ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 711/4139/21

У липні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до управління Служби безпеки України в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Черкаської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями.

Позов мотивований тим, що 28 вересня 2015 року слідчий управління ГУНП в Черкаській області вніс до ЄРДР та розслідував кримінальне провадження

№ 12015250000000407 за частиною третьою статті 190 КК України по факту шахрайства невстановлених осіб.

12 листопада 2015 року в межах цього кримінального провадження оперуповноважені КВЗЕ УСБУ в Черкаській області Поліщук Д. О., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 провели обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучили належні йому засоби захисту рослин у коробках та у каністрах. Незважаючи на неодноразові його заперечення, всі добрива були вилучені, передані на відповідальне зберігання сторонній особі ОСОБА_5 та перевезені в окреме приміщення, вхід до якого було зачинено замком і опечатано бирками, з печатками і підписами «правоохоронців».

У подальшому допитаний в судовому засіданні по цивільній справі

№ 711/11139/18 оперуповноважений КВЗЕ УСБУ в Черкаській області

Поліщук Д. О. підтвердив всі вказані обставини, а також пояснив, що

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жашків він власноручно вилучав добрива у позивача під час обшуку, переміщав їх до гаражу МРЕВ ДАІ м. Умані та опечатував. Однак 09 лютого 2019 року він особисто виявив відсутність добрив, а замість них у білих каністрах була звичайна вода. Слідів злому виявлено не було. Аналогічні покази у цьому ж судовому засіданні надав слідчий СУ ГУНП в Черкаській області Сербін О. В., у провадженні якого перебувало кримінальне провадження № 12015250000000407, а також свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були безпосередніми учасниками та очевидцями всіх викладених у позові подій.

З вини «правоохоронців», які або підмінили добрива на звичайну воду, або ж як мінімум не забезпечили належне зберігання вилучених ними ж по кримінальному провадженню добрив, тому вони просто зникли.

Вважає, що такими діяннями (діями і бездіяльністю) співробітників та посадових осіб УСБУ в Черкаській області, ГУНП в Черкаській області та Черкаської обласної прокуратури йому було завдано матеріальних збитків на вартість вказаних добрив.

ФОП ОСОБА_1 вже звертався до суду з відповідним позовом до суду і постановою Черкаського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у цивільній справі № 711/11139/18, яка вступила в законну силу, стягнуто з держави на його користь у рахунок відшкодування частини втрачених добрив 314 192,72 грн та 100 000,00 грн моральної шкоди, однак апеляційний суд постановив це рішення виключно на підставі наявних в нього лише на час подачі позову незначної частини первинних бухгалтерських документів на добрива, адже всі інші також були вилучені під час обшуку 12 листопада

2015 року, а відповідно до висновку експерта № 8/707 від 08 жовтня

2020 року в нього було вилучено добрив на загальну суму 2 974 206,66 грн.

За таких підстав вважає, що він має право на відшкодування йому державою залишку вартості втрачених добрив.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнути за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання з Єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ФОП ОСОБА_1 2 660 013,94 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 12 жовтня

2021 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, провадження у справі закрито.

Суд першої інстанції виходив з того, що питання відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу при розслідуванні кримінального провадження

№ 12015250000000407 вирішено судами при розгляді справи № 711/11139/18, і остаточне рішення набрало законної сили. При цьому, суд враховує, що позивач не позбавлений був при розгляді вказаної справи заявляти клопотання про визначення вартості неповернутих йому засобів захисту рослин (добрив) та збільшувати розмір позовних вимог, однак таким правом не скористався, а повторно звернувся до суду з даним позовом до тих же сторін про стягнення матеріальної шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних органів, в зв`язку з неповерненням йому засобів захисту рослин (добрив), вилучених під час обшуку 12 листопада 2015 року.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що питання відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу при розслідуванні кримінального провадження

№ 12015250000000407 вирішено судами, а тому правильно застосував положення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК Українита закрив провадження у справі.

Аргументи учасників справи

У грудні 2021 року представник ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясував предмет позову у цій справі та справі № 711/11139/18, детально не порівняли їх і прийшли до передчасних висновків про ідентичність спору у цих спорах, що не відповідає дійсним обставинам справи.

У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Черкаської обласної прокуратури на касаційну скаргу, в якому зазначено, що суди правильно зазначили, що питання відшкодування матеріальної шкоди, завданої позивачу при розслідуванні кримінального провадження № 12015250000000407 було вирішено судами при розгляді справи № 711/11139/18, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Управління служби безпеки України в Черкаській області на касаційну скаргу, в якому зазначено, що по суті цей позов є збільшенням позовних вимог, а не новим предметом спору. Позивач, дублюючи предмет позовних вимог у справі № 711/11139/18, поставив під сумнів судове рішення, винесене на його користь, шляхом подачі аналогічного позову до тих самих відповідачів, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Черкаській області на касаційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку, що предметом у цій справі та справі № 711/11139/18 є відшкодування позивачу завданої йому шкоди у зв`язку неповерненням вилучених в нього засобів захисту рослин (добрив) під час обшуку

12 листопада 2015 року та прийшов до вірного висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

В ухвалі Верховного Суду вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Суди встановили, що предметом позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у цій справі є стягнення матеріальної шкоди за неповернення засобів захисту рослин, вилучених під час проведення обшуку 12 листопада 2015 року оперуповноваженим ВКЕЗ УСБУ в Черкаській області у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставами позову є застосування статей 1166, 1173 ЦК України, Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та обставини втрати і неповернення йому вилучених засобів захисту рослин.

Сторони у справі ФОП ОСОБА_1 (позивач) та відповідачі - Управління Служби безпеки України в Черкаській області, прокуратура Черкаської області, Головне управління Національної поліції в Черкаській області, Державна казначейська служба України.

22 грудня 2018 року ФОП ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до зазначених позивачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними діями (справа № 711/11139/18).

Предметом позовних вимог у наведеній справі було стягнення матеріальної шкоди за неповернення засобів захисту рослин, вилучених під час проведення обшуку 12 листопада 2015 року оперуповноваженим ВКЕЗ УСБУ в Черкаській області у приміщенні за адресою: Черкаська обл., м. Жашків, вул. Леніна, 127.

Підстави обґрунтування позову статті 1166, 1173 ЦК України, Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Обґрунтування позовних вимог у цій справі та у справі № 711/11139/18 є ідентичними, що у ФОП ОСОБА_1 під час обшуку були вилучені добрива, перелік яких складається із 76 позицій, які йому не були повернуті в зв`язку з їх зникненням.

У справі № 711/11139/18 по цих же спірних правовідносинах Придніпровським районний судом м. Черкаси від 17 січня 2020 року було прийнято рішення. Постановою апеляційного суду від 02 грудня 2020 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 січня 2020 року було скасоване та позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено. Постанова апеляційного суду вступила в законну силу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) зазначено, що: «підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права».

Встановивши, що спірні правовідносини в цій справі є тотожними з правовідносинами у справі № 711/11139/18, рішення в якій від 02 грудня 2020 року ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав, яке набрало законної сили, суди першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно закрив провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги, що у цій справі інший предмет та підстави спору, оскільки аналіз змісту позову у справі, яка переглядається, свідчить, що вимоги позивача обґрунтовані лише іншою вартістю вилучених речей, визначеною висновком експерта від 08 жовтня 2020 року № 8/707 та доповнення обґрунтування позовних вимог новим доказом (зазначеним висновком експерта), що могло бути підставою для збільшення розміру позовних вимог усправі № 711/11139/18, але не свідчить про зміну предмета та підстав позову.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду