституції України, положень частини 1 статті 18, частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

42. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон України № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

43. Статтею 10 Закону України № 1404-VIII встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

44. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

45. Згідно з положеннями статті 18 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

46. Згідно із частиною 1 статті 48 Закону України № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

47. Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України № 1404-VIII на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

48. Статтею 56 Закону України № 1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

49. Судами встановлено, що у порядку виконання наказів Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 у даній справі, постановою ВДВС від 06.05.2021 було накладено арешт на грошові кошти АТ "Українська залізниця", в межах виконавчого провадження ВП № 65323614 з примусового виконання наказів.

50. Відповідно до положень статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

51. Звертаючись із скаргою на дії ВДВС щодо накладення арешту на грошові кошти АТ "Українська залізниця", боржник вказував на наявність ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.03.2021 у справі №757/10733/21-к, якою на думку боржника заборонено вчиняти виконавчі дії.

52. Судами зазначено, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.03.2021 у справі №757/10733/21-к, заборонено органам державної виконавчої служби здійснювати саме перерахування та/або списання та/або стягнення грошових коштів АТ "Українська залізниця", однак не заборонено здійснювати такий захід примусового виконання рішень, як звернення стягнення на кошти боржника, така заборона розповсюджується лише на один із елементів такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на кошти боржника, а саме на фактичне списання (вилучення) коштів боржника, та не містить заборони на вчинення інших виконавчих дій, зокрема, дій щодо накладення арешту на кошти боржника.

53. З урахуванням вищезазначених положень законодавства та обставин виконавчого провадження встановлених судами, суди дійшли правильних висновків, що державним виконавцем не вчинялися дії щодо перерахування (списання/стягнення) коштів боржника, а отже не було порушено заборону, накладену ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2021 у справі № 757/10733/21-к.

54. Статтею 59 Закону України № 1404-VIII встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту такий арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

- отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

- надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

- отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

- наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

- відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

- отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

- погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

- отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

- підстави, передбачені п. 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

55. Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких у державного виконавця виникає обов`язок зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

56. Водночас, за приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

57. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

58. Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

59. Суди встановивши, що боржником не надано належних і допустимих доказів наявності жодної з підстав для зняття арешту, накладеного постановою державного виконавця від 06.05.2021, визначених ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", дійшли обґрунтованих висновків, що дії ВДВС в межах виконавчого провадження ВП №65323614, які полягають у відмові зняти арешт з коштів АТ "Українська залізниця" та скасувати постанову від 06.05.2021 про арешт коштів боржника, здійснені у спосіб та у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

60. З урахуванням вищезазначених положень законодавства та обставин встановлених судами попередніх інстанцій, суди дійшли до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення скарг АТ "Українська залізниця" від 07.07.2021 та від 11.05.2021 на дії ВДВС, зважаючи, що ВДВС діяло в порядку та у спосіб встановлений Законом України "Про виконавче провадження".

61. Судом касаційної інстанції відхиляються доводи касаційної скарги про неврахування постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у справі № 910/5617/21, оскільки на момент вчинення виконавчих дій вказаного судового рішення не існувало.

62. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає, що наведені у касаційних скаргах доводи не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду, доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення скарг АТ "Українська залізниця" на дії ВДВС від 07.07.2021 та від 11.05.2021.

63. Отже, судом касаційної інстанції не було встановлено неправильного застосування судами норм процесуального права, тоді як доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів, що відповідно до ст. 300 ГПК України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що ухвали суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін.

64. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

65. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

66. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені скаржником у касаційних скаргах, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів про відсутність підстав для задоволення скарг АТ "Українська залізниця" від 07.07.2021 та від 11.05.2021 на дії ВДВС, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних ухвал і постанови немає.

Розподіл судових витрат

67. Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд