ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 0907/8400/2012

ОПИСОВА ЧАСТИНА

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» (далі - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі.

На обґрунтування заяви посилалося на таке. 30 липня 2012 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ухвалено рішення у справі № 0907/8400/2012, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») заборгованість за кредитним договором від 30 липня 2007 року № 979/2007 у розмірі 609 007,11 грн та 3 219,00 грн витрат зі сплати судового збору.

30 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладений договір № GL3N217215-ПВ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло права вимоги за кредитним договором від 30 липня 2007 року № 979/2007, а також договором поруки та договором іпотеки, укладеними з метою належного виконання кредитних зобов`язань. Тому, на цей час всі права кредитора та іпотекодержателя належать ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», який є правонаступником стягувача у справі № 0907/8400/2012.

Заявник просив замінити стягувача у виконавчому листі № 0907/8400/2012 з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2020 року заяву задоволено. Здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 0907/8400/2012 щодо позивача (стягувача) ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Преміум Лігал Колекшн». Замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у виконавчому листі № 0907/8400/2012, виданому Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області на виконання рішення цього суду у справі № 0907/8400/2012 від 30 липня 2012 року за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 30 липня 2007 року № 979/2007 у розмірі 609 007,11 грн, судового збору у розмірі 3 219,00 грн.

Ухвала мотивована тим, що на підставі договору № GL3N217215-ПВ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30 квітня 2020 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», останнє набуло права вимоги за кредитним договором від 30 липня 2007 року № 979/2007, а тому заява про заміну стягувача у виконавчому листі № 0907/8400/2012 підлягає задоволенню.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення заяви. Замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у виконавчому листі № 0907/8400/2012, виданому Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області на виконання рішення цього суду у справі № 0907/8400/2012 від 30 липня 2012 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 30 липня 2007 року № 979/2007 у розмірі 609 007,11 грн та 3 219,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення, апеляційний суд виходив з того, що оскаржувана ухвала у цій справі постановлена судом 19 листопада 2020 року за відсутності учасників справи, що підтверджується протоколом судового засідання від 19 листопада 2020 року, доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи 19 листопада 2020 року матеріали справи не містять. Оскільки ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло всіх прав кредитора ПАТ «КБ «Надра» у тому числі й право на стягнення заборгованості за кредитним договором від 30 липня 2007 року № 979/2007 згідно з рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 липня 2012 року, то наявні підстави для заміни стягувача у виконавчому листі № 0907/8400/2012, виданому Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області на виконання зазначеного рішення суду.

У березні 2021 рокуОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій ухвалили незаконні рішення, визнавши доведеними обставини набуття ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» усіх прав кредитора ПАТ «КБ «Надра», у тому числі й права на стягнення заборгованості за кредитним договором від 30 липня 2007 року № 979/2007. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Подані ТОВ «Преміум Лігал Колекшн»копії додатків до заяви про заміну стягувача не відповідають вимогам статті 95 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Правонаступник стягувача у своїй заяві просив суд замінити стягувача за виконавчим листом у зв`язку з переходом до ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» прав кредитора за кредитним договором, а не у виконавчому провадженні та не надав доказів існування зобов`язань перед ОСОБА_1 . Крім того, з моменту видачі виконавчого листа і до звернення ТОВ «Преміум Лігал Колекшн»до суду із заявою минуло понад 7 років, а отже, за відсутності відомостей про стан виконавчого провадження, суди були позбавлені можливості заміни стягувача у виконавчому листі за спливом такого строку та відсутності відомостей про виконання зобов`язання.

Підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, а саме порушення норм матеріального та процесуального права: статті 1077 ЦК України, статей 76 - 78, 95, 183, 263 ЦПК України, статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У квітні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», у якому товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

На обґрунтування відзиву посилається на те, що у матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження укладення договору про відступлення та набуття ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» права грошової вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 . Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року справу призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, в тому числі ухвали суду першої інстанції на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця після їх апеляційного перегляду, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій не відповідає.

Суди встановили, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 липня 2012 року у справі №0907/8400/2012 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 30 липня 2007 року № 979/2007 у розмірі 609 007,11 грн та 3 219,00 грн витрат зі сплати судового збору (а. с. 52-54).

На виконання зазначеного рішення Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано чотири виконавчих листи.

30 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладений договір № GL3N217215-ПВ про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» перейшли права вимоги ПАТ «КБ «Надра» до боржників, зазначених у додатку № 1 до цього договору (а. с. 58-60).

Відповідно до пункту 2.2 зазначеного договору новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1 цього договору, набуває такі права кредитора за основними договорами: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами щодо сплати боржниками грошових коштів у сумах, вказаних у додатку № 1 до цього договору та визначених на момент набуття новим кредитором права вимоги.

Згідно з пунктом 4.1 договору сторони домовились, що за відступлення права вимоги за основними договорами новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 11 578 696,81 грн, які сплачуються новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набрання чинності цим договором, відповідно до пункту 6.5 цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Пунктом 6.5 визначено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін і нотаріального посвідчення.

Додатком №1 до договору є реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників/поручителів/заставодавців/дебіторів за такими договорами, де під номером 226 зазначено боржника/іпотекодавця ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 (а. с. 60).

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

У цій справі ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» просило суд замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на заявника у справі № 0907/8400/2012 за позовом ПАТ «КБ Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30 липня 2007 року № 979/2007.

Водночас, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження

№ 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду виснувала:

«124. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

125. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

126. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

127. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

128. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

129. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

130. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва».

Суди попередніх інстанцій у цій справі не з`ясували чи видавався виконавчий лист на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2010 року у справі № 2-2650/2010, чи пред`являвся він до виконання та у разі пред`явлення виконавчого листа до виконання, які були наслідки завершення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання).

З`ясування зазначених обставин має значення для правильного вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі чи у виконавчому провадженні.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що з моменту подання до суду заяви про видачу виконавчих листів (листопад 2012 року) і до звернення ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» із заявою про заміну стягувача (жовтень 2020 року) минуло більше семи років. Водночас відомості про стан виконавчого провадження відсутні.

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення заяви, лише зазначив, що на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 липня 2012 року видно чотири виконавчі листи. Проте суд не з`ясував чи пред`являлися вони до виконання та у разі пред`явлення виконавчого листа до виконання, які були подальші дії державного виконавця (винесення постанови про закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання).

З`ясування зазначених обставин має значення для правильного вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі чи у виконавчому провадженні.

Отже, враховуючи, що суд апеляційної інстанції у межах повноважень та розгляду, передбачених статтею 367 ЦПК України, не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, порушив норми процесуального права, ухвалене ним судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Зважаючи на наведене Верховний Суд вважає за необхідне вийти за межі доводів касаційної скарги та врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21).

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційний суду має врахувати зазначене, розглянути справу з додержанням вимог матеріального і процесуального права, з`ясувати чи пред`являлися виконавчі листи у цій справі до виконання, та у разі пред`явлення виконавчих листів до виконання, які були подальші дії державного виконавця (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання), та встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Апеляційний суд також має врахувати, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом із питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно якщо немає підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження чи для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то немає й підстав для процесуального правонаступництва.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду