ПОСТАНОВА
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 (головуючий суддя - Пліш М. А., судді: Гінда О. М., Ніколін В. В.) у справі № 500/1960/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Тернопільській області, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.05.2020 № 0133634-5404-1915.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.05.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.10.2020.
ГУ ДПС у Тернопільській області не погодилося з вказаним рішенням та подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 та справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права.
На обґрунтування касаційної скарги податковий орган зазначає, що ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 та від 06.04.2021 не надсилалися відповідачу і стали причиною для не вжиття заходів суб`єктом владних повноважень та добросовісного виконання процесуальних обов`язків, що призвело в майбутньому до повторного подання апеляційної скарги з пропуском встановленого строку. Також, суд апеляційної інстанції систематично порушує права сторони - ГУ ДПС у Тернопільській області, у зв`язку із критичною ситуацією, що склалася із фінансовим забезпечення діяльності судів, зокрема, відсутністю асигнувань на оплату послуг з пересиланням поштової кореспонденції, копії ухвал, постанов та всіх офіційних документів, Восьмий апеляційний адміністративний суд скеровує за допомогою електронних засобів зв`язку на адресу електронної пошти. Разом з цим, відповідач вказує, на те, що він не зазначав офіційну електронну адресу в апеляційній скарзі, оскільки із листуванням з Восьмим апеляційним адміністративним судом неодноразово виникали проблеми з надсиланням кореспонденції на недійсну електронну адресу ГУ ДПС у Тернопільській області.
У касаційній скарзі відповідач просить Суд замінити Головне управління ДПС у Тернопільській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Тернопільській області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Верховний Суд ухвалою від 02.08.2021 відкрив касаційне провадження у справі № 500/1960/20.
Станом на час розгляду справи відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшому розгляду по суті.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме не додано документа про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків. На підтвердження в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного листа 23.12.2020.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.01.2021 апеляційну скаргу відповідача повернув скаржнику на підставі частини четвертої статті 169 КАС України через неусунення недоліків апеляційної скарги.
04.03.2021 ГУ ДПС у Тернопільській області повторно звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.10.2020.
Суд апеляційної інстанції ухвалою від 06.04.2021 залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених частиною першою статті 295 КАС України та надав десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
В подальшому Восьмий апеляційний адміністративний суд вказав на те, що копію зазначеної ухвали скаржник отримав 06.04.2021 за допомогою електронних засобів зв`язку на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 з огляду на те, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не подано вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що рішення суду першої інстанції прийнято у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження 26.10.2020, 12.11.2020 податковий орган отримав рішення суду, з апеляційною скаргою скаржник звернувся вдруге 04.03.2021, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи те, що скаржником пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були, суд апеляційної інстанції ухвалою від 06.04.2021 залишив апеляційну скаргу без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку, шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із наведенням поважних підстав його пропуску.
Враховуючи приписи частини третьої статті 298 КАС України про можливість відмовити у відкритті апеляційного провадження у випадку неусунення її недоліків протягом певного строку, відлік якого повинен обчислюватися з дня отримання/вручення копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, суду слід обов`язково встановити час отримання такої ухвали саме заявником апеляційної скарги.
При постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач отримав 06.04.2021 ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху від 06.04.2021, яка була відправлена на електронну адресу відповідача, строк який вважав, як день вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Матеріали справи містять довідку про доставку електронного листа, яка складена відповідальним працівником апеляційного суду ОСОБА_2 , з якого вбачається, що ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 06.04.2021 у справі № 500/1960/20 надіслано відповідачу на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 та документ доставлено до електронної скриньки 06.04.2021.
Проте, інші докази направлення копії рішення на адресу ГУ ДПС у Тернопільській області відсутні.
Однак, скаржник вказує на неотримання копії ухвали та наполягає на тому, що направлення ухвали суду апеляційної інстанції від 06.04.2021 виключно на електрону адресу позбавило відповідача можливості вчасно виконати вимоги вказаної ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги відповідач як суб`єкт владних повноважень не заявляв про необхідність спрямування на його електрону адресу копій прийнятих судових рішень.
Відповідно до підпунктів 15.1 та 15.15 пункту 15 частини першої розділу ХІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Положеннями підпункту 15.15 цього пункту встановлено, що суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Згідно з пунктом 16 цього розділу до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що спрямування копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 06.04.2021 відбулося не у спосіб та порядку встановлені процесуальним законодавством. Більш того, навіть якщо у суду не було можливості у направленні поштою копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції на час прийняття оскаржуваної ухвали від 06.04.2021 цілком достовірно не пересвідчився про отримання такої ухвали скаржником. Застосування наслідків, встановлених положеннями цієї статті, можливе лише за умов беззаперечного встановлення та з`ясування судом дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, яке є визначальним для обчислення строку, встановленого судом для усунення відповідних недоліків.
Також Верховний Суд звертає увагу на те, що надіслання листів підтверджуються довідкою, яка складена в довільному форматі без жодних реквізитів, без підтвердження та за відсутності відповіді-підтвердження отримувача (ГУ ДПС у Тернопільській області) того, що надіслана через електронну пошту кореспонденція отримана ним, що є гарантуванням того, що сторона належним чином повідомлена.
Вказані обставини позбавили скаржника процесуального права вчасно відреагувати на ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та виконати її вимоги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційного оскарження.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає провадженню у справі. Доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження та не спростовуються матеріалами справи, таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями341, 345, 349, 353, 355 КАС України, Суд
