ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 654/1929/19

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

За вимогами статей 370, 419 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою, має містити належні і достатні мотиви та підстави для її ухвалення.

Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).

Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи – це одна з основних засад судочинства (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 та 17 ст. 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Суд наголошує, що відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Порядок і строки апеляційного оскарження визначені у ст. 395 КПК, згідно з якою апеляційна скарга може бути подана, зокрема, на вирок протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Згідно зі ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, захисник ОСОБА_7 , не погоджуючись із постановленим щодо ОСОБА_6 вироком районного суду від 30 серпня 2021 року, поза межами строку на апеляційне оскарження (21 жовтня 2021 року) подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження.

За наслідками розгляду вказаного клопотання апеляційний суд ухвалою від 22 листопада 2021 року відмовив у його задоволенні та повернув захиснику апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується з таким рішенням апеляційного суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 КПК копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Причини пропуску строку апеляційного оскарження захисник пов`язував із отриманням копії вироку районного суду від 30 серпня 2021 року – 21 жовтня 2021 року.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 щодо поновлення строку апеляційного оскарження вироку Білозерського районного суду Херсонської області від 30 серпня 2021 року і про повернення апеляційної скарги, не зважив на обставини, зазначені в апеляційній скарзі, та не перевірив належним чином доводів захисника. Мотивуючи своє рішення про відмову у задоволенні цього клопотання та про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд вказав, що причини пропуску строку не є поважними.

Так, у рішенні апеляційного суду зазначено, що справу було розглянуто за участю засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 . При цьому наголосив, що 28 серпня 2021 року суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголосив у судовому засідані, а 30 серпня 2021 року було проголошено вирок щодо ОСОБА_6 за відсутності обвинуваченого та його захисника.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що захиснику ОСОБА_7 та засудженому ОСОБА_6 було достовірно відомо про ухвалення та проголошення судового рішення по суті справи, але вони проявили байдужість до своїх прав та обов`язків і небажання дізнатися про ухвалене судове рішення, що не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Разом з цим, поза увагою апеляційного суду залишилося те, що матеріали провадження не містять доказів належного повідомлення учасників судового провадження стосовно дати проголошення вироку.

При цьому, суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на невиконання судом першої інстанції вимог ч. 7 ст. 376 КПК щодо необхідності надсилання копії судового рішення учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, і навідсутність будь-яких відомостей про вручення копії вироку Білозерського районного суду Херсонської області від 30 серпня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_6 .

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що Херсонський апеляційний суд без з`ясування всіх обставин передчасно відмовив захиснику ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження, чим фактично позбавив його права на оскарження судового рішення. Отже, ухвалу цього суду не можна вважати такою, що відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Допущені судом апеляційної інстанції порушення з огляду на положення ст. 412 КПК є істотними, тому його ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим аргументи захисника про проведення апеляційним судом розгляду кримінального провадження без участі сторони обвинувачення суд касаційної інстанції вважає безпідставними, оскільки апеляційний суд не переглядав кримінального провадження по суті, а участь прокурора під час розгляду клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження не є обов`язковою.

Необхідно зазначити й те, що відповідно до матеріалів провадження ?(т. 1, а. п. 204) суд повідомив Херсонську обласну прокуратуру про дату, час та місце апеляційного розгляду.

Частиною 4 ст. 405 КПК передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Більш того, відповідно до технічного запису судового засідання від 22 листопада 2021 року захисник ОСОБА_8 не заперечував проти розгляду клопотання без участі сторони обвинувачення.

За таких обставин, на думку колегії суддів, розгляд апеляційним судом клопотання за відсутності прокурора, усупереч твердженням захисника, не є порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд