ПОСТАНОВА
суддів Баранець О.М., Кібенко О.Р., Студенець В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Громадської організації «Центр захисту інвалідів» на ухвалу Господарського суду Одеської області у складі судді Желєзної С.П від 06.12.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Бєляновського В.В., Богатиря К.В., Філінюка І.Г.
від 01.02.2022 за позовом ОСОБА_1 до 1. Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінаре»,
3. Громадської організації «Центр захисту інвалідів»,
4. Корпорації «ANB INTERNATIONAL CORPORATION»,
5. ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсним договору, визначення розміру статутного капіталу
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дінаре», Громадської організації «Центр захисту інвалідів», Корпорації «ANB INTERNATIONAL CORPORATION», ОСОБА_2 , в якому просила:
- визнати рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дінаре», яке оформлено протоколом № 2 від 21.02.2017, про передачу ОСОБА_3 корпоративних прав ВТФ ДП «Галатея», що оцінюються в 705 000 грн до статутного капіталу ТОВ «Дінаре», недійсним;
- скасувати рішення державного реєстратора, на підставі якого було зареєстровано зміну власника корпоративних прав ВТФ ДП «Галатея» згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дінаре», яке оформлене протоколом №2 від 21.02.2017;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 4 від 16.03.2017, укладений між ТОВ «Дінаре» та ГО «Центр захисту інвалідів»;
- скасувати рішення державного реєстратора, на підставі якого було зареєстровано зміну власника корпоративних прав ВТФ ДП «Галатея» згідно договору купівлі-продажу №4 від 16.03.2017, укладеного між ТОВ «Дінаре» та ГО «Центр захисту інвалідів»;
- визначити розмір статутного капіталу ВТФ ДП «Галатея» та здійснити розподіл часток наступним шляхом: розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ВТФ ДП «Галатея» становить 0,8% у розмірі 352 500 грн; розмір частки ОСОБА_3 у статутному капіталі ВТФ ДП «Галатея» становить 0,8% у розмірі 352 500 грн, розмір частки Корпорації «ANB INTERNATIONAL CORPORATION» у статутному капіталі ВТФ ДП «Галатея» становить 98,4 % у розмірі 41 585 442,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що позивачці разом з чоловіком ОСОБА_3 , з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, належали корпоративні права ВТФ ДП «Галатея», набуті у 2010 році шляхом внесення грошового вкладу до статутного капіталу підприємства за спільні кошти подружжя. Але, після смерті чоловіка при оформленні спадщини у нотаріуса позивачці стало відомо, що до складу спадкової маси не входять корпоративні права ВТФ ДП «Галатея» у зв`язку з внесенням корпоративних прав, оформлених на чоловіка позивачки, до статутного капіталу ТОВ «Дінаре» на загальних зборах учасників товариства, оформлених протоколом № 2 від 21.02.2017. Позивачка зазначала, що вона не уповноважувала свого чоловіка розпоряджатися спільним сумісним майном - корпоративними правами ВТФ ДП «Галатея», придбаними під час перебування з ним у шлюбі за спільно нажиті кошти подружжя, тому рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дінаре» від 21.02.2017, відповідно до яких статутний капітал товариства було збільшено за рахунок внеску ОСОБА_3 належних йому корпоративних прав ВТФ ДП «Галатея», є недійсним в силу вимог закону. 16.03.2017 на підставі договору купівлі-продажу № 4 ТОВ «Дінаре» продало 100% корпоративних прав у статутному капіталі ВТФ ДП «Галатея» громадській організації «Центр захисту інвалідів». Оскільки рішення про передачу корпоративних прав ВТФ ДП «Галатея» товариству «Дінаре», оформлене протоколом № 2 від 21.02.2017, є недійсним в силу вимог закону, так як ухвалене без згоди співвласника, то і подальше відчуження корпоративних прав також є недійсним, тому договір купівлі-продажу № 4 від 16.03.2017 між ТОВ «Дінаре» та ГО «Центр захисту інвалідів», укладений за відсутності у продавця необхідного обсягу цивільної дієздатності і має бути визнаний недійсним на підставі ч. 2 ст. 203 ЦК України. Крім того, позивачка наголошувала на тому, що ефективним способом захисту прав позивачки та її неповнолітніх дітей, що є спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 , у даній справі буде визнання недійсним рішення щодо передачі корпоративних прав ВТФ ДП «Галатея» до статутного капіталу ТОВ «Дінаре», визнання недійсним договору купівлі-продажу статутного капіталу ВТФ ДП «Галатея» та розподіл часток статутного фонду (капіталу) ВТФ ДП «Галатея». Вимоги про скасування реєстраційних дій/рішень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є похідними від заявлених позивачкою вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів і визнання недійсним договору купівлі-продажу, що слідує з неправомірності документів, на підставі яких вони були вчинені.
03.12.2021 в порядку статей 136, 137 ГПК України позивачка подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила:
- заборонити суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відносно/щодо ВТФ ДП «Галатея», в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну найменування, місцезнаходження, про зміну органів управління, про зміну засновників (учасників) або відомостей про таких осіб, зміну розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду), зміну установчих документів, зміну керівника або відомостей про керівника, зміну особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, або відомостей про таку особу, внесення відомостей про юридичну особу, правонаступником якої є юридична особа (у разі приєднання), внесення змін до правонаступника (у разі виділу) до набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області у даній справі;
- заборонити здійснювати дії щодо відчуження, в тому числі передачу під заставу, іпотеку, в якості внеску до статутного капіталу юридичних осіб, заборонивши суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відносно/щодо майна ВТФ ДП «Галатея», а саме: нежитлових приміщень № 104, загальною площею 103.4 кв.м., за адресою: м. Одеса, вулиця Кузнечна, будинок 59 / вулиця Успенська, будинок 70 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1726632551101; нежитлових приміщень № 103, загальною площею 869.7 кв.м., за адресою: м. Одеса, вулиця Кузнечна, будинок 59 / вулиця Успенська, будинок 70 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1726096651101; нежитлових приміщень №102, загальною площею 928.4 кв.м., за адресою: м. Одеса, вулиця Успенська, будинок 70 / вулиця Кузнечна, будинок 59 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1724784451101; нежитлових приміщень № 101, загальною площею: 1211.3 кв.м., за адресою: м. Одеса, вулиця Кузнечна, будинок 59 / вулиця Успенська, будинок 70 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1717062451101; нежитлової будівлі, загальною площею 4 175.8 кв. м., за адресою: м. Одеса, вулиця Водопровідна, будинок 1-А , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 324463051101 (складові частини об`єкта нерухомого майна: нежитлові будівлі А, 0, П, Р), до набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області у даній справі.
Зазначена заява обґрунтована наявністю підстав для вжиття заявлених позивачкою заходів забезпечення позову, передбачених частиною 2 статті 136 ГПК України, а саме можливістю ГО «Центр захисту інвалідів», яка наразі володіє 100% часткою статутного капіталу ВТФ ДП «Галатея», а отже і нерухомим майном, що належить ВТФ ДП «Галатея», здійснити дії щодо відчуження його на користь третіх осіб до винесення рішення у даній справі. Тому з урахуванням підстав і змісту позову та відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін слід вжити заходи забезпечення позову саме шляхом заборони проводити реєстраційні дії щодо майна ВТФ ДП «Галатея». Крім того, на переконання позивачки, ГО «Центр захисту інвалідів» не обмежена в можливості вчинення дій, спрямованих на зміну складу учасників, членів, зміни розміру статутного капіталу ВТФ ДП «Галатея» тощо.
Позивачка вважає, що є обґрунтовані підстави для вжиття заходу забезпечення позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України у вигляді заборони здійснювати будь-якого роду реєстраційні дії щодо ВТФ ДП «Галатея» та належного йому майна, оскільки його не вжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду. Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову у даній справі, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні та розпорядженні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона вчиняти реєстраційні дії, щодо такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування та розпорядження ним.
При цьому, невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості та значного ускладнення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, оскільки у разі подальшого відчуження частки або частини статутного капіталу ВТФ ДП «Галатея», а також нерухомого майна, що належить даному товариству, заявник не зможе захистити своє порушене право у даному судовому процесі та буде вимушений звертатись із такими ж позовними вимогами до нових учасників. У разі проведення будь-яких змін щодо власника корпоративних прав у позивачки виникне необхідність змінювати предмет позову та залучати до розгляду справи інших осіб, що, у свою чергу, призведе до того, що розгляд справи по суті буде затримано, а позивачка буде позбавлена оперативного та вчасного захисту належних їй прав.
У разі продажу ГО «Центр захисту інвалідів», що є учасником ВТФ ДП «Галатея», оспорюваної частки позивачки в статутному капіталі іншій особі вбачається реальна можливість подальшого перепродажу зазначеної частки та подальше порушення корпоративних прав заявника. Тому, заборона вчиняти реєстраційні дії щодо корпоративних прав та нерухомого майна ВТФ ДП «Галатея» є співмірним та ефективним способом захисту прав позивачки, застосування якого не порушить інтересів відповідачів та є єдиним дієвим механізмом для припинення подальшого унеможливлення виконання рішення суду у даній справі. Не дивлячись на те, що на балансі підприємства наразі знаходяться 5 об`єктів нерухомого майна, відчуження навіть одного з них порушить права позивачки на частку у кожному з цих об`єктів.
Позивачка стверджує, що вказані нею заходи забезпечення позову є розумними, обґрунтованими і адекватними відповідно до обставин справи. Оскільки позивачка позбавлена іншої можливості для забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову, а відповідач жодним чином не обмежений у відчуженні предмета позову під час розгляду даної справи то вказані заходи можуть забезпечити збалансованість інтересів сторін даного судового процесу. Між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги є прямий зв`язок, а тому такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. При застосуванні таких видів забезпечення позову не відбудеться жодного порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд Одеської області ухвалою від 06.12.2021 у справі № 916/3594/21 заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнив.
Заборонив суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства /65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1А/1; ідентифікаційний код 30699516/, в тому числі, але не виключно, заборонити вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну найменування, місцезнаходження, про зміну органів управління, про зміну засновників (учасників) або відомостей про таких осіб, зміну розміру статутного ( складеного) капіталу (пайового фонду), зміну установчих документів, зміну керівника або відомостей про керівника, зміну особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, або відомостей про таку особу, внесення відомостей про юридичну особу, правонаступником якої є юридична особа (у разі приєднання), внесення змін до правонаступника (у разі виділу) до набрання законної сили рішенням господарського суду Одеської області у даній справі.
Заборонив здійснювати дії щодо відчуження, в тому числі передачу під заставу, іпотеку, в якості внеску до статутного капіталу юридичних осіб, заборонивши суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо майна Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства /65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Водопровідна, буд. 1А/1; ідентифікаційний код 30699516/, а саме: нежитлових приміщень № 104, загальною площею 103.4 кв.м., за адресою: м. Одеса, вулиця Кузнечна, будинок 59/вулиця Успенська, будинок 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1726632551101; нежитлових приміщень № 103, загальною площею 869.7 кв.м., за адресою: м. Одеса, вулиця Кузнечна, будинок 59/вулиця Успенська, будинок 70, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1726096651101; нежитлових приміщень №102, загальною площею 928.4 кв.м., за адресою: м. Одеса, вулиця Успенська, будинок 70/вулиця Кузнечна, будинок 59; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1724784451101; нежитлових приміщень № 101, загальною площею: 1211.3 кв.м., за адресою: м. Одеса, вулиця Кузнечна, будинок 59/вулиця Успенська, будинок 70; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1717062451101; нежитлової будівлі, загальною площею 4 175.8 кв. м., за адресою: м. Одеса, вулиця Водопровідна, будинок 1-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 324463051101 (складові частини об`єкта нерухомого майна: нежитлові будівлі А, 0, П, Р), до набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області у даній справі.
Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 01.02.2022 ухвалу Господарського суду Одеської області від 06 грудня 2021 у справі № 916/3594/21 про забезпечення позову залишив без змін, а апеляційну скаргу Громадської організації «Центр захисту інвалідів» - без задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ
Громадська організація «Центр захисту інвалідів» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.12.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 916/3594/21, у якій просила їх скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначив про те, що: - заявлені позивачкою позовні вимоги про визначення її частки у статутному капіталі ВТФ «Галатея» у виді дочірнього підприємства в розмірі 0,8% не є співмірними із обраним нею заходом забезпечення позову у вигляді заборони реєстраторам здійснювати реєстраційні дії з державної реєстрації, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо всього переліку майна Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства, яке за вартістю є набагато більшим, аніж вартість потенційної частки позивачки у статутному капіталі підприємства;
- позивачка не надала жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідачем -Громадська організація «Центр захисту інвалідів» чи Виробничо-торгівельною фірмою «Галатея» у виді дочірнього підприємства здійснюються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову;
- зазначив, що позивачка навіть у разі задоволення позову не матиме право на частку у нерухомому майні Виробничо-торгівельної фірми «Галатея» у виді дочірнього підприємства, адже нерухоме майно належить саме останньому, у той час як можлива частка позивачки у цьому підприємстві може бути лише 0,8%, що є незначною часткою без будь-якого вирішального впливу при прийнятті будь-яких рішень учасників такого підприємства;
- позивачка звернулася до суду з позовними вимогами немайнового характеру, а тому такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, а тому може застосовуватися лише у разі заявлення майнових вимог, а тому такий захід не є співмірним з предметом спору.
Правом подати відзив на касаційну скаргу учасники справи не скористалися, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Верховний Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
З огляду на те, що у цій справі ОСОБА_1 звернулася до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому разі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Доводи касаційної скарги, що викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 висновки необґрунтовано були враховані судом апеляційної інстанцій, з огляду на різний предмет спору, є помилковими, оскільки у даному випадку Верховним Судом сформовано загальний висновок щодо умов застосування заходів забезпечення позову у категорії немайнових спорів, у зв`язку з чим предмети спору у цих справах не обов`язково повинні бути тотожними.
Суди попередніх інстанцій, досліджуючи обґрунтованість доводів позивачки та подані нею документи, дійшли висновку про існування обставин, наведених заявницею в обґрунтування необхідності забезпечення позову, шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти нові реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо нерухомого майна ВТФ ДП «Галатея», належного йому на праві власності.
Згідно з пунктом 31 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як «у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії».
Тобто, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Як враховано судами попередніх інстанцій, застосування зазначених заходів пов`язується з обставинами, на які позивачка посилається в обґрунтування пред`явлених вимог, щодо внесення корпоративних прав ВТФ ДП «Галатея», оформлених на чоловіка позивачки, до статутного капіталу ТОВ «Дінаре» без її згоди як співвласника корпоративних прав, та подальшим відчуженням корпоративних прав на користь Громадської організації «Центр захисту інвалідів», в результаті яких спірна частка статутного капіталу ВТФ ДП «Галатея» вибула із власності та володіння позивачки, що порушує її корпоративні права та охоронювані законом інтереси, як колишнього власника цієї частки.
Встановивши зазначені обставини та надавши оцінку доводам позивачки, суди дійшли вірного висновку про те, що у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи спірна частка у статутному капіталі ВТФ ДП «Галатея» буде відчужена відповідачами на користь інших осіб, а державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будуть вчинені нові реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивачка не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася з позовом у даній справі.
Щодо висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для забезпечення позову, шляхом заборони проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», слід зазначити таке.
Частинами 1, 2 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Судове рішення або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
Статтею 31-1 цього Закону визначено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником (частина 1).
Згідно з частиною 1 статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.
Для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі (абзац перший частини 2 статті 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що з огляду на обставини даної справи, враховуючи, що кінцевою метою позову у цій справі є поновлення порушених прав, інтересів позивачки як співвласника корпоративних прав ВТФ ДП «Галатея», зокрема, шляхом визначення розміру статутного капіталу ВТФ ДП «Галатея» з розподілом часток учасників підприємства, застосування заходу забезпечення позову, шляхом заборони здійснювати дії щодо відчуження, заборонивши суб`єктам державної реєстрації здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо нерухомого майна ВТФ ДП «Галатея», належного йому на праві власності, безпосередньо пов`язано з предметом позову і такі заходи є обґрунтованими та адекватними.
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що без вжиття заходів забезпечення позову у цій справі існує суттєвий ризик того, що ефективний захист або поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, може бути суттєво ускладненим, зважаючи на наявність можливості у ГО «Центр захисту інвалідів», яка володіє 100 % часткою статутного капіталу ВТФ ДП «Галатея», подальшого відчуження об`єктів спірного майна на користь третіх осіб до завершення розгляду спору у цій справі.
Інші доводи відповідача, наведені у касаційній скарзі, зокрема щодо того, що в цій справі заявлено вимоги немайнового характеру, тому такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно не є співмірним з предметом спору у цій справі є безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно у цій справі не застосовувався.
Щодо доводів відповідача, що можлива частка позивачки у цьому підприємстві може бути лише 0,8%, що є незначною часткою без будь-якого вирішального впливу при прийнятті будь-яких рішень учасників такого підприємства, то слід зазначити, що збереження об`єктів нерухомого майна від подальшого відчуження ГО «Центр захисту інвалідів», яка володіє 100 % часткою статутного капіталу ВТФ ДП «Галатея», має значення для визначення вартості частки учасників, а тому вжиті заходи забезпечення позову спрямовані на захист прав та інтересів позивачки за захистом яких вона звернулася до суду.
Висновки Верховного Суду
За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційній скарзі немає.
Судові витрати
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги відповідача та залишає без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
