ПОСТАНОВА
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
а також в режимі відеоконференції:
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 11 січня 2021 року про повернення його апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року продовжено обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 попередній запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто з 26 листопада 2020 року до 24 січня 2021 року, включно.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 11 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року повернуто апелянту на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) у зв`язку з тим, що її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає ухвалу апеляційного суду незаконною і такою, що не відповідає вимогам ст. 395 КПК. Вказує, що строк на апеляційне оскарження він не пропустив, оскільки копію ухвали від 26 листопада 2020 року він отримав 3 грудня 2020 року, а тому апеляційний суд безпідставно повернув його апеляційну скаргу.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_8 вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , котрий підтримав скаргу і просив її задовольнити, захисника ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_5 , перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У п.1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як установлено у п. 2 ч. 2 і ч. 3 ст. 395 КПК, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення. При цьому для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Однак, рішення про повернення апеляційної скарги ОСОБА_7 не ґрунтується на наведених вимогах кримінального процесуального закону.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до штампу Рівненського СІЗО, розміщеного на апеляційній скарзі, а також дати виготовлення останньої, ОСОБА_7 підготував та подав свою скаргу 7 грудня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження і при цьому питання про поновлення строку ним не порушувалось.
Однак, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 на момент написання апеляційної скарги на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року перебував під вартою, отже строк апеляційного оскарження для нього обчислюється, відповідно до положень ч. 3 ст. 395 КПК, з моменту вручення копії судового рішення.
Проте, як убачається з акту від 1 грудня 2020 року, копію ухвали від 26 листопада 2020 року ОСОБА_7 було вручено 1 грудня 2020 року, але він відмовився від підписання розписки про отримання вищевказаної ухвали, а тому апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що, подавши апеляційну скаргу 7 грудня 2020 року, ОСОБА_7 пропустив строк апеляційного оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року.
За таких обставин судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про повернення апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 листопада 2020 року було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, за результатами якого необхідно ухвалити судове рішення у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд