ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 400/4871/21

1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мінюст; відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5 «Про задоволення скарги» (далі - Наказ Мін`юсту № 2217/5), виданий на підставі висновку центральної Колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів держаної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія Мін`юсту) від 03.06.2021;

- скасувати проведені Департаментом державної реєстрації Мін`юсту в Єдиному державному реєстрі речових прав реєстраційні рішення щодо іншого речового права (права оренди на земельні ділянки) від 18.06.2021 за індексними № 58844006, № 58847154, № 58846472, № 58844672, № 58844512, № 58844137, № 58846163, № 58844874, № 58844754, № 58847873, № 58846080, № 58845447, № 58847505, що вчинені на підставі Наказу Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5;

- зобов`язати Мін`юст поновити записи в Єдиному державному реєстрі речових прав (реєстрації щодо припинення іншого речового права (права оренди) та права оренди на земельні ділянки), скасовані Наказом від 17.06.2021 № 2217/5, а саме: рішення від 15.12.2020 № 55713694, від 18.12.2020 № 44807240, № 55807119, від 19.12.2020 № 55810798, від 11.01.2021 № 56100479, № 56101256, від 13.01.2021 № 56122885, № 56124597, № 56123572, № 56126237, № 56124249, № 56123853, № 56125602, від 10.12.2020, № 55637116, № 55614375, № 55632478, № 55612864, № 55613527, № 55612251, № 55636715, від 14.12.2020 № 55676119, від 11.12.2020 № 55663123, № 55663230, № 55661189, прийняті державним реєстратором Новобузької міської ради Миколаївської області Щербак О.О. та рішення від 11.12.2020 № 55660748, № 55660283, прийняті державним реєстратором Новобузької міської ради Миколаївської області Альбертін О.В.

2. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 13.08.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021, задовольнив позов.

3. 10.12.2021 Мін`юст подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати вище зазначені судові рішення, а провадження у справі закрити.

4. Верховний Суд ухвалою від 19.01.2022 відкрив касаційне провадження.

5. ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Кондор С» (далі - ФГ «Кондор С») отримали копію зазначеної ухвали у період 25.01.2022, проте не скористалися правом подати відзиви на касаційну скаргу. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРКА» (далі - ТОВ «ЕРКА») відсутнє за місце реєстрації. Поштове відправлення ОСОБА_2 повернуто до Суду за закінченням строку зберігання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Суди встановили, що 24.05.2021 ОСОБА_2 та ТОВ «ЕРКА» подали до Мін`юсту скаргу на дії (рішення) державних реєстраторів Новобузької міської ради Миколаївської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

7. Мін`юст задовольнив зазначену скаргу, наказом від 17.06.2021 № 2217/5 «Про задоволення скарги» скасував рішення від 15.12.2020 № 55713694, від 18.12.2020 № 44807240, № 55807119, від 19.12.2020 № 55810798, від 11.01.2021 № 56100479, № 56101256, від 13.01.2021 № 56122885, № 56124597, № 56123572, № 56126237, № 56124249, № 56123853, № 56125602, від 10.12.2020, № 55637116, № 55614375, № 55632478, № 55612864, № 55613527, № 55612251, № 55636715, від 14.12.2020 № 55676119, від 11.12.2020 № 55663123, № 55663230, № 55661189, прийняті державним реєстратором Новобузької міської ради Миколаївської області Щербак О.О. та рішення від 11.12.2020 № 55660748, № 55660283, прийняті державним реєстратором Новобузької міської ради Миколаївської області Альбертін О.В.

8. На виконання Наказу Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5 Департамент державної реєстрації Мін`юсту вніс до Єдиного державного реєстру речових прав реєстраційні рішення щодо іншого речового права (права оренди на земельні ділянки) від 18.06.2021 за індексними № 58844006, № 58847154, № 58846472, № 58844672, № 58844512, № 58844137, № 58846163, № 58844874, № 58844754, № 58847873, № 58846080, № 58845447, № 58847505.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9. ОСОБА_1 обґрунтовував позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 та ТОВ «ЕРКА» оскаржили до Мін`юсту рішення державних реєстраторів з пропуском 60 денного строку, встановленого ч. 3 ст. 37 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), для оскарження таких рішень.

Мін`юст мав підстави, передбачені п. 4 ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV, для відмови у задоволенні скарги, оскільки на час її розгляду існувало судове провадження у зв`язку зі спором між тими самими сторонами.

Єдиною підставою для скасування рішень державних реєстраторів Колегія Мін`юсту у висновку зазначила наявність іншого Наказу Мін`юсту від 23.12.2020 № 4454/5 про скасування рішень державних реєстраторів про призначення його на посаду керівника ТОВ «ЕРКА».

Відповідачу на час надання Колегію Мін`юсту такого висновку було відомо про зупиненні дії Наказу Мін`юсту від 23.12.2020 № 4454/5 за ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі № 400/429/21.

10. Відповідач проти позову заперечував. У відзиві вказував, що строк на оскарження ОСОБА_2 до Мін`юсту рішень державного реєстратора слід очислювати з 21.05.2021, коли останній дізнався про вчинення реєстраційних дій та отримав витяги з реєстру.

Ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі № 400/429/21 не відновила корпоративні права ОСОБА_1 .

Комісія Мін`юсту у висновку покликалася лише на порушення, встановлені Наказом Мін`юсту від 23.12.2020 № 4454/5, тому не порушувало заходи забезпечення позову у справі № 400/429/21.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позов, суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спори щодо оскарження рішень Мін`юсту, прийнятих за наслідками скарг на дії державних реєстраторів, підлягають розгляду за правилами адміністративної юстиції відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 910/8424/17.

ОСОБА_2 та ТОВ «ЕРКА» оскаржили реєстраційні дії з пропуском строку.

Відповідач усупереч вимогам п. 8 ч. 8 ст. 37 Закону № 1952-IV, п. 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 мав відмовити у задоволенні скарги.

Оскаржуваний наказ Мін`юсту не містить обґрунтування порушення державними реєстраторами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимог закону.

Мін`юст є стороною у справі № 400/429/21, на час розгляду скарги проігнорував наявність судового спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та зупинення судовим рішенням дії Наказу Мін`юсту № 4454/5.

12. Мін`юст у касаційній скарзі зазначає, що спір у цій справі є приватноправовим, покликаючись на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 826/11360/18, від 03.03.2020 у справі № 826/6166/17, від 18.06.2020 у справі № 480/174/19.

У цій справі звернення ОСОБА_1 до суду зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав в у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи у порядку адміністративного судочинства.

Оскаржуваний наказ Мін`юсту не порушує прав позивача, винесений в межах повноважень та відповідно до чинного законодавства.

13. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.

14. Мін`юст оскаржує ухвалені у справі судові рішення попередніх інстанцій з підстав порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

15. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

16. Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

17. Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин.

18. Щодо ознак, за яких спір слід вважати приватно-правовим, Велика Палата Верховного Суду має усталену правову позицію, сформульовану у постанові від 22.08.2018 у справі № 820/4673/16, яка зводиться до того, що:

«<…> приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.».

19. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 оскаржує наказ Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ним права оренди земельних ділянок. Тобто, позовні вимоги стосуються захисту порушеного, на думку позивача, права користування на земельні ділянки.

20. У цій категорії спорів Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 у справі № 802/385/18-а дійшла висновку, що:

«<…> спір про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право щодо тих же земельних ділянок. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь Мін`юсту та державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру. спір в цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а залежно від суб`єктивного складу учасників справи - в порядку господарського та цивільного судочинства.»

21. Подібні висновки щодо оскарження в порядку адміністративного судочинства наказів Мін`юсту щодо скасування рішень державних реєстраторів висловлені у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 826/11360/18, від 03.03.2020 у справі № 826/6166/17, від 18.06.2020 у справі № 480/174/19, на які покликається Мін`юст у касаційній скарзі.

22. Наказ Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5 прийнято за скаргою ОСОБА_2 та директора ТОВ «ЕРКА» ОСОБА_5 .

23. Мін`юст, приймаючи оскаржуваний у цій справі Наказ про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно (право оренди на спірні земельні ділянки), не мав публічно-правових відносин з ОСОБА_1 , оскільки прийняте відповідачем рішення ухвалене за скаргою інших осіб, а не позивача.

24. Між тим, суди встановили, що у справі № 400/429/21 ОСОБА_1 оскаржував до суду інший Наказ Мін`юсту від 23.12.2020 № 4454/5 про скасування рішення державного реєстратора про призначення його на посаду керівника та включення до складу засновників ТОВ «ЕРКА».

25. У справі № 400/429/21 Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 17.06.2021, зокрема скасував Наказ Мін`юсту від 23.12.2020 № 4454/5. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.12.2021 у цій частині рішення суду від 17.06.2021 залишив без змін.

26. Наразі, Верховний Суд ухвалою від 04.05.2022 відкрив касаційне провадження за скаргою Мін`юсту на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021, розгляд справи у касаційному порядку не закінчено.

27. Слід зауважити, що Наказ Мін`юсту від 23.12.2020 № 4454/5 прийнято за скаргою директора ТОВ «ЕРКА» ОСОБА_5 та засновника ТОВ «ЕРКА» ОСОБА_2 .

28. Фактично, у цій справі директор та засновник ТОВ «ЕРКА» ОСОБА_1 заперечує законність дій державного реєстратора з поновлення записів реєстрації за ТОВ «ЕРКА» права оренди земельних ділянок на виконання Наказу Мін`юсту від 17.06.2021 № 2217/5.

29. Тобто, між директором й засновником ТОВ «ЕРКА» ОСОБА_1 та колишнім засновником ТОВ «ЕРКА» ОСОБА_2 існує спір щодо дії договорів оренди земельних ділянок, укладених між власниками земельних ділянок та ТОВ «ЕРКА» в особі ОСОБА_5 .

30. Поряд з цим, оскаржений наказ Мін`юсту безпосередньо стосується цивільного права ФГ «Кондор С» щодо земельних ділянок у спорі з ТОВ «ЕРКА» в особі засновника ОСОБА_2 , який заперечує законність дій державних реєстраторів з реєстрації за ФГ «Кондор С» права оренди цих же земельних ділянок.

31. Такі спори мають приватноправовий характер та з огляду на суб`єктний склад сторін спору їх слід вирішувати за правилами господарського судочинства.

32. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України.

33. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (ст.354 КАС України).

34. Пунктом 5 ч. 1 ст. 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

35. Отже, оскаржувані рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

37. Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

38. Зважаючи на вищенаведене, позивачу слід роз`яснити право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. У разі неподання такої заяви, справу буде повернуто до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 354, 356, 359 КАС України, Суд -